планове положення підземних комунікацій і споруд при них може бути визначене:–
на забудованій території — від пунктів опорної геодезичної мережі і точок знімальної основи, а також промірами від ближніх капітальних будинків і споруд, кутів кварталів, координати яких визначені з пунктів геодезичної основи і точок знімальних ходів;–
на незабудованій території — від пунктів опорної геодезичної мережі й точок знімальних ходів.
Після проведення робіт з виконавчого знімання підземних комунікацій здають:–
схеми теодолітних і нівелірних ходів;–
абриси знімання підземної споруди;–
журнали нівелювання, вимірювання кутів та довжин ліній;–
відомості обчислення координат і висот;
виконавчий план.
Знімання існуючих підземних комунікацій проводять за наявності затвердженого технічного завдання (технічного проекту) після рекогносцирування і обстеження. Рекогