На Івано-Франківському об’єкті необхідно виконати знімання в масштабі 1:2000. Границі об’єкту показані в додатку А. Картосхема об’єкту показана на рисунку 1.3.

Поділяючи лист карти масштабу 1:1000000 одержують лист карти масштабу 1:100000 з номенклатурою М-35-110 ( рис.1.2 ). Цей лист поділяють на 256 листів карт масштабу 1:5000 ( рис.1.3 ). Кожен лист карти масштабу 1:5000 у свою чергу поділяється на 9 листів карти масштабу 1:2000 ( рис.1.3 –1.4 ).

Проектування планової геодезичної основи топографічної зйомки

1.5.1 Основні вимоги до планової геодезичної основи топографічної зйомки

Згідно із завданням , необхідно створити планову геодезичну основу для топографічної зйомки в масштабі 1:2000 методом тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів.

Згідно з Інструкцією [2] до тріангуляції ставляться наступні вимоги.

Тріангуляція 4 класу, 1 і 2 розрядів будується з метою згущення геодезичних мереж до щільності, що забезпечує розвиток знімальної основи велико-масштабних знімань у відкритій і гірській місцевостях, або у випадках, коли з будь-яких причин застосування методу полігонометрії неможливе або недоцільне.

Вихідними пунктами для розвитку тріангуляції 4 класу, 1 та 2 розрядів служать пункти геодезичної мережі вищих класів або розрядів відповідно.

У залежності від розташування і густоти вихідних пунктів на об’єкті знімання мережу тріангуляції 4 класу, 1 та 2 розрядів будують у вигляді сіток, ланцюгів трикутників і вставок окремих пунктів у трикутники, що утворені пунктами мереж вищих класів або розрядів.

Кожен пункт тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів слід визначати із трикутників, в яких вимірюються всі кути. Засічками з кількістю напрямків не менше трьох визначаються тільки місцеві предмети, що недоступні для спостереження.

Суцільна мережа тріангуляції повинна опиратися не менш ніж на три вихідних геодезичних пункти і на дві вихідні сторони.

Ланцюг трикутників повинен опиратися на два вихідні геодезичні пункти і на дві вихідні сторони, що прилягають до пунктів. Вихідними можуть бути сторони полігонометрії, трилатерації або тріангуляції вищих класів, а також сторони розрядної тріангуляції, яка будується за умови, що довжини їх не коротші 1 км, а точність їх визначення не нижча зазначеної в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 – Характеристики тріангуляційних мереж

Показники | 4 клас | 1 розряд | 2 розряд

Довжина сторони трикутника,км, не більше | 5,0 | 5,0 | 3,0

Мінімально допустима величина кута,

кутові градуси:

у суцільній мережі | 20 | 20 | 20

Сполучного в ланцюжку трикутників | 30 | 30 | 30

у вставці | 30 | 30 | 20

Кількість трикутників між вихідними сторонами або між вихідними пунктом і вихідною стороною, не більше | 10 | 10 | 10

Мінімальна довжина вихідної сторони, км | 2 | 1 | 1

Граничне значення середньої квадратичної помилки кута, що обчислена за нев’язками у трикутниках, кутові секунди | 2 | 5 | 10

Гранично допустима нев’язка в трикутнику, кутові секунди | 8 | 20 | 40

Відносна помилка вихідної ( базисної ) сторони, не більше | 1 : 200 000 | 1 : 50 000 | 1 : 20 000

Відносна помилка визначення довжини сторони в найбільш слабкому місці, не більше | 1 : 50 000 | 1 : 20 000 | 1 : 10 000

Тріангуляція 4 класу, 1 і 2 розрядів має задовольняти основні вимоги, що викладені в табл. 1.1.

Якщо віддаль між пунктами тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів, які належать різним побудовам, буде в мережі 4 класу менше 3 км, 1 розряду менше 2 км, 2 розряду менше 1,5 км, то повинен бути передбачений їх зв’язок.

Кути в тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів вимірюють круговими прийомами теодолітами точністю 2’’ та 5’’.

Кількість прийомів, яка залежить від розряду мережі і типу теодоліта, та допустимі коливання результатів вимірів наведено в табл. 1.2.

Прийоми, що не задовольняють установлених допусків, повторюють на тих же установках лімба.

До обробки приймається середнє значення з основного і повторного прийомів, якщо воно задовольняє установлені допуски, в противному разі до обробки приймається повторний прийом.

Таблиця 1.2 – Допустимі коливання результатів вимірів у тріангуляційних мережах 4 класу, 1 і 2 розрядів

Показники | Теодоліти з точністю 2 | Теодоліти з точністю 5”

4 клас | 1 розряд | 2 розряд | 1 розряд | 2 розряд

Кількість прийомів | 6 | 3 | 2 | 4 | 3

Розбіжність між результатами спостережень на початковий напрямок на початку і в кінці півприйому | 6 | 8 | 8 | 0,2 | 0,2

Коливання значень напрямків, приведених до загального нуля, в окремих прийомах | 6 | 8 | 8 | 0,2 | 0,2

При вимірюванні кутів у тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів на (вихідних) пунктах у програму вимірювань треба включити один-два напрямки вихідної мережі.

Якщо на пункті більше семи напрямків або якщо через погану видимість немає можливості виконати спостереження всіх напрямків в одній групі, дозво-ляється виконувати спостереження в двох і більше групах з одним загальним напрямком.

Теодоліт на штативі центрують над центром пункту тріангуляції з точністю не нижче 2 мм.

Елементи приведення на пункті визначають графічним способом двічі (до початку спостережень і після) в порядку, що наведений у дод. 8.

Висотну прив’язку центрів тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів проводять нівелюванням ІV класу або технічним нівелюванням.

Визначення висот центрів тріангуляції нівелюванням ІV класу залежить від надійності центрів. Нівелювання ІV класу по центрах типу У15 можна не проводити, а виконувати технічне або тригонометричне нівелювання.

У гірській місцевості позначки центрів пунктів