відомості перевищень;

матеріали обчислень та оцінки точності;

каталог висот;

???????????? ???????.

???????? ???????????

Ходи технічного нівелювання прокладають між двома вихідними знаками у вигляді одиночних ходів або системи ходів з однією або декількома вузловими точками.

Прокладання замкнутих ходів, що опираються обома кінцями на один і той самий вихідний знак, не дозволяється.

У мережу технічного нівелювання включаються всі пункти планових мереж згущення (полігонометрії, трилатерації, тріангуляції), які не включені в мережу нівелювання IV класу.

Довжини ходів технічного нівелювання визначають у залежності від висоти перерізу рельєфу топографічного знімання. Допустимі довжини ходів наведено в таблиці 1.7.

Таблиця 1.7 – Допустимі довжини ходів

Характеристика ліній | Довжини ходів (у км) при перерізах рельєфу

0,25 м | 0,5 м | 1 м і більше

Між двома вихідними пунктами | 2,0 | 8 | 16

Між вихідним пунктом та вузловою точкою | 1,5 | 6 | 12

Між двома вузловими точками | 1,0 | 4 | 8

Для виконання технічного нівелювання застосовуються нівеліри із збільшенням зорової труби не менше 20x та ціною поділки рівня не більше 45 на 2 мм, нівеліри із самовстановлювальною лінією візування, а також теодоліти з компенсатором або з рівнем на трубі.

Нівелірні рейки повинні мати шашковий малюнок із сантиметровими або двосантиметровими поділками.

Нівелювання виконують в одному напрямку. Відліки по рейці, що встановлена на нівелірний башмак, костиль чи вбитий в землю кілок, беруть по середній нитці.

Порядок спостережень на станції такий:—

відліки по чорній та червоній сторонах задньої рейки;—

відліки по чорній та червоній сторонах передньої рейки.

Розходження значень перевищення на станції, що визначені по чорній та червоній сторонах рейок, допускається 5 мм.

Віддалі від приладу до рейок визначають по крайніх віддалемірних нитках труби. Нормальна довжина променя візування 120 м. За добрих умов видимості та спокійних зображеннях довжину променя можна збільшити до 200 м.

Нев’язки нівелірних ходів або замкнутих полігонів не повинні пере-вищувати величин, що обчислені за формулою fh = (мм), де L — довжина ходу (полігону) в кілометрах.

На місцевості із значними кутами нахилу, коли кількість станцій на 1 км ходу більше 25, допустима нев’язка підраховується за формулою fh = (мм), де n — кількість штативів у ході (полігоні).

У процесі технічного нівелювання одночасно нівелюють окремі характерні точки місцевості, стійкі щодо висоти об’єкти: кришки люків, головки рейок на переїздах, пікетажні стовпи вздовж доріг, великі камені і т. ін. Висоти наведених точок визначають як проміжні при включенні їх у хід. Кожна проміжна точка повинна бути замаркірована або на неї повинен бути складений абрис з промірами до ближніх орієнтирів. Особливу увагу треба приділяти визначенню урізів води.

????? ?????????? ???????? ????? ? ?????????? ??????????? ?????? ???? ???? ?????????, ?? ? ??? IV ?????.

?????????????? ?????????????? ?? ??’???? ?????????? ????? ?????? ? ??????? 1.8.

??????? 1.8 – ?????????????? ?????????? ?????

? ???? | ? ? ? ? | ????????????? ?????? | ?–?? ?????? ?????? | ?????? ??????? ? ??????? ? ???? | ????????? ???????? ??? ???????

??????????? | ???????? ??????

??????? | ?-??? ?????-???????

??????? ?? | ? ???? ????? ?? ??????????? ????????? | ????????? | ???????

1(Rp112-Rp 72) | IV | 17,5––– | 2 | 2 | 13 | 2,5

2(Rp72-Rp 112) | тех | 14,3––– | 2 | 1 | 11 | 2,1

Оцінка проекту нівелірних ходів виконується визначенням очікуваної середньої квадратичної похибки М відмітки найслабшої точки нівелірного ходу, яка обчислюється за формулою:

(1.5)

де mвих – похибка вихідних даних (mвих=30мм – для IV класу , mвих=31,5мм – технічне нівелювання); m1км – похибка одного км нівелювання (m1км=10мм - для IV класу , m1км=20мм - технічне нівелювання ).Допустиме значення М залежить від висоти перерізу рельєфу: М=125 мм при hсіч =1 м.Обчислення в таблиці 1.9.

Таблиця 1.9 – Оцінка проекту нівелірних ходів

Клас | Назва ходу | Дов-жина L, км | mвих | m1км | M, мм | Mдоп, мм

IV | Rp71–Rp51 | 15,0 | 30 | 10 | 58,8 | 125

Технічне | 10 – 16 | 4,8 | 28 | 20 | 87,2 | 125

Схему нівелірних ходів подано у додатку A.

Проектування топографічної зйомки

1.7.1 Основні вимоги до топографічної зйомки

У цьому проекті, згідно із завданням, розглядається комбінований метод знімання. Приведемо основні вимоги, що ставляться Інструкцією [2] до топографічного знімання.

Топографічні плани масштабів 1 : 5000, 1 : 2000, 1 : 1000 та 1 : 500 створюються шляхом топографічних знімань або картоскладанням (крім масштабу 1 : 500) за матеріалами топографічних знімань більшого масштабу.

Топографічні знімання виконують такими методами:

а) аерофототопографічним:—

стереотопографічне знімання;—

комбіноване знімання;

б) наземним:—

мензульне знімання;—

тахеометричне знімання;—

наземне фототопографічне (фототеодолітне ) знімання.

Наземне фототопографічне знімання застосовується як самостійне при створенні топографічних планів кар'єрів та інших гірничих розробок, а в поєднанні з аерофототопографічним — у гірських районах.

Середні помилки в положенні на плані предметів та контурів місцевості з чіткими обрисами відносно найближчих точок знімальної основи не повинні перевищувати 0,5 мм, а в гірських та лісових районах — 0,7 мм. На територіях з капітальною і багатоповерховою забудовою середні помилки у взаємному положенні на плані точок найближчих контурів (капітальних споруд, будинків і т. ін.) не повинні перевищувати 0,4 мм. Для переходу від середніх помилок () до середніх квадратичних помилок (m) застосовується коефіцієнт 1,25, тобто m = 1,25.

При створенні топографічних планів, як виняток, дозволяється зменшувати графічну точність плану. У таких випадках, які обґрунтовуються в технічному проекті (програмі), топографічні плани допускається створювати з