бурового розчину.
Індекс літогра (річного підрозді лу |
Інтервал поглинання , м |
Максимальна інтенсивніст поглинання |
Градієнт типу поглинання, МПа/м |
Умови виникнення
від |
до |
При розкрит ті |
Після ізоляції
Kz |
0 |
185 |
Незначне поглинання |
1,07-1 0'2 |
1,75-1 0'2 |
При початкова му відкритті
Т+Р2 |
1480 |
1635 |
Без зниэюення рівня бурового розчину |
1,14-Ю-2 |
1,7-1 0-2 |
При початкова му відкритті
ТаблиІІя 1.4 - Фізико-механічні властивості гіоськгіх попід.
Індекс літогр афічен ого підроз ділу |
Інтервал заземлення, м |
Гірська порода у виділеному інтервалі
від |
до |
№
п
/
п |
Коротка назва |
Густи на, кг/м3 |
Порис т ість
> % |
Прони кність міЕЕЕ Е |
Глини стіс ть, % |
Карб онат ність
,% |
солон ість |
Тверд ість, МПа |
Коеф іцієн т плас тичн ості |
Катег орія абраз ивнос ті |
Категорія міцності промисловій класифікації
І |
2 |
3 |
4 |
5 |
б |
7 |
8 |
9 |
10 |
п |
12 |
Із |
14 |
15
Kz |
0 |
185 |
1 |
Суглинки |
1550 |
ЗО |
0,01 |
70 |
5 |
- |
152 |
М
2 |
Глини |
1800 |
35 |
1,0 |
85 |
5 |
М
3 |
Піски |
1650 |
40 |
900 |
6 |
6 |
м
4 |
Мергелі |
2300 |
10 |
5 |
60 |
40 |
м
К2 |
185 |
460 |
1 |
Крейда |
2300 |
45 |
10 |
5 |
95 |
80 |
35 |
0,4 |
м
2 |
Мергелі |
2300 |
10 |
5 |
60 |
40 |
420 |
0,7 |
м+с
3 |
Піски |
2300 |
15 |
10 |
50 |
45 |
.170 |
м
КІ |
460 |
545 |
1 |
Пісковики |
2550 |
25 |
550 |
20 |
7 |
460 |
2,7 |
14 |
с
2 |
Глини |
190 |
28 |
9 |
25 |
4 |
120 |
3,5 |
0,4 |
м
І |
545 |
1050 |
1 |
Пісковики |
2550 |
25 |
550 |
20-30 |
9 |
170 |
3 |
23,2 |
м
2 |
Глина |
2000 |
25 |
1-9 |
85 |
6 |
170 |
3,3 |
0,4 |
м
3 |
Вапняк |
2650 |
3-25 |
1-Ю |
90 |
6 |
1590 |
2 |
1,4 |
Т
Т |
1050 |
1480 |
1 |
Пісковики |
2000 |
23 |
500 |
19 |
6 |
460 |
3 |
26,2 |
с
2 |
Глини |
2000 |
15 |
6 |
85 |
8 |
180 |
3,3 |
6,2 |
м
3 |
Вапняк |
2650 |
3 |
10 |
12 |
12 |
1240 |
3,7 |
3,85 |
С+Т
Р |
1480 |
2020 |
1 |
Пісковик |
2600 |
25 |
500 |
20 |
8 |
330 |
2,6 |
28 |
м
Глина , аргіліт |
2500 |
зо \ |
1 ". ' 1 |
75 |
8 |
24О |
2,3 |
0,6 |
м
C3 |
2020 |
2490 |
1 |
Пісковик |
2600 |
20 |
50 |
ЗО |
8 |
1320 |
2,1 |
47,2 |
С+Т
2 |
Аргіліт,ги на |
2050 |
ЗО |
1 |
90 |
5 |
467 |
2,4 |
2,5 |
С
3 |
Вапняк |
2650 |
3 |
9 |
12 |
55 |
920 |
2,8 |
4,5 |
С
С2т |
2490 |
3510 |
1 |
Пісковик |
2350 |
8 |
9 |
70 |
10 |
1220 |
2,4 |
55,2 |
С+Т
2 |
Аргіліт |
2620 |
23 |
500 |
ЗО |
8 |
480 |
2,5 |
0,6 |
с
3 |
Вапняк |
2660 |
4 |
10 |
14 |
8 |
1580 |
2,2 |
0,4 |
т
С2в |
3510 |
3750 |
1 |
Пісковик |
2640 |
15 |
180 |
25 |
5 |
1440 |
2,3 |
62 |
с+г
2 |
Аргіліт |
2350 |
8 |
10 |
80 |
6 |
560 |
2,7 |
0,7 |
с
3 |
Вапняк |
2650 |
2 |
9 |
10 |
90 |
2500 |
2,0 |
0,7 |
к
cls |
3750 |
3960 |
1 |
Пісковик |
2640 |
15 |
250 |
25 |
5 |
1370 |
2,5 |
4,5 |
or
2 |
Аргіліт |
2450 |
5 |
1 |
80 |
7 |
360 |
1,3 |
4,6 |
с
3 |
Вапняк |
2680 |
4 |
9 |
10 |
80 |
1500 |
1,5 |
6,4 |
с
1.8. Метод розкриття та випробування продуктивних горизонтів.
