нижньокрейдяною, сепомантський і канівське - бучакський горизонти в долині р.Ворскли, фонтанують з дебітами 57 - 77 мЗ/год.

Води харківських, полтавських четвертинних порід розвинуті як на плато, так і в річкових долинах де вони гідравлічне зв'язані і утворюють єдиний водоносний горизонт. Води прісні чорного питного смаку, використовуються для місцевого водопостачання.

1.5 Обґрунтування закладення свердловини та об'єму робіт.

Пошуково-розвідувальними роботами "Полтаванафтогазгеологія" в 1970 -1980 p.p. в центральній частині ДДВ встановлена промислова нафтогазоносність відкладів серпухівського яруса і візийського під'яруса нижнього карбону на солоховсько - олішнянського і матвеєвському підняттях. На болоховській площі в свердловинах № 64 і 65 виявлені газоноконденсатні поклади в верхньовізейських відкладах.

На Матвеєвській площі, введений в розвідку в 1970 році, до 1981 року були пробурені свердловини № 1, 2, 3, 4, 5 і 8. На основі даних глибокого пошукового розвідувального і структурних побудов с.п.38/78 по середньо - і нижньокам'яновугільним відкладам в 1981 році складений 'Теологічний проект Іюшуково — розвідувальних робіт на нафту і газ на матвеєській площі Костлевського району Полтавської області". У відповідності з цим проектом з 1981 року на Матвіївській площі проводилось пошуково - розвідувальне буріння.

Паралельно з буровими роботами на площі проводились сейсмічні дослідження. В результаті переінтерпретації матеріалів цих партій з врахуванням даних буріння тематичною партією 45/85 уточнена геологічна будова Матвіївсь'кої площі. На південно - східній переклиналі Матвіївської структури по відкриваючим

сл в \/0

горизонтам Уві (Сг~) і VB2 (СІ ~) виявлено фаравський блок відділений від шосе Матвіївської структури порушенням південно - західне - північне - східного напрямку. Cbep^AoLufia Л^ЬЬ зиклид&б'Ъбся на Ма &Ј'*$Ј<, її и мощі

1.6 Геологічний розріз типової свердловини.

Таблиця 1.2 - Характеристика геологічного no.iniiv.

Стратиграфі чний комплекс |

Глибина підошви стратигр афічного комплексу ,м |

Літологічна характери етика |

Кут падіння пластів, град |

Плас тови й тиск, МПа |

Градіє нт пласт овоео тиску |

Плас това темп ерат ура °С |

Водоносність Тип Міне Дебі вод рачіз т, и ація, м?/до

г/л бу |

Ускладнення вид Інтервал, м

І |

2 |

3 |

4 |

5 |

6 |

7 |

8 |

9 |

10 |

її |

12

Q+N+P6 Антропоген Неоген Палеоген |

185 |

Піски Суглинки пісковики |

1 |

1,7 |

0,095 |

6 |

ГН |

До! |

До 150 |

Обвали, часткове поглинання |

0-185

К2 Верхня крейда Кіммерійськії й яру с |

460 |

Крейда Мергелі Піски |

1 |

4,4 |

0,097 |

14 |

т |

1-4 |

До 2100 |

Обвали часткове поглинання , звуження стовбура |

185-460

к,

Нижня крейда |

545 |

Пісковики Глини |

1 |

5,2 |

0,097 |

16 |

гн |

1-4 |

До 2100 |

Обвали, часткове поглинання , звуження стовбура |

460-545

Продовження таблиці 1.2

І |

2 |

3 |

4 |

5 |

б |

7 |

8 |

9 |

10 |

її |

12

Js/KM Верхня юра Кімерійський ярус |

720 |

Пісковики Глини Прошарки вапняків |

2 |

7,2 |

0,1 |

21 |

ХК |

25-50 |

Часткове поглинання , звуження стовбура, утворення сальників, обвали |

545-720

Js/0 Верхня юра |

820 |

Глини, прошарки вапняків, прошарки пісковиків, прошарки алевролітів |

2 |

8.2 |

0,1 |

23 |

хк |

25-50 |

Часткове поглинання , звуження стовбура, утворення сальників |

720-820

JtfC |

845 |

Глини, вапняки, пісковики |

2 |

8,4 |

0,1 |

24 |

ХК |

25-50 |

Часткове поглинання , звуження стовбура, утворення сальників |

820-845

J2/BT2 |

910 |

Глини, пісковики |

2 |

9,1 |

0,1 |

26 |

хк |

80-100 |

До 500 |

Часткове поглинання , звуження стовбура, утворення сальників |

945-910

Продовження таблиді 1.2.

