Даний дипломний проект це Проект бурових робіт з метою експлуатації покладів газу в нижньокарбонових відкладах на Матвіївській площі Хрестищенського ВБР.

Дипломний проект складається з пояснюючої записки та графічної частини.

Пояснювальна записка складається з 4-х основних розділів :

1. Геологічна частина.

2. Техніко-технологічна частина

3. Охорона праці.

4. Економіка та організація бурових робіт.

В другому розділі розкрито спеціальне питання повязане з використанням в технології буріння хвильового відбивача.

ВСТУП

Матвіївська площа в адміністративному відношенні знаходиться в Котелевському районі Полтавської області України .Обласний центр знаходиться на відстані 54 км.

Даний район порівняно густо заселений .Населені пункти пов'язані між собою сіткою шосейних і ґрунтових доріг ,які знаходяться в задовільному стані.

Найближчим населеним пунктом є с.Матвіївка .Залізнична станція знаходиться на відстані 35 км.

Площа Матвіївська розташована в геоморфологічній області Дніпрове -Донецької западини.

Рельєф району пагорбиста ерозійна рівнина розділена балками з розвинутою гідрографічною сіткою . Загальний нахил місцевості - північно-східний .

Сейсмічність проявляється на заході, південному заході, на крайньому півдні України в границях невеликих смуг, що відповідають районам активних тектонічних рухів земної кори .

Гідрографічна сітка представлена рікою Ворскла з її притоками ., протікає через площу в південно-східному напрямку .

Режим річок залежить від кількості атмосферних опадів. Спостерігаються не часті повені весною внаслідок танення снігу .Влітку і восени внаслідок випадання дощів. В засушливий період року багато потічків пересихає .Клімат району помірно-континентальний . Середньорічна температура повітря +7.2°С.В зимовий період мінімальна температура -20 -37°С.

Найхолодніший місяць року - січень , найтепліший - липень .Напрямок вітру в основному південно-західний. Швилкість вітру 1-8 м/сек .Вітри з швидкістю 20-25 м /сек.. не часті. Середньорічна кількість опадів 470 - 500 мм. Опади на протязі року не рівномірні .Основна їх частина припадає на весняні та осінні місяці.

Тривалість зими біля 118 діб. Найбільша висота сніжного покриву 48 см. Стійкий сніжний покрив з 27.XII до 1.ІІІ . Тривалість опалювального сезону 179 діб .Переважаючий напрям вітру південно-східний. Швидкість вітру від 1 до 8 м/сек. Максимальна глибина промерзання грунту 120-125 см.

І 1. Геологічна частина.

1.1 Короткий опис геолого - геофізичних досліджень і бурових

і робіт в даному районі.

{

До 1952 року всі досліджувальні роботи, які проводились на території

району робіт, носили регіональний характер, маючи ціль загального вивчення геологічної будови Дніпрове - Донецької впадини.

Матвіївська структура введена в розвідку глибшим бурінням в 1970 році

на основі геологічного проекту пошукових робіт з використанням структурних

(

!

побудов сейсмо - партії 27/67 *

В 1973 році тематичною партією 45/73 треста "Укргеофізика" проведений огляд сейсмічних матеріалів МОВ. В результаті встановлена блочна будова Матвіївського підняття і зміцнення зводу його по відкладенні нижнього карбону від свердловини №1 і №18 на 1,5 - 2 км.

В 1975- 1976 р. сейсмокаротажними партіями 39/75, 39/75-76 треста "Укргеофізика" проведені сейсмічні дослідження МОЛТ по окремим профілям на Матвіївській площі. Даними дослідженнями уточнене геологічна будова Матвіївського підняття по відкладам нижнього карбону.

1.2 Тектонічна будова площі.

Стратиграфія .Геологічний розріз осадової товщі Матвіївської площі по даним буріння і аналогії з сусідніми структурами представлених докембрійськими відкладами фундаменту, девонськими, кам'яновугільними, пермськими, тріасовими, юрськими, вапняними, палеогеновими, неогеновими і четвертинними.

ДокембрІЙСЬКІ уТВОреННЯ (Пст-)

Глибина залягання докембрійського фундаменту по геофізичним даним досягає 8,5-12,0 км.

Літологічне відклади фундаменту представлені гнейсами, гранітами гранодіоритами, як це відомо на Лютовський, Журавський та інших прибортових площах.

Девонська система (В)

Відклади девонської системи в ДДВ представлені середнім і верхнім відділами. На досліджуваній території вони розкриті тільки в штоковому порушеному заляганні в районі Луновщинського соляного штока.

Середній відділ - (О2)

Відклади відносяться до Староосильського горизонту. Представлені вапняками і арілітами. Розриті в Пирятинському прогині до 85 м.

В районі Матвіївської структури відклади середнього девона повинні бути представлені стратегічно більш щільно.

Верхній відділ (О3)

Відклади верхнього девону розриваються на площах території діяльності треста "Полтаванафтогаз розвідка" і відносяться до франського і файбнського ярусів.

Франський ярус (Озг). Найбільш повно ці відклади вивчені в південній крайовій частині ДДВ, але, приведений нижче розріз на території робіт буде значно повніший. Поділяється ярус на ряд горизонтів:

Нижньощигровський. Складений карбонатне теригенною товщею потужністю біля 60 м.

Верхньощигровський. Представлений 20 метровою пачкою вапняків і доломітів кристалічне - зернистих, масивних, глинистих, бриловидних, які мають прошарки сірих тонко шаруватих аргілітів.

Самилуодький. Складений в нижні частині в основному карбонатними породами. А в верхній - червонокольоровій вулканогенно осадочною товщею.

Потужність горизонту від 20 до 370 м.

Аметирський. Має два типи розрізів:

Перший - карбонатне - теригеннний, другий характеризується присутністю в верхній частині розрізу пластів солі, які чергуються з ангідритами, вапняками, мергелями. Розріз першого типу і нижня безсольова частина розрізу другого складена коричневим і сірим аргілітами і мергелями є прошарками пісковиків, конгломератів, алевролітів, вапняків, туфів. Потужність горизонту досягає 500 м.

j

І Воронежсько - явиляновський. Представлений в центральній частині впадини чергуванням пластів кам'яної солі потужністю від 5 до 500 'м. і також перешарування аргілітів, вапняків, трелей. Потужність його від 1000 до 2000 м.

Євмановсько - ливенсьий. Представлений кам'яною сіллю з прошарками мергелів, вапняків аргілітів, ангідритів, пісковиків. Імовірна присутність вифарузивів. Потужність більш 1000м.

Фаменський ярус - (Dfm)

Представлений в найбільш повних розрізах міжсолевими відкладами, верхньою соленосною товщею і надсолевим комплексом.

Міжсолеві відклади виділені в команідинську свиту. Розкриті вони майже на всіх площах, де відомі девонські відклади і характеризуються різними афаціальними складками.

Нижня частина потужністю 200 - 650 м. розрізу свити глиниста, тут мають перевагу темно - сірі аргіліти з прошарками пісковиків і вапняків. -В середній частині розрізу прослідковується значна щільність піщаних пластів потужністю до декількох десятків