;-. Флеровський блок пердставляє собою південне - східну перелиналь ІМатвіївської структури, відокремлену від останньої поперечини Зигзагоподібними розривними порушеннями. Це скид, який простягається з південно - заходу на південно - схід. Напрямок зміщування південне - східний. Амплітуда 150 -200 м. дозволить екранувати накопичення покладів вуглеводнів

в межах флерового блока. 3 сходу до південного - сходу флеровський блок відокремлений зигзагоподібними розломами.

Конфігурація блока в плані представляє собою сегмент з розмірами по ізогіпсі - 6400 м. 8,5x3,5 км. Кути падіння крил 14 - 18 °.

1 На структурній карті по відбиваючому горизонту УВІ(СІ) видно, що основні тектонічні елементи характерні для верхнього візею, зберігаються і в

будові верхньосерухівських відкладів.

І

І Відмінність полягає в тому, що звід власно Матвіївської структури по відбиваючому горизонту УВІ(СІ) складений до 2 км до північне - заходу. ) Розміри Матвіївського підняття в межах напівзамкнутої ізогіпси - 3500 м. складають 3,4x2,5 км. Кути падіння на північне - східному крилі досягають 11 * 13°, на південно - західному 5 - 6°, а межах південне - східної перелинялі біля 4°.

Флеревський блок по Серпухівським відкладам, як і по верхньо візейським, представляє собою перелиналь. власно Матвеєвської структури, відокремлену від останньої розломом, який простирається з південно-заходу на північно-схід з амплітудою до 100м.

І Це будуть сприятливі екрани для накопичення і зберігання тут покладів вуглеводнів.

і Розміри описує мого блоку по ізогіпсі - 4600м складають 9,4х4км. Кути падіння крил 10-15°.

і Слід відмітити, що всі виділенні раніше основні розривні порушення підтвердженні пробуреними глибокими пошуково-розвідувальними свердловинами. Тому виділення Флеровського блоку , як окремого структурного елемента Матвіївського підняття можна рахувати достатньо подібним. Це розширює перспективи Матвіївської площі в відношенні пошуків тут нових покладів вуглеводнів.

1.3. Нафтогазоносність.

Основними продуктивними комплексами являються серпухівські відклади.

На Матвеевеькій площі в результаті буріння доказана нафтогазоносність верхньосерпукхівського комплексу.

Продуктивні являються горизонти Н-3, Н-4а,Н-4и, Н-4аІ(Н-5),Н-5а2(Н-б), Н-5'(Н-7а),Н-5 ~(Н-7В). Горизонт Н-3 продуктивним являється в свердловинах №1,6,7,8. при опробуванні цього горизонту в свердловині №6 із інтервалом 3766-3777 м отриманий газоконденсатний фонтан з абсолютно вільним дебітом 895,2тис.мЗ/добу, пластовий тиск на глибіні 3445,5 м складає 363,9 кг/см2.

Промисловий приток газу і конденсату із горизонту Н-4а( 3530-3500) отриманий в свердловині №8, його абсолютно вільний дебіт склав 723тис.мЗ/добу

Горизонт Н-4° в межах Матвеєвського підняття нафтогазонасичений в свердловинах №1,6,8,9. при опробуванні цього горизонту із свердловини № 8 отримали приток газу з абсолютно вільним дебітом 914 тис.м3/добу, а з свердловини № 6 отримали приток нафти дебітом 26 м /добу на 6 мм штуцері.

Горизонт Н-5а (Н-5) продуктивний в свердловинах №6,8. Абсолютно-

-* ^

вільний дебіт в свердловині № 8 складає 4403тис.м'7добу. При опробуванні горизонту Н-5а (Н-5) промислові притоки отримані із свердловини № 2,6,8,9. Абсолютно-вільний дебіт в свердловині № 8 склав 2350тис.м'/добу, пластовий тиск на глибині 3728м рівний 402,3 кг/см2.

Горизонт Н-561 продуктивний в межах Матвеєвського підняття в свердловина №2,6,8,9,12,21. Абсолютно-вільний дебіт газоконденсатної суміші, отриманий із інтервалу 3978-4018м склав 1698,6 м3/добу, пластовий тиск на глибині 4002 м рівний 443 кг/см"/

*'« При опробуванні горизонту Н-5°~ промислові притоки отримані із свердловини №1,4,13 з абсолютно-вільним дебітом 102,3 тис.м'/добу ,

І ~*

325тис.м/добу, 190,7 тис.м'7добу відповідно. В межах Наталинського блоку промислова нафтогазоносність не встановлено, але слід відмітити, що в свердловині № 16 при вибої 3694 м виникло відкрите газо проявлення. В свердловині № 17 горизонт Н-4'1 опробуваний ВП на трубах, отримали слабий приток газу дебітом 1052м3/добу. Із горизонту Н-4° виробувачем на кабелі \ вибрано 3 проби , представлені горючим газом.

Глибокозалягаючі відклади візейського ярусу на Матвіївській площі розкриті пошуковими свердловинами №1,21 на Матвіївському піднятті і свердловинами №3,5,17 в межах відокремленого Наталинського блоку.

В свердловині №1, пробуреній в південно-західній частині Матвіївського підняття розкрита пошуковими свердловинами № 1,21 товща відкладів нижносерпухівського підяруса, (В-6,В-13), представлена чергуваннями аргілітів , алевролітів і ущільнених пісковиків.

При опробуванні горизонтів В-10, В -13, в інтервалі 4901-4675 м притоку не отримано.

І В межах Наталинського блоку в пошукових свердловинах №3,5,17 колекторами горизонтів В-10, В-14 ущільненні і інтересу нафтогазоносному відношенні не представляють.

При бурінні свердловини № 21 при вибої 4995 м розкритий горизонт В-14. заглибити свердловину № 21 зверх проектної глибини і розкрити горизонт В-

16 не вдалося по технічних причинах.

При опробуванні горизонту В-11 отримано приток газу з абсолютно-вільним дебітом 45,2тис.м3/добу.

На сусідньому родовищі основними продуктивними горизонтами верхньовізейського комплексу являється В-16а, В-166 , В-17. горизонт В-16а розкритий свердловина №2,3,5,6,8,1,12,13,104,107,109,110. Горизонти В-166 , В-

17 розкриті в свердловинах №3,5,6,8,10,12,13,14,104,105,10,7,109,110. при опробуванні цих горизонтів сумісно з В-16а в свердловині №5 отримано фонтан газу з абсолютно-вільним дебітом 1851 тис.м3/добу. Ці горизонти Туворюють масивно пластовий поклад, тектонічно і літологічне екранований. Виходячи з вище викладеного перспективи нафтогазоносності власне Ьатвеєвського і Наталинсьбкого блоків головним чином необхідно зв'язати з верхньо візейським комплексом, а окремого серпухівського блоку з верхньосерпухівським і верхньовізейськими комплексами.

1.4 Водоносність.

Матвіївське підняття розміщене в межах Дніпровського артезіанського басейну. Основною областю живлення водоносних комплексів цього басейну

Івляються Воронезький кристалічний масив. Локальні області живлення Іриурочені до відкритих соляних штоків.

Областю розвантаження являється південна і південно-східна частина гериторії. Тут же спостерігає внутрішнє розвантаження підземних вод із нижче лежачих в вище лежачі горизонти. По типу вод, величині мінералізації, гідрогеологічної закритості надр в межах цього басейну виділяються три гідродинамічні зони:

а. Зона забрудненого водообміну, яка