Індекс горизонту |
Інтервал перфорації |
Тип об 'єкту |
Плас-товий тиск в покрівлі інтервал а, МП а |
Прон-икні-сть |
Спосіб розкриття горизонту |
Діаметр екстуатаці тої колони в інтервалі перфорації |
Тип перфора тора Діаметр отворів фільтра |
Кількі сть отво рів
Срати-графіч-ного |
Про-дуктив -ного |
По-крівлі |
Підо шви |
Потуж ність розокр-иття |
Вибір новог
0
СІ/4 |
Н-5Г |
3900 |
395
2 |
25 |
25 |
Газоко нденса тний |
29,9 |
<0.1 |
Перфорація комуляти-вна |
140 |
ПКС-80 |
12
Кількість |
Кількість |
Кількість |
Спосіб
отворів за один |
отворів в |
вызову
спуск перфоратора |
Інтервалі |
притоку
ЗО |
300 |
7 |
Аеризацією
2 ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 2.1КОНСТРУКЦІЯ СВЕРДЛОВИНИ.
Для проектування конструкції свердловини необхідно побудувати суміщений графік зміни коефіцієнта аномальності пластового тиску і індексу тиску поглинання (гідро розриву) в залежності від глибини свердловини.
Для цього визначаємо значення: ka-коефіцієнта аномальності пластового тиску; kn-індекс тиску поглинання.
Ці значення визначаємо для кожного інтервалу. Коефіцієнт аномальності пластового тиску визначаємо за формулою:
*.=-Ј*—; (2.1)
Рв-g-H
і де РПЛ - тиск на глибині Н, Па;
Н - глибина залягання порід, м;
рв- густина води, кг/м3. і Індекс тиску гідгорозриву визначаємо за формулою:
І Кя=-^—; . (2.2) І Рв'8'Н
де РГР - тиск гідро розриву гірської породи на глибині Н, Па;
З метою спрощення розрахунків складена програма для використання на
ПЕОМ, яка приведена в додатку Д.
Вибір видів обсадних колон.
Всі обсадні колони проектуються суцільними. Кондуктор і проміжна колона спускаються однією секцією. Експлуатаційна колона спускається однією секцією з МСЦ, що зменшить протитиск на продуктивні горизонти і попередить поглинання цементного розчину при цементуванні.
Для кондуктора і проміжної колони приймаємо труби виконання А. Так як ми розкриваємо продуктивні горизонти, то вибираємо труби з різьбою ОТТГ.
Обґрунтування інтервалів тампонування колон.
Виходячи з " Единих технічних правил ведення робіт при будівництві свердловини" можна зробити висновок всі колони будуть цементуватися до устя. Проектування діаметрів обсадних колон будемо проводити " знизу-вверх". Діаметр експлуатаційної колони вибираємо у відповідності до очікуваного дебіту. З метою спрощення розрахунків складена програма для використання на ПЕОМ, яка приведена в додатку В. Для наглядності приводимо схему обсадних колон (рис. 2.2)
2.2 Бурові промивальні рідини.
Враховуючи гірничо - геологічні умови буріння свердловини на
Матвіївській площі проектую поінтервально наступні типи розчинів:
В інтервалі 0- 200 м. доцільно вибирати глинистий розчин на водній основі, так як цей інтервал буриться в дуже короткий час і після його проходження він буде закріплений кондуктором. Цей розчин є водяною суспензією глини і отриманий в результаті "самозамісу". В залежності від типу глини і