Стратиграфічне вище осадів кимериджа залягає товща різнокольорових порід, яка суміжна з валзьким ярусом. Представлена вона чергуванням різнокольорових піщаних глин і алевралітів з блакитне - сірими, рідше кольоровими пісковиками і пісками. Потужність цієї товщі 76 - 155 м.

Крейдова система

На Матвіївській площі крейдяні відклади залягають неузгоджено на розлитій поверхні верхньогорських осадів і представлені нижнім і верхнім відділами.

Нижній відділ

Представлений темносірими, середньо - і крупнозернистими пісками, місцями вуглистими, каолінітними, з прошарками і лінзами вапнистої піщаної глини і пісковиків сірих тонко - зернистих глинистих, слабозцементованих. Зустрічаються прошарки бурого вугілля, світло- сірих безкарбонатних алевралітів. Потужність відкладів 66 - 103 м.

Верхній відділ

Верхньокрейдяні відклади неузгоджено залягають на нижньокрейдяних і представлені сеноманськими. туринськими, капітанськими, сантонськими і калименськими ярусами.

Сеноменський ярус представлений головним чином, піщаними утвореннями. Нижня частина сеноменського яруса складена кварцево -глоунонитовими, мілкозернистими пісками з прошарками пісковиків і глин. В верхній частині залягають пласти глоунонитового піщаного мергелю і фосфоритовий горизонт. Потужність відкладів сеномана 42 - 63 м.

На Матвіївській площі збереглась від розмиву в зводовій частині відкладу туронського, понського і члестового сантонськрго ярусів.

I

На погружених ділянках збереглися відклади сантонського і частково каштанського ярусів. Туронські відклади літологічне представлені чергуванням білї крейди і крейдоподібного мергеля.

Кон'якські відклади літологічне представлені чергуванням білої крейди і

Прошарків мергеля.

і

І Сантонський ярус представлений мергелями щільними, світлосірими з ^блакитними відтінками з прошарками крейди.

<[ Калменські відклади літологічно представлені білою крейдою ' з прошарками мергелю. Потужність всієї крейдо - мергельної товщі туронського, конянського, сонтоненського і салманського ярусів складає 111 - 288 м.

Пелеогенові відклади.

і Відклади полеогену представлені канівською, бугомською,київською і харківською свитами.

Каневська свита трансгресивно залягає на верхньокрейдяних відкладах. Складена вона мілко і крупнозернистими кварцево - глаунитовими пісками і пісковиками, в нижній частині темно — сірими глинами з вапняками із піска і пісковиків. Потужність 38 - 50 м.

Бугомська свита складена зеленувато-сірими , кварцовими, глауконітовими, середньозернистими, ущільненнями. Потужність свити від 32 до 40 м.

Київська свита літологічно представлена мергелями світлосірими з блакитним відтінком, щільними , внизу піщанистими з фосфоритовими конкреціями. Верхня частина складена глинами зеленувато-блакитно-сірими. Потужність свити 25- 34м.

Харківська свита складена товщою пісків зеленувате сірих, мілко-середньозернистих, глауконітових, місцями глинистих, які вміщують внизу прошарки пісковиків і глини. Потужність свити 19-66м. Неогенова система

Неогенові відклади представлені полтавською серією і товщею піщаних пластичних глин. Полтавська серія розвинута в повному об'ємі на

водороздільних ділянках і складена світло-сірими , мілко-середньозернистими,

і кварцовими пісками., в верхній частині глинистих, каолінових ущільненнях.

Ј На відкладах полтавської серії залягає горизонт глин неогена. Нижня

частина товщі представлена глинами світло-сірими , піщаним в верхній частині

глини представляють собою щільну, в'язку породу , яка вміщує карбонатні

^включення і, пружні зурна кварцу і кристалічного гіпсу. Глина різнокольорова.

!?

Потужність досягає 42 м.

Четвертична система

В основі четвернинних відкладів залягає пачка щільних, в'язких глин червоно-бурого кольору з крупними карбонатними конкреціями. Вище залягають суглинки і леей. Схили долин , рік , і балок складені делювіальними утвореннями, тераси рік сильдувіальні.потужністю від 10 до 45м.

На більшій частині Матвіївської площі розвинуні алювіальні відклади, які лягають на пісках полтавської або харківської свит.

В тектонічному відношенні Матвіївська площа розміщена в зоні центрального гребеня ДДВ, яка характеризується глибокою складчастістю, обумовленої подвисками крупних блоків фундаменту. По даним попередніх досліджень фундамент збросами амплітудою до 1 км і більше. Глибина залягання поверхні фундаменту коливається від 8,5км до 12км.

По осадковому чохлу Матвеєвська структура знаходиться на південно-східному закінченні Солоховсько-Матвеєвмького валу. На північному заході вона межує з Олімненською структурою, яка є також складовою частиною цього валу.

До південного заходу і до півдня від Матвеєвської площі розміщенні Будищенська і Руковщинська солянокупольна структури, а до сходу через протяжний і глибокий прогиб вона межує з Кочубеєвською антикліналлю. В цілому Матвеєвська антиклінальна структура , яка протягується від північного заходу на південний-схід має блочну будову. При цьому, як по се рухівському, так і по візейському структурним планам виділяються три окремих елементи:

^^НІР: - ^

В Натошинський , -Матвеєвський, і Флеровський блоки, розділені ^Нгоечними розгалинами субтропного простирання і ускладнені повздовжними ^ИВональними розламами.*

If;

Ищгг~На структурній карті по відбиваючому горизонту УИ2(РІ) Наташинська*

1; - /

ИрУКтура представляє собою далеку перекліналь Олішнянської антикліналі*

р ***'... '*

шаленої від останньої скидом з напрямами скиду на південний-схід і*

Ийітудою біля 50 м .*

р ~ . '

ИрГ Розміри Натащинської структури в межах напівзамкнутої ізогіпси -

ИВООм. - 4,4 х2,0 км. Кути структури падіння в межах північно-східного крила*

і-200,південно-західного - біля 5°, а на південно-східному перилинальному

НІР

Реченні-6-7°.

[ Крім того Наташинська структура ускладнена повздовжним порушенням

Вйілітудою до 50м, що простирається вздовж призводової частини структури,*

Іралельно її довгої вісі.

В Власно-Матвеєвська структура відділяється від Наташинської структури

Вперечними скидами з напрямком на південно-схід і амплітудою до 50-10м від

К

Нщеровського блоку аналогічним скидам з амплітудою 150-200м. Матвеєвсська

ВІруктура ускладнена поперечним скидом , який проходить через зводову

Р

| Реліну, а також повздовжним І діагональним розломами з амплітудою до 50м.

5 Цими порушеннями власне Матвеєвська структура розбита на більш*

Vі '

Ј ' '

імілкі блоки.

І :

И-і Розміри Матвеєевської структури по Ізогіпсі - 4900м складають

ш\

ті

|4,4хЗ,2км. Кути падіння на північно-східному крилі 8-10° , а на південне-

Ізахідному 15-20°, а на північно-західній