У таких випадках на планах за східною рамкою обов'язково вказується методика їх створення (знімання на збільшених фотопланах, фотомеханічне збільшення планів і т. ін.) і точність знімання.

Середні помилки знімання рельєфу відносно найближчих точок геодезичної основи не повинні перевищувати за висотою:—

1/4 прийнятої висоти перерізу рельєфу при кутах нахилу до 2°;—

1/3 при кутах нахилу від 2° до 6° для планів масштабів 1 : 5000, 1 : 2000 та до 10° для планів масштабів 1 : 1000 та 1 : 500;—

1/3 при перерізі рельєфу через 0,5 м на планах масштабів 1 : 5000 та 1 : 2000.

У лісовій місцевості ці допуски збільшуються в 1,5 раза.

У районах з кутами нахилу понад 6° для планів масштабів 1 : 5000 та 1 : 2000 та більше 10° для планів масштабів 1 : 1000 та 1 : 500 кількість горизонталей повинна відповідати різниці висот, що визначена на перегинах схилів, а середні помилки висот, які визначено на характерних точках рельєфу, не повинні перевищувати 1/3 прийнятої висоти перерізу рельєфу.

Точність планів оцінюється за розходженням положення контурів та висот точок, що обчислені по горизонталях, з даними контрольних вимірів.

Граничні розходження не повинні перевищувати подвоєних значень допустимих середніх помилок, що наведені вище, і їх кількість не повинна бути понад 10% від загальної кількості контрольних вимірів. Ці результати враховуються при підрахунку середньої помилки. Окремі результати контрольних вимірів можуть перевищувати подвоєну середню помилку, при цьому їх кількість не повинна бути більше 5% від загальної кількості контрольних вимірів, і їх слід виправляти.

1.7.2 Розробка технологічної послідовності робіт

Аерофототопографічне знімання для створення топографічних планів у масштабах 1 : 5000, 1 : 2000, 1 : 1000 і 1 : 500 виконують стереотопографічним або комбінованим методом.

Вибір методу визначається характером ситуації і рельєфу території, що підлягає зніманню, масштабом і площею знімання, існуючим фотограмметричним обладнанням, а також техніко-економічними розрахунками. З врахуванням наведених факторів і умов виконання робіт на конкретних об'єктах допускається поєднання стереотопографічного і комбінованого методів.

Аерофототопографічне знімання може виконуватися за однією з таких основних технологічних схем:–

контурну частину плану створюють на основі фотопланів, а рельєф знімають звичайними наземними методами (мензульним, тахеометричним і т. ін.) одночасно з дешифруванням і зніманням контурів та об'єктів, що не відобразились на фотопланах (комбінований спосіб; 1-й варіант);–

контурну частину плану створюють на універсальних стереофотограмметричних приладах у вигляді графічних планів при камеральному дешифруванні всіх об'єктів, які відобразились на аерофотознімках, а знімання рельєфу виконують наземними методами; при цьому уточнюють дані камерального дешифрування і проводять дознімання відсутніх на графічному плані об'єктів (комбінований спосіб; 2-й варіант).

Для виконання вибираємо 1-й варіант.

В технологічну схему робіт при вибраному методі знімання згідно з п.7.1.5 [2] входять такі процеси:

знімання рельєфу і дешифрування контурів при комбінованому зніманні.

Окрім цього, на даному об’єкті необхідно виконати знімання забудованих територій і підземних комунікацій ( близько 10% ), яке виконують за такою технологічною схемою:

1.7.3 Основні вимоги до зйомки забудованої території і підземних комунікацій

Ці вимоги наводяться в п.7.5 і п.7.6 [2]. Приведемо основні з них.

Особливості знімання забудованих територій

Знімання контурної частини забудованих територій треба виконувати аерофототопографічним методом на фотопланах.

Фотоплани слід виготовляти з використанням аерофотознімків, що одержані за допомогою довгофокусних аерофотоапаратів (fk = 200, 350, 500 мм).

При дешифруванні забудованих територій на фотопланах повинні враховуватися спотворення за перспективу, напрям і густину тіні, особливості зображення різних за конструкцією дахів і т. ін. Для правильного визначення напрямку зміщення за перспективу на фотопланах при їх виготовленні слід помічати (кружком діаметром 3 мм синього кольору) головну точку знімка. Потрібно звернути особливу увагу на якість фотопланів. Точність створюваних фотопланів і планів на забудовані ділянки населених пунктів має задовольняти такі вимоги:–

середня помилка в положенні контурів з чіткими абрисами відносно точок знімальної основи не повинна перевищувати 0,5 мм;–

середня помилка взаємного положення навколишніх контурів не повинна перевищувати 0,4 мм;–

розходження контурів на порізах і сторонах рамок фотоплану не може перевищувати 0,4 мм при суцільній капітальній забудові, не більше 0,6 мм в інших районах міста (при коефіцієнті редукування 1,5 і більшому) і 1,0 мм — у горах;–

незбігання центрів отворів з точками на основі на забудованій території не повинні перевищувати 0,4 мм, на незабудованій — 0,5 мм (у горах — 0,7 мм).

У камеральних умовах для перевірки точності фотопланів слід, крім визначення координат контрольних пунктів геодезичної основи і координат контрольних точок, що одержані із фотограмметричного згущення, використовувати проміри між пунктами і контурами з абрисів місцеположення пунктів геодезичних мереж топографо-геодезичних матеріалів раніше виконаних робіт; перевіряти їх на збереження прямолінійності лінійних контурів (вулиць, трамвайних колій, ліній зв'язку і т. ін.).

За польових умов точність фотопланів на населені пункти слід перевіряти промірами між важливими контурами, а також між контурами і геодезичними пунктами.

Якщо необхідної точності при виготовленні фотопланів досягнути не вдається (значна кількість зон трансформування, великі коефіцієнти редукування і т.