Буріння розвідувально – експлуатаційної і спостережних свердловин.

Для визначення гідрогеологічних параметрів відносного горизонту в алювіальних відкладах заплави і першої наплавної тераси виконане буріння розвідувально – експлуатаційної і спостережних свердловин. Схема дослідного куща повинна забезпечити визначення достовірних значень по емпіричним залежностям та графічним методом з подальшим підрахунком експлуатаційних запасів.

Відповідно до гідрогеологічних умов родовища прісних вод „Лимницьке - 3”, прийнята двохпромінна схема дослідного куща. Один промінь направлений перпендикулярно до річки, другий паралельно їй. В перпендикулярному промені пробурено три спостережних свердловин, в паралельному дві.

Центральна свердловина дослідного куща пробурена в межах першої надзаплавної тераси в 70м від уріза води в річці. Відстань до спостережних свердловин визначалася по слідуючий формулі:

(3.1)

де - відстань до першої спостережної свердловини, м;

- емпіричний коефіцієнт, для безнапірних вод приймається рівним 1,5;

- порядковий номер спостережної свердловини.

Відстань до першої свердловини () приймається рівною не менше ніж потужність водоносного горизонту ().

Таблиця 3. Відстань від центральної свердловини до центральної

№ №

свердловин | Відстань від центральної до спостережних свердловин, м

Перпендикулярний промінь

1с | 5,0

3с | 11,50

5с | 65,0

Паралельний промінь

2с | 7,70

4с | 18,0

Розвідувальна свердловина пробурена до глибини 18,0м діаметром 295,3мм і закріплена трубами діаметром 219мм. Фільтр щільний в інтервалі 2,0 – 6,75и з гравійною обсипкою.

Глибина свердловин визначається необхідністю проведення дослідної відкачки за допомогою ?????.

Спостережні свердловини пробурені діаметром 132мм до глибини 7,5м і закріплені трубами 108мм. Фільтр дірчастий, робоча частина в інтервалі від 2,0м до глибини залягання підошви водоносного горизонту (6,35-6,70м). Глибина спостережних свердловин визначалася глибиною залягання валунно-галечних відкладів і необхідністю утворення відстійника.

Загальний обсяг буріння склав 55,5 п.м.

Буріння проводилося самохідним буровим агрегатом УРБ-ЗАЗ. Для вивчення геологічного розрізу центральна свердловина дослідного куща (св 1р-е) і спостережні свердловини №№ - 4с і 5с пробурені з відбором керну, свердловини №№ 1с, 2с і 3с – суцільним забоєм. В якості промивної рідини застосовувався глинистий розчин (без хімреагентів). Після обсадження, свердловини промивалися і прокачувалися з метою відновлення фільтраційних властивостей водоносного горизонту.

3... Дослідно – фільтраційні роботи

дослідно – фільтраційні роботи проводилися з метою визначення розрахункових гідрогеологічних параметрів водоносного горизонту четвертних відкладів, які використовуються при підрахунку експлуатаційних запасів. Складалися вони із дослідної кущової відкачки із свердловини № 1р-е проведеної в період зимової ?????? (з 18 по 30 січня 2005р.) на протязі 36,13 бр-зм при одному пониженні рівня з постійним дебітом. Спостереження за рівнями підземних вод проводилися в центральній і п’яти спостережних свердловинах дослідного куща, за рівнем води в р. Ліпниця – по водомірній рейці.

Відкачка виконана за допомогою ерліфтної установки, яка складалася із компресора ДК-9М, водопідйомних і воздуходувних труб діаметром відповідно 146мм і 50мм.

Скид відкачуваних вод по водовідводу 146мм проводився на відстань 70м від центральної свердловини нижче по течії річки.

Замір дебіта проводився об’ємним методом до допомогою мірної ємності об’ємом 250л.

Заміри рівней в центральній свердловині виконувалися за допомогою електрорівнеміра, в спостережних – за допомогою хлопавок.

Частота замірів під час відкачки і перші дві години – через 10 хвилин, наступні дванадцять годин – через годину, далі до кінця відкачки – через дві години.

Після закінчення відкачки га протязі однієї бригадо-зміни проводились спостереження за відновленням рівня. Заміри відновлення рівнів велися з наступними інтервалами: перші п’ятнадцять хвилин – черех хвилину, далі на протязі години – через п’ять хвилин, потім через 1 годину.

Два рази на добу знімалися показання на водонапірній рейкі в Лімниця.

Результати замірів дебіту і рівнів фіксувалися в журналі відкачки.

Результати дослідних робіт представлені на графічному додатку ... і використанні при визначені розрахункових значень параметрів експлуатаційного водоносного горизонту.

3... Спостереження за режимом підземних і поверхневих вод.

Спостереження за режимом підземних і поверхневих вод проводились з метою визначення умов їх взаємозв’язку, вивчення закономірностей змін рівнів і хімічного складу по порах року.

Спостереження по свердловині № 1р-е в природних умовах розпочаті п’ятого червня 2004р., закінчені 30 серпня 2005р. На протязі цього періоду поводились спостереження за рівнем води в р. Лімниця по водомірній рейкі.

На площадкі водозабору спостереження за рівнями підземних вод виконувалися по системі спостереження свердловин (17 свердловин), і рівней поверхневих – по водомірним рейкам (2 рейки) в підживлю чому каналі.

Відновлені спостереження першого вересня 2004р.

Частота виконання замірів ревів – 5-6 разів на місяць.

Облік відбираємої води із дослідно – промислової дрени здійснюється інструментальним методом (2 прилади „Сапфір 22Д”).

Вимірювання рівнів виконувався електорівнеміром і х???павками.

Вимірювання рівня в р. Лімниця і підживлюю чому каналі проводилося по водомірним рейкам.

Методика вивчення режиму хімічного складу підземних і поверхневих вод викладена в розділі ... ?????

3... Гідрологічні дослідження

Гідрологічні дослідження проведені центром обробки геологічної інформації „Геоінфо” за договором із ЗАТ „Лукор”.

Меженна гідропонічна зйомка проведена у вересні 2005р. На р. Лімниця від с. Підмихайля (гідрологічний пост Гідрометслужби). Виміряно п’ять витрат на р. Лімниця (1,5км вище підвісного моста в с. Підмихайля; 0,2км вище гирла струмка Бережениця; 0,2км нижче ЛЕП; 0,1 км нижче авто моста в с. Віетова; створ гідрологічного моста „Перевозець”) і досліджені струмки Малинівка та Бережини ця.

Витрати води вимірювалися гідрометричним млинком ГР-21М.

Крім того, працівниками ЛВТ „Надра” проводилися спостереження за витратою води в підживлюю чому каналі (вхід-вихід) один раз в місяць на протязі одного року.

Виміри витрати води в каналі виконувалися за допомогою поплавків.

На початку і в кінці канала були вибрані дві прямолінійні ділянки довжиною по 10м кожна.

На початку, середині і в кінці