; |

2 |

з |

4 |

5 |

б |

7 |

8 |

9 |

10 |

п |

12

J2/BT1 Середня юра Нижній бат |

910 |

Глини, прошарки пісковиків |

2 |

10,1 |

0,1 |

2,8 |

хк |

80-100 |

Часткове поглинання , звуження стовбура, утворення сальників |

945-910

У/Я Середня пора Байськип ярус |

1050 |

Глини, Пісковики, прошарки вапняків, прошарки вугілля |

2 |

10,5 |

0,1 |

29 |

хк |

80-100 |

До 500 |

Часткове поглинання , звуження стовбура |

1010-1050

ТТЛ Тріас глинистий |

1300 |

Глини, прошарки пісковиків |

2 |

13 |

0,1 |

36 |

хк |

ПО-130 |

Часткове поглинання

> звуження стовбура, утворення сальників |

1050-1300

Т/ПК Тріас піско-карбонатний |

1370 |

Пісковики прошарки глини, прошарки вапняків, прошарки гальки |

2 |

13,7 |

0,1 |

38 |

хк |

ПО-160 |

500-100 |

Часткове поглинання

> звуження стовбура, осипання |

1300-1370

Продовження таблиці 1.2

/ |

2 |

3 |

4 |

5 |

б |

7 |

8 |

9 |

10 |

її |

12

т/п

Тріас пісковий |

1480 |

Пісковики |

2 |

13,7 |

0,1 |

45 |

хк

'1 |

ПО-160 |

500-100 |

Часткове поглинання

> звуження стовбура, осиплення |

1370-1480

Р2

Верхня перма |

1635 |

Пісковики, глини, алевроліти, Конгломер ати |

2 |

хк |

Часткове поглинання

> звуження стовбура, осипання, утворення сальників |

1480-1635

СЗ Верхній карбон |

2020 |

Пісковики, аргіліти, алевроліти |

8 |

21 |

0,104 |

55 |

хк |

225-250 |

1-140 |

Часткове поглинання

І звуження стовбура, осиплення |

1635-2020

С2/М середній карбон, Московський ярус |

2490 |

Пісковики, аргіліти, алевроліти, прошарки вапняків |

8 |

26,3 |

0,106 |

68 |

хк |

245-250 |

1-140 |

Часткове поглинання

> звуження стовбура, осипання |

2020-2490

Продовження таблиці 1.2.

І |

2 |

3 |

4 |

5 |

6 |

7 |

8 |

9 |

10 |

п |

12

С2/В середній карбон, Башкирський ярус |

2490 |

Пісковики, аргіліти, алевроліти, вапняки |

9 |

19,6 |

0,055 |

95 |

Часткове поглинання

І звуження стовбура, осипання |

2490-3510

СІ/4 Нижній карбон, серпухівськип ярус |

3960 |

Пісковики, аргіліти, алевроліти, Вапняки |

10 |

42,3 |

0,107 |

107 |

хк |

215-260 |

3-20 |

газопроявл ення, Часткове поглинання

І звуження стовбура, осипання |

3510-3960

1.7 Гірничо-геологічні дослідження.

Умови проводки свердловини визначенні по даних буріння на сусідніх площах. В процесі буріння свердловини на Матвіївській площі можуть можуть мати місце ускладнення різного характеру. В розрірі кайнозою і палеозою до башкірських теригенних порід виключно , очікуються незначні обвали,осипання. Це може привести до затяжок і прихватів бурового інструменту. Обвали і осипання пов'язані в основному з глинисто-аргілітовими утвореннями.

При завищенні густини бурового розчину передбачається поглинання,, місцями з втратою циркуляції. Поглинання очікується в піскових частинах палеогену, тріасу, і верхнього карбону Таблиця 1.3 -Поглинання