Вступ
Свердловина №45 проводиться з метою експлуатації нафтових покладів Малодівицького родовища, що розміщене на території Прилуцького району Чернігівської області.
Середньорічна температура повітря на даній території становить +7С0, максимальна літня +35С0, а мінімальна зимова температура становить –30С0. Середньорічна кількість опадів становить 650мм. Максимальна глибина промерзання ґрунту становить 1,2м. Тривалість опалювального сезону в році складає 191 добу. Тривалість зимового періоду в році складає 100 діб. Азимут переважаючого напрямку вітру становить 315град. Найбільша швидкість вітру становить 28м/с. Рельєф місцевості – рівнинний. Стан місцевості – незаболочено. Товщина снігового покриву складає 80см, ґрунтового шару 40см.
Для будівництва свердловини №45 на Малодівицькому родовищі відведено 2 гектари. Водопостачання – артезіанська свердловина на території бурової, глибиною 150м (бугакський ярус). Енергопостачання здійснюється за допомогою ЛЕП на відстані 0,5км, тип електродвигуна КСЗ-5М, зв’язок здійснюється за допомогою радіостанції ФМ-10/164. матеріали для будівництва(гравійний, глинистий кар’єри), що знаходяться на відстані 25км.
1. Геологічна частина.
1.1. На території Прилуцького району, включаючи і Малодівицьку площу, перші дослідження були проведені в 1938 році. Починаючи з 1945 року вже систематично ведуться геолого-геофізичні роботи.
В 1956 році в межах Малодівицького родовища проводили структурне буріння, був отриманий перший промисловий приплив нафти із відкладів середнього і нижнього карбону. Було вивчено геологічну будову та досліджені продуктивні горизонти, де були відкриті поклади нафти та газу на глибині 2650м.
В 1963 році Малодівицьку площу було введено в експлуатаційне буріння.
1.2. Нафтогазоносність.
Малодівицька площа розташована біля таких міст, як Прилуки, Варва. В процесі пошуково-розвідувальних робіт на цих місцях була встановлена нафтогазоносність в карбонових відкладах.
При бурінні свердловини передбачається розкриття продуктивних горизонтів поданих в таблиці 1.1.
1.3. Гідрологічна характеристика розрізу даної свердловини подана в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 – Водоносність.
Індекс сратиграф. Підрозділу | Інтервал, м | Тип колектора | Густина води, кг/м3 | Ступінь мінералізації
мг/л
Від | До
KZ | 0 | 230 | пористий | 1000 | 2
K2 | 230 | 600 | пористий | 1000 | 10
K1 | 600 | 730 | пористий | 1000 | 10
J | 730 | 1080 | пористий | 1020 | 50
T | 1080 | 1825 | пористий | 1080 | 80
P1 | 1825 | 1950 | пористий | 1120 | 120
C3 | 1950 | 2120 | пористий | 1120 | 160
C2M | 2120 | 2350 | пористий | 1120 | 170
C2в | 2350 | 2640 | пористий | 1140 | 231
С1g | 2640 | 2740 | пористий | 1140 | 244
C1v | 2740 | 2940 | пористий | 1160 | 223
1.4. Обґрунтування закладання свердловини.
Свердловина №45 проектується експлуатаційною. Рішення експлуатувати візейський ярус було прийнято на основі даних отриманих при бурінні розвідувальних свердловин №1 і №5 та інших свердловин даної площі, що дали промисловий приплив нафти, а також у відповідності сітки розробки Малодівицького родовища.
Проектна свердловина розміщена неподалік розвідувальної свердловини №1 на відстані 150м від її устя.
Геологічний розріз свердловини і структурна карта площі подані в графічній частині даного проекту.
Проектний горизонт В-20 (С1v), проектна глибина 2940 м.
1.5. Геологічний розріз типової свердловини.
Геологічний розріз представлений в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 – Геологічний розріз свердловини.
Глибина залягання, м | Стратиграфічний підрозділ | Коефіцієнт кавернозності
Від | До | Назва | Індекс
0 | 230 | Кайнозой | KZ | 1,15
230 | 600 | Верхня крейда | K2 | 1,05
600 | 730 | Нижня крейда | K1 | 1,07
730 | 950 | Верхня юра | J3 | 1,06
950 | 1080 | Нижня юра | J2 | 1,06
1080 | 1825 | Тріас | T | 1,10
1825 | 1950 | Нижня перм | P1 | 1,15
1950 | 2120 | Верхній карбон | C3 | 1,05
2120 | 2350 | Московський ярус | C2M | 1,10
2350 | 2640 | Башкирський ярус | C2в | 1,15
2640 | 2740 | Серпуховський ярус | С1g | 1,30
2740 | 2940 | Візейський ярус | C1v | 1,20
1.6. Гірничо-геологічні умови буріння свердловини.
При бурінні даної свердловини передбачається розбурювання гірських порід з такими механічними і абразивними властивостями, які подані в таблиці 1.4, також тисками та температурами, які характеризують даний розріз – таблиця 1.5.
Таблиця 1.4. – Фізико-механічні властивості гірських порід розрізу свердловини.
Індекс страти-графічного підрозділу | Інтервал, м | Назва гірської породи | Густина кг/м3 | Порис-тість відсоток | Твер-дість, 106 Па | Кате-горія абрази-вності | Категорія породи по пром. класифікації
Від | До
KZ | 0 | 230 | суглинки
пісок
глина
мергель | 1550
1690
1800
2400 | 45
35
30
15 | 100
100
150
250 | 3
2
1
1 | м’яка
м’яка
м’яка
м’яка
K2 | 230 | 600 | крейда
пісок
мергель | 2200
1650
2400 | 30
35
15 | 160
250
1000 | 1
2
1 | м’яка
середня
тверда
K1 | 600 | 730 | пісок
глина
піщаник | 1650
1800
2500 | 35
28
20 | 100
150
500 | 1
1
3 | м’яка
м’яка
середня
J3 | 730 | 950 | глина
вапняк
піщаник | 1800
2650
2500 | 25
3
20 | 150
760
500 | 1
1
3 | м’яка
середня
середня
J2 | 950 | 1080 | глина
піщаник | 1950
2600 | 35
20 | 150
600 | 1
5 | м’яка
середня
T | 1080 | 1825 | глина
піщаник | 2000
2600 | 35
20 | 150
650 | 1
5 | м’яка
середня
P1 | 1825 | 1950 | ангіндрит.
доломіт
піщаник
глина
вапняк | 2600
2650
2600
2100
2650 | 2,0
4,0
17,4
22
3,0 | 1000
1000
650
150
1000 | 1
1
5
1
8 | середня
середня
середня
м’яка
тверда
C3 | 1950 | 2120 | піщаник
аргіліт
алеврит
Вапняк | 2620
2300
2400
2650 | 15,8
10,9
10
3 | 650
1000
720
1440 | 1
3
1
8 | середня
середня
тверда
тверда
C2M | 2120 | 2350 | піщаник
аргіліт
вапняк | 2620
2300
2600 | 14,9
10
3 | 1500
1000
1400 |
