1.5.6 Характеристика планової мережі

Характеристику планової мережі подаємо у вигляді таблиць 1.5, 1.6, . При складанні таблиці 1.5 необхідно звернути увагу на такі положення [2]:–

орієнтирні пункти встановлюють обов’язково на державних пунктах тріангуляції 1,2,3 і 4 класів ( по два на кожному пункті );–

розпізнавальні стовпи встановлюються на геодезичних пунктах 4 класу, 1 і 2 розрядів, якщо на них не будують металічні або дерев’яні зовнішні знаки. Розпізнавальні стовпи встановлюються також над центрами орієнтирних пунктів.

Таблиця 1.5 – Характеристика тріангуляційних пунктів

Назва(номер) пункту | Типи знаків і їх характеристика | Потрібно закласти, шт

старих | запроектованих | центрів ( тип ) | Орієнтир-них пунктів | Розпізнава-льних стовпів

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Велика гора, 3 клас | скл.сигн. 30м––––

Паліхово, 3 клас | 16м––––

Дорога, 3 клас | 12м– | –––

Новий, 4 клас– | - | У 20 П | -–

П-ти тріанг., 1 розряду– | - | У 15 Н | -–

П-ти тріанг., 2 розряду– | - | У 15 Н | - | -

Таблиця 1.6 – Характеристика тріангуляціїної мережі

Клас або розряд | Кількість пунктів | Довжина сторони, км

Вихідних | Запроектованих | Всього | Найбільша | Найменша

1 клас–––––

2 клас | -– | -––

3 клас | 3– | 3 | 9,5 | 6,6

4 клас– | 1 | 1 | 6,0 | 3,45

1 розряд– | 7 | 7 | 3,4 | 2,15

2 розряд– | 9 | 9 | 2,4 | 0,85

1.6 Проектування висотної геодезичної основи топографічної зйомки

Згущення державної геодезичної мережі потрібно довести до необхідної густоти : 1 репер на 2 км2 площі, яка підлягає топографічній зйомці на даному об’єкті. Схема висотної мережі подана на рисунку 1.10.

Вимоги до методики нівелювання, приладів та точності робіт описано в діючій Інструкції з нівелювання I, II, III та IV класів. Основні вимоги до нівелювання IV класу та технічного нівелювання подаються в [2].

Нівелірні мережі для виконання великомасштабних топографічних знімань створюються шляхом згущення державної нівелірної мережі.

Нівелювання III та IV класів є основним методом згущення державної нівелірної мережі при виконанні великомасштабних топографічних знімань.

Для визначення висот пунктів знімальної основи, а також для визначення висот пунктів геодезичних мереж згущення дозволяється розвивати мережі технічного нівелювання.

Густоту та клас точності нівелірних мереж під час топографічних знімань, у залежності від призначення та масштабів знімань, вибраного перерізу рельєфу місцевості тощо, вказують у технічному проекті (програмі) робіт.

Нівелірні мережі для великомасштабних топографічних знімань створюють у вигляді окремих ходів, полігонів або самостійних мереж і, як правило, прив’язують не менше ніж до двох вихідних нівелірних знаків (марок, реперів) вищого класу.

У містах, площа яких понад 500 км2, створюється нівелірна мережа 1 класу.

У містах з площею 50—500 км2 створюються системи ліній II класу.

У містах площею від 25 до 50 км2 створюються нівелірні мережі III класу, а в невеликих містах та населених пунктах площею менше 25 км2 дозволяється створювати нівелірні мережі тільки IV класу.

Для закріплення ліній нівелювання в основному застосовують стінні репери.

Вимоги до методики нівелювання, приладів та точності робіт описано в діючій Інструкції з нівелювання I, II, III та IV класів.

.??????????? iv ?????

Нівелювання IV класу виконується нівелірами, що мають збільшення труби не менш 25x, ціну поділки рівня не більше 25 (контактного — не більше 30) на 2 мм та нівелірами з самовстановлювальною лінією візування (НЗКЛ, Nі-025) та їм рівноточними.

При нівелюванні IV класу ходи прокладають в одному напрямку. Довжина ліній не повинна перевищувати 8 км на забудованій території і 12 км на незабу-дованій.

Перед початком польових робіт виконують польові перевірки та дослід-ження нівелірів і компарування рейок (див. дод. 13).

Для нівелювання IV класу застосовують триметрові двосторонні рейки з шашковою шкалою.

Відліки по чорних та червоних сторонах рейок беруть по середній нитці. Для визначення відстані від нівеліра до рейки проводять відлік по віддалемірній нитці по чорній стороні рейки.

Порядок спостережень на станції такий:—

відлік по чорній стороні задньої рейки;—

відлік по чорній стороні передньої рейки;—

відлік по червоній стороні передньої рейки;—

відлік по червоній стороні задньої рейки.

Розходження значень перевищення на станції, що визначені по чорній та червоній сторонах рейок, допускається до 5 мм.

Нерівність відстаней від нівеліра до рейок на станції допускається до 5 м, а накопичення їх у секції — до 10 м.

Нормальна довжина променя візування 100 м. Якщо нівелювання виконують нівеліром, труба якого має збільшення не менше 30x, то при відсутності коливань зображень дозволяється збільшувати довжину візирного променя до 150 м. Висота променя над підстильною поверхнею повинна бути не менш як 0,2 м.

Нев’язки в ходах між вихідними пунктами та в полігонах повинні бути не більше (мм) при кількості станцій менше 15 на 1 км ходу і (мм) на місцевості із значними кутами нахилу, коли кількість станцій більше 15 на 1 км ходу, де L — довжина ходу (полігону) в км; n — кількість станцій в ході (полігоні).

Після закінчення нівелювання IV класу здають такі матеріали:

схему ходів нівелювання;

журнали нівелювання або його результати в реєстраторах чи накопичувачах інформації;

матеріали дослідження приладів та компарування рейок;

абриси місцезнаходження нівелірних марок, стінних та ґрунтових реперів (у т. ч. раніше закладених);

акти здачі знаків