Координати центра пункту тріангуляції, що встановлений на будинку, зносять на землю з допомогою теодоліта і світловіддалеміра.

Знесення здійснюють одночасно на чотири наземних робочих центри, що розміщені попарно в протилежних напрямках.

Віддаль між суміжними пунктами повинна бути не менше 200 м. Кути і лінії при знесенні координат вимірюють з точністю, що передбачена для тріангуляції відповідного розряду.

Після проведення польових робіт з тріангуляції здають такі матеріали:—

картки обстеження і відновлення пунктів тріангуляції (полігонометрії);—

схеми обстеження і відновлення геодезичних пунктів;—

схеми мереж тріангуляції;—

журнали вимірювання кутів або результати вимірювань у реєстраторах чи накопичувачах інформації;—

матеріали дослідження приладів;—

матеріали польової обробки і контрольних обчислень;—

абриси місцеположення пунктів та типи їх центрів;—

акти здачі пунктів для нагляду за збереженням;—

пояснювальна записка.

1.5.2 Проектування тріангуляції 4 класу

Для топографічного знімання в масштабі 1:2000 на Івано-Франківському об’єкті необхідно зробити згущення існуючої державної геодезичної мережі 3 класу. Вихідними для даного об’єкту є пункти : Велика гора(3 клас), Паліхово (3 клас, 16 метрів; 3) Дорога, 3 клас,12метрів.

Для визначення необхідної щільності пунктів планової геодезичної основи на об’єкті будемо виходити з того, що основну частину топографічного знімання планується виконувати поза населеним пунктом. Згідно з пунктом 1.1.25 [2] щільність геодезичної основи для знімання в масштабі 1:2000 повинна бути доведена до 1 пункту на 2 км2. Площа даного об’єкту складає 37,2 км2 і, враховуючи 3 вихідні пункти, необхідно запроектувати ще 20 пунктів.

Як правило, планова геодезична основа згущується одним із чотирьох методів: тріангуляції, полігонометрії, трилатерації, GPS-спостережень. Застосуємо метод тріангуляції.

Мережу запроектуємо наступним чином: один пункт ( Новий ) у вигляді вставки у трикутник вищого класу, а всі інші пункти у вигляді суцільної мережі. Пункти закріплюються центром типу У20П ( рис.1.1 ).

Велика гора Паліхово Дорога.

1.5.3 Розрахунок висот геодезичних знаків

Розрахунок висоти знаку необхідно виконати для запроектованого пункту тріангуляції 4 класу Новий.

Для напрямків: Велика гора-Новий, Паліхово-Новий та Дорога-Новий, графічним методом за допомогою програмного комлексу Excel, побудовано профіль ( рисунок 1.5 ), що дає наочне зображення рельєфу по даних напрямках. Точніший розрахунок висот геодезичних знаків можна виконати по формулах (1.1):

(1.1)

де vA(B) =0.0674 S 2, H –абсолютна висота перешкоди (висота точки місцевості + висота перешкоди ), h'A(B) – попередня висота знаку (у відповідних точках А і В), НА(В) – висоти точок, де закладаються пункти, відстань в км.

Потім оптимальні висоти знаходять із виразу:

або (1.2)

При відсутності перешкод, у рівнинній місцевості, висоти знаків обчислюють по формулі: . (1.3)

Рис.1.5

Таблиця 1.3 – Аналітичний розрахунок висот геодезичних знаків

Лінія | НА | НВ | hB

Новий–Дорога | 277,3 | 237,3 | 12

Новий–Паліхово | 277,3 | 204,8 | 16

Новий–Велика Гора | 277,3 | 249,9 | 30

Як видно із розрахунків, по лініях Новий-Дорога та Новий–Паліхово Новий-Велика Гора відсутні перешкоди.

1.5.4 Оцінка проекту тріангуляції

Якщо пункт запроектований у вигляді вставки у трикутник вищого класу, зазвичай обмежуються обчисленням очікуваної середньої квадратичної помилки запроектованого пункту за формулою:

(1.4)

де – СКП вимірювання напрямків у тріангуляції даного класу;

– довжини сторін, згідно рисунка 1.7.

В даному випадку:

км, км, км;

км, км, км;

°, °, °.

Підставивши дані отримаємо : м при .

Згідно з [2] , середня квадратична помилка пункту, що визначається із вставки, не повинна перевищувати 0,07 м для тріангуляції 4 класу.

1.5.5 Згущення планової геодезичної мережі до необхідної густоти пунктів

Подальше згущення мережі виконаємо тріангуляцією 4 класу, 1 і 2 розрядів згідно вимог [2]. Густота пунктів геодезичної основи для зйомки в масштабі 1:2000 на незабудованих територіях повинна бути не меншою, ніж 1 пункт на 2 км2. Отже, враховуючи те, що площа об’єкту складає 37,2 км2, необхідно запроектувати 20 пунктів.

Пунктам присвоюємо номери арабськими цифрами. Для запроектованих пунктів геодезичної мережі, згідно з [4], вибираємо центр типу У15Н для пунктів, що розміщені на незабудованій території ( рис.1.8 ).

Межу тріангуляції 1 розряду запроектуємо рядами трикутників , що проходять між пунктами тріангуляції 3 класу і опираються на пункт тріангуляції 4 класу.

Виконати оцінку проекту для ходу між пунктами Паліхово, Новий і Вели ка Гора , який є найдовшим , отже і менш точним ніж інші – коротші ходи .

Зобразимо схематично цей ряд трикутників і нанесемо виміряні кути , що необхідно для розрахунку очікуваної відносної середньоквадратичної помилки найслабшої сторони 2-3 .

Паліхово В1

А1

В2

Новий А2

В3 ,В3’ А3’

B2’ A2’ A3

A1’

Велика Гора В1’

А1=99 В1=65 А1’=113 B1’=35

А2=74 В2=78 A2’=41 B2’=109

А3=105 В3=24 A3’=53 B3’=24

Для оцінки проекту будемо користуватися формулою :

(1.5)

де - відносна помилка вихідної сторони

- середня квадратична помилка вимірювання напрямку

Аі , Ві - зв’язуючі кути

Обчислення виконуємо в напрямку від пункта Паліхово до найслабшої сторони згідно формули (1.5) , отримаємо значення :

Зараз обчислення виконуємо від пункта Велика Гора до найслабшої сторони , отримаємо значення :

Тепер знайдемо середнє значення відносної помилки найслабшої сторони :

(1.6)

Підставивши відповідні значення аргументів у формулу (1.6) отимаємо :

Допустима відносна помилка визначення довжини сторони в найбільш слабкому місці повинна бути не більше для ходу 1 розряду .

В нашому випадку отже хід запроектовано в межах допусків .

А тому і решта ходів 1 розряду запроектовано в межах допусків , так як вони коротші за даний , їх побудова є точнішою .

Крім ходів тріангуляції 1 розряду ,