4.5 і 5. Спосіб визначення координат вибирають у залежності від характеру місцевості і щільності пунктів геодезичної мережі. Незамаркіровані розпізнавальні знаки при стандартній схемі розміщення підлягають вибірковому польовому контролю, але не менше 25% від загальної кількості розпізнавальних знаків на об’єкті. Незамаркіровані розпізнавальні знаки при довільній схемі розміщення підля-гають 100-процентному польовому контролю. Контрольне розпізнавання розпізнавальних знаків виконує інший виконавець на другому примірнику аерознімків. Основні і контрольні наколи перевіряє керівник робіт. Якщо основний і контрольний наколи не ідентичні, то проводиться додатковий контроль і виявляються причини розбіжностей.
Після закінчення польових робіт з планової і висотної підготовки аерофотознімків здають:–
аерофотознімки з оформленими розпізнавальними знаками і точками геодезичної основи, вкладені в конверт із зазначенням номерів знімків і їх кількості;–
аерофотознімки з точками контрольного розпізнавання і порівнювальної відомості;–
каталоги координат з матеріалами обчислень;–
репродукції накидного монтажу, на яких нанесений виконаний проект польових робіт;–
формуляри планів;–
журнали кутових і лінійних вимірювань з визначення координат розпізна-вальних знаків.
Перелічені матеріали систематизують за трапеціями дрібнішого масштабу.
В даному випадку прив’язка виконується методом мікротріангуляції. Результати проектування подаються в таблицях 1.9, 1.10
Таблиця 1.9 – Характеристика мережі розпізнавальних точок
Вид розпізнавальної точки | Кіль-кість штук | Підлягає маркуван-ню | Метод маркування, розміри маркувального знаку
Планова-висотна | 85 | 26 | Викладка фігур спецматеріалами розміром 15 х 15 метрів
Таблиця 1.10 – Прив’язка розпізнавальних точок
Вид прив’язки | Метод прив’язки | Одиниця виміру | Категорія складності | Обсяг роботи
Планова-висотна | Мікро-тріангуляція | Розпізна-вальна точка | І І | 16
Проект розміщення розпізнавальних точок подається у додатку Б.
2 Підрахунок обсягів робіт. Складання кошторису
2.1 Підрахунок обсягів робіт
Підрахунок обсягів польових і камеральних робіт виконують з метою подальшого їх планування: визначення необхідної кількості бригад, транспорту, приладів, складання сіткових і календарних графіків робіт та інше. Встановлені обсяги робіт є вихідними даними для складання кошторисів на виконання польових і камеральних робіт.
Підрахунок обсягів польових і камеральних робіт виконують у відомості, форма якої приведена в таблиці 2.1. Її складають в натуральних і трудових показниках на основі даних таблиць 4, 5, 6, 7, 11, 12 чинних нормативних документів: ЕНВ, ЕНВиРИ, СОУСН.
Таблиця 2.1 заповнюється в такій послідовності. В графі 1 вказується нормативний документ, з якого вибирається робота. Перелік робіт в технологічній послідовності подається в графі 2. В графі 3 вказуєься одиниця вимірювання , згідно нормативного документу.Категорія складності (графа 4) для кожного з процесів встановлюється за фізико-географічними умовами району робіт і згідно опису категорій складності в нормативному документі. Для двох варіантів проектування на одному об’єкті категорія складності відповідних робіт повинна бути однакова.
Норма часу на виконання одиниці роботи визначається згідно із вказаними нормативними документами і записується в графі 5. Обсяг роботи встановлюється згідно технічного проекту і проставляється в графі 6 – в натуральних показниках, в трудових показниках: нормативний – графа 7, плановий – графа 8.
Залежність між нормою часу в днях Нднч і нормою часу в годинах Нгодч встановлена з тривалості робочої зміни 7 годин:
(2.1)
Обсяг робіт в трудових показниках підраховується за формулою:
(2.2)
В графі 8 обчислюється необхідна кількість бригадо-днів з врахуванням запланованого середнього проценту перевиконання норм виробітку, який для польових робіт можна прийняти рівним 130%, а для камеральних 110%. Тоді планова кількість бригадо-днів, необхідна для виконання робіт визначається за формулами:
для польвих робіт – (2.3)
для камеральних робіт – (2.4)
Таблиця 2.1 – Відомість обсягів польових і камеральних робіт
Норма-тивний документ № табл | Назва процесів | Одиниця виміру | Ка-тегорія складн. | Норма часу в днях | Обсяг робіт
В натур. показ | В труд показн
Qнорм | Qплан
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8
1. Польові роботи
1.1 Тріангуляція
ЕНВ,Ч1,
п.3.1.1 | 1.Рекогностування п-тів тріангуляції 4 класу | п-т | ІІ | 0,32 | 1 | 0,32 | 0,25
ЕНВ,Ч1,
п.3.1.1 | 2.Рекогностування п-тів тріангуляції 1 розряду | п-т | ІІ | 0,14 | 7 | 0,98 | 0,75
ЕНВ,Ч1,
п.3.1.1 | 3.Рекогностування п-тів тріангуляції 2 розряду | п-т | ІІ | 0,11 | 9 | 0,99 | 0,76
ЕНВ,Ч1,
п.3.1.12 | 4.Централізоване виготовлення залізобетонних пілонів для п-ту 4 класу | пі-лон – | 0,36 | 1 | 0,36 | 0,28
ЕНВ,Ч1,
п.3.1.13 | 8.Централізоване виготовлення монолітів для для п-тів 1 і 2 розрядів | шт– | 0,05 | 16 | 0,8 | 0,62
ЕНВ,Ч1,
п.3.1.14 | 10.Закладка центрів на п-тах тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів | шт | ІІ | 0,26 | 17 | 4,42 | 3,4
ЕНВ,Ч1,
п.3.1.19 | 12.Вимірювання напрямків в тріангуляції 4 класу | шт | ІІІ | 1,10 | 3 | 3,3 | 2,54
ЕНВ,Ч1,
п.3.1.19 | 13.Вимірювання напрямків в тріангуляції 1 розряду | шт | ІІІ | 0,38 | 17 | 6,46 | 4,97
ЕНВ,Ч1, |
14.Вимірювання напрямків в тріангуляції 2 розряд | шт | ІІІ | 0,29 | 25 | 7,25 | 5,58
1.2 Нівелювання
ЕНВ,Ч1,
п.3.2.13 | 15.Нівелювання IV класу | км | ІІІ | 0,30 | 17,5 | 5,19 | 4,00
ЕНВ,Ч1,
п.3.2.16 | 16. Технічне нівелювання | км | ІІ | 0,10 | 14,3 | 1,46 | 1,12
1.3 Зйомочні роботи
ЕНВ,Ч1,
п.3.3.14 | 17.Маркування планових розпізнавальних точок | опо-знак | ІІ | 0,44 | 16 | 7,04 | 5,41
ЕНВ,Ч1,
п.3.3.16 | 18.Планова прив’язка аерозйомки | опо-знак | ІІ | 0,20 | 16 | 3,2 | 2,46
ЕНВ,Ч1,
п.3.3.28 | 19. Зйомка на фотоплані