Прикладом використання електротехнічних засобів на поверхні є система фірми BAROID DIV of NL INDUST – RIES INS (Х’юстом, Техас), яка складається з двох датчиків і яка дозволяє оперативно отримувати інформацію про ключові характеристики бурового процесу: навантаження на долото, швидкість обертання бурильних труб, глибину свердловини, кількості промив очної рідини, яка поступає та виходить із свердловини, вміст в промив очній рідині шламу і газу і все ця інформація поступає на ЕОМ.

Обробкою даних по бурінню свердловини на окремих площах (за принципом постійного коефіцієнта буріння) вирішене питання управління процесом буріння при допомозі ЕОМ, поєднання автоматизації спуско-підйомних операцій, встановлення порушеного балансу, тиску, регулювання протитисків на пласт з механізованою та автоматизованою обробкою промивочної рідини, приведене до нової автоматизації, більш швидкому, дешевому і таким чином оптимальному бурінню, яке вимагає контрольно-управлінчого складу з двох-трьох чоловік.

Задача

Визначення статистичних показників розподілу

Потужності піщаних пробок, що утворюються в

свердловині

Визначення статистичних показників розподілу потужності піщаних пробок, що утворюються в свердловинах, по промисловим даним робиться по формулах у розділі “Статистична обробка даних”.

В результаті обробки статистичного ряду вивести на друк таблицю і рисунок, на якому побудувати дві криві: накопичену частоту mi та накопичену теоретичну частоту mi

N п/п | Хi м3/сут

1 | 0,2

2 | 2,2

3 | 3,2

4 | 2,5

5 | 3,8

6 | 4,0

7 | 2,7

8 | 3,7

9 | 2,9

10 | 4,2

11 | 0,4

12 | 3,1

13 | 3,3

14 | 4,3

15 | 4,4

16 | 0,6

17 | 1,4

18 | 3,4

19 | 1,6

20 | 0,8

21 | 3,6

22 | 4,4

23 | 1,8

24 | 0,9

25 | 4,4

26 | 1,9

27 | 1,2

28 | 3,3

29 | 2,1

30 | 1,3

31 | 1,7

32 | 1,1

При нормальному законі розподілу теоретичні частоти для інтервалів розраховується по формулі: mi’=

В задачі 2 оцінити близькість теоретичного та емпіричного роз приділення по критерію згоди Пірона

Обраховують ймовірність P(х2) в залежності від кількості степені свободи

ki = k – 1

Якщо Р(х2) 0,05, то гіпотеза про те, що змінні розприділені по відповідному закону, що не протирічить експериментальним даним.

3. Теоретичне обґрунтування одержаного завдання.

Кислотна обробка – це метод збільшення проникності привибійної зони свердловини шляхом розчинення складових частинок породи пласта, а також сторонніх частинок, якими засмічені порода.

Кислотні обробки застосовуються для збільшення проникності карбонатних і піщаних колекторів у нафтогазовидобувних і нагнітальних свердловин після буріння, під час експлуатації і ремонтних робіт.

Для обробки карбонатних колекторів використовують здебільшого соленокислі розчини (СКР), для піщаних - глинистокислотні (ГКР). Хімічно-активною частиною вказаних кислотних розчинів (КР) є відповідно солена кислоти (10..30% HCl) і суміш соляної (10..15% HCl) та плавнової (1..5%HF) кислот .

Часто замість НF застосовують біфторид –фторид амонію БФФА (NH4FHF+ NH4F) в розчині 12% HCl+5% БФФА.

Наявність в розчинні іона NH4+ збільшує розчинність у воді продуктів реакції HF3 силікатними породами.

Для обробки пісковиків застосовують також суміш 20% Н2Si F6+24% HCl у співвідношенні 1:1, яка розчиняє пісковини та глини аналогічні глинокислоті.

Найпростіша схема КО передбачає підйом глибинного обладнання зі свердловини НКТ з промивкою до вибою і підняття ??? труб в інтервал перфорації. У свердловину насипають при прямій циркуляції кислотний розчин (КР) в об’ємі НКТ, закривають затрубну засувку, продовжують підняття ??? запланованого об’єму кислоти і рідини. Після насипання всього об’єму кислоти в пласт закривають буферну засувку, відключають насосний агрегат й іншу спецтехніку і приступають до очищення прибійної зони від продуктів реакції.

Механізм кислотної дії на колектор розглянемо з позицій розчинності і порід, швидкості утворення продуктів реакції, зміни проникності після обробки. Склад активної частини кислотних розчинів підбирають так, щоб забезпечити збільшення пористості за рахунок розчинення складових породи приблизно на 10%, а забруднення розчинити по можливості повністю.

Продукти реакції викликають змінення проникності порід після КО, якщо вони відкладаються в поровому просторі у вигляді гелю або твердої дуги чи взаємодіють з пластовими флюїдами, утворюючи осади або емульсії.

При реакціях СКГ утворюються розчинні та тимчасово розчинні продукти реакції, тому технологію обробки СКГ треба будувати так, щоб попередити випадання нерозчинних осадів.

При реакціях ГКР з силікатними породами утворюються тимчасово розчинні та нерозчинні продукти, які здатні закупорити поровий простір. Найважливіший при ГКО – не допустити закупорювання пласта продуктами реакції.

Зміна проникності порід при фільтрації через них кислотних розчинів залежить від хімічного і мінералогічного складу, структури порового простору, режимів фільтрації термобаричних умов при реакції.

На вибір раціональних режимів обробки і технологію робіт випливає знання швидкості реакції КР з породами. Швидкість реакції залежить від початкової концентрації кислоти Со, термобаричних умов проходження реакції в пласті, відношення величини поверхні породи, що контактує з кислотою, до об’єму кислотного розчину і гідродинамічних умов, які описуються параметром Рейнальдса (Re).

За однакові проміжки часу ступінь нейтралізації кислоти породою не залежить від початкової концентрації. З ростом температури швидкість реакції збільшується. Величезний вплив на швидкість реакції має відношення реагуючої поверхні породи до об’єму кислоти в порах, яке різко збільшується при зменшення розмір пор. Нейтралізація кислоти в поровому просторі відбувається під час нагнітання її в пласт, тому очікувати реагування не потрібно.

Вплив гідродинамічних умов фільтрації кислоти на швидкість її нейтралізації відчувається лише у великих каналах або тріщинах. Тут при збільшенні Rе ступінь