на гаку. При збільшенні тиску в колоні його періодично зменшують, привідкриваючи крани на цементувальній головці. Експлуатаційну колону після ОЗЦ підвішують за допомогою спеціальної головки, по яку потім встановлюється запірна арматура або перфораційна засувка.
Для визначення якості цементування проводять АКЦ, також електротермометрію.
Герметичність обсадної колони перевіряють опресуванням. Колона вважається герметичною, якщо при утриманні протягом 30 хвилин тиску опресовки, зниження тиску в колоні не перевищує 0,5 МПа.
2.11 Випробування і освоєння продуктивних горизонтів.
Випродування перспективних в нафтогазоносному відношенні горизонтів проводиться як в процесі буріння, так і в експлуатаційній колоні. Вибір об’єктів для випробування з метою вивчення нафтогазоносності розрізу свердловини проводить по основі детального вивчення всього геологічного і промислово-геофізичного матеріалу, отриманого в процесі проводки свердловини.
При досягненні проектної глибини, після спуску, цементування і випробування на герметичність експлуатаційної колони, в свердловині проводиться комплекс робіт по випробуванню. В задачі випробування горизонтів входять:
оцінка їх промислової нафтогазоносності;
визначення положення водонафтового, газонафтового, газоводяного контактів.
Освоєння свердловини проводиться шляхом заміни бурового розчину на воду, оброблену ПАР типу ОП-10 в кількості 0,15% з наступним зменшенням рівня води в свердловині до 1200 м методом аерації з допомогою компресора УКП-80 при встановленій на вигідній лінії шайби.
Цей спосіб виклику припливу вибраний, виходячи з характеристики продуктивних горизонтів і практичного досвіду буріння.
Схема процесу аерації показана на рис.2. Подача установки УКП-80 – 8м3/хв, максимальний тиск 8МПа. Цей спосіб є найбільш розповсюджений. Він дозволяє проводити виклик припливу при встановленому на усті обладнанні і не створювати значної репресії на пласт.
Технологічна схема процесу включає наступні операції:
промивка свердловини;
промивка свердловини аерованого рідиною при одночасному включенні компресорної установки і насосного агрегату.
Розкриття горизонтів передбачається шляхом проведення кумулятивної перфорації ПКС-105 з розрахунку 18 отворів на один погонний метр.
Після закінчення строків схоплення проводиться обладнання устя свердловини пр??????? З обв’язкою згідно схеми для нафтових свердловин. Експлуатаційна колона обладнана колонною головкою ООК2-350-146-245х324, фонтанною арматурою: АФ6-65х350.
1 – компресор; 2 – насосний агрегат; 3 – ємність для води; 4 – зворотній клапан; 5 – аератор; 6 – устя свердловини; 7 – штуцерна камера;
Рисунок 2.6 – Схема процесу аерації.
3.12 Наземні споруди, бурове і енергетичне обладнання.
3.12.1 Вибір бурової установки.
Класи бурових установок визначені в державному стандарті “Установки бурові комплексні для експлуатаційного і глибокого буріння”. Цей документ визначає основні параметри сучасних бурових установок. Від раціональності параметрів, що входять в нього в значній мірі залежить у відповідності знову створюваних установок сучасним вимогам буріння.
а) Вага найбільш важкої бурильної колони:
б) Вага найважчої обсадної колони
в) Визначаємо найбільше навантаження на гаку з умови:
З умови видно, що максимальне навантаження на гаку буде діяти при бурінні найбільш важкої бурильної колони, яка рівна . Знаючи найбільше навантаження на гаку можна вибрати клас бурової установки.
За допустимим навантаженням на гаку вибираємо бурову установку 6 класу для якої умовна глибина буріння . Цьому класу відповідає бурова установка “Уралмаш 3Д-76”.
Таблиця 2.11 – Технічна характеристика бурової установки “Уралмаш 3Д-76”
Параметри | “Уралмаш 3Д-76”
Допустиме навантаження на гаку, кН | 2500-3000
Умовна глибина буріння, Н | 4000
Загальна установча потужність, кВт | 1650
Найбільша оснастка талевого механізму | 5х6
Діаметр талевого канату, мм | 32
Привід бурової установки | Дизельний
Привід лебідки, ротора, насосів | Груповий
Двигун в приводі | В-2-450 АВ, В2-450 АВ
Лебідки, насосів, ротора | В2-450 АВ
Лебідка | У2-5-5
Потужність лебідки, кВт | 809
Число швидкостей підйому | 5
Буровий насос | У8-6МА2
Кількість насосів | 2
Потужність насоса, кВт | 600
Найбільший тиск на виході насоса, МПа | 25
Найбільша ідеальна подача насоса, м3/с | 0,051
Ротор | Р6-560
Діаметр прохідного створу в столі ротора, мм | 560
Потужність приводу ротора, кВт | 368
Статична вантажопідйомність ротора, кН | 3000-3200
Кількість швидкостей ротора | 4
2.12.2 Вказівки по будівництву і монтажу обладнання і навколовишкових споруд.
Монтаж бурового обладнання проводиться згідно техпроекту по будівництво бурової установки. Прийняті в проекті технічні рішення відповідають вимогам діючих документів з охорони навколишнього середовища. Будівництво бурової здійснюється комплексно, монтажною бригадою із застосуванням мережного ??????, що передбачає перекриття різноманітних робіт по ????.
Проектується метод крупноблочного будівництва із наступним перетягуванням блоків за допомогою спеціальної техніки.
Основними блоками являються:
1) вишковий блок; 2) редукторний блок; 3) насосний блок; 4) блок очистки бурового розчину.
Фундаменти підлоги вишки, редукторного і насосного та інших блоків приєднують до осей бурової вишки. В першу чергу монтується вишковий блок, потім редукторний, насосний і інші. Територія звільняється від посторонніх предметів і складається акт введення устаткування в експлуатацію.
2.12.3 Вибір талевого канату.
Талевий канат вибирається з умови роботоздатності виходячи із номінальної вантажопідйомності і перевіряється за запасом міцності при максимальному навантаженні. Для даної бурової установки вибирається канат типу: ЛК – РО 6х1-+6+(6+6)+12 діаметром 0,032м.
Таблиця 2.12 – Характеристика талевого канату.
Діаметр канату, м | Розрахункова площа перерізу струн, м2 | Сумарна площа всіх струн | Канат в цілому
0,032 | 470,1·10-4 | 845,1 | 719,2
Визначимо кількість струн оснастки талевого механізму.
, (2.87)
де Т – число оснащених роликів талевого блоку;
К1 – коефіцієнт запасу міцності, 3ч5 [2]
Рк – зусилля канату на розрив, кН
Приймаємо 2Т=10. Тобто буріння проектної свердловини повинно бути закінчено при оснастці 5х6.
Визначаємо зусилля, яке діє на насос під час СПО:
, (2.88)
де m – коефіцієнт оснастки 5х6, m=0.112
S – коефіцієнт запасу міцності, S = 3.
Оскільки Рс>Рр, то навантаження, яке діє на канат, не перевищує допустимого.
Визначимо глибину, на якій потрібно виконати заміну талевого канату, визначивши загальну роботу А, яка витрачається на СПО за період буріння:
де q – приведена вага 1м бурильних труб, н/м;
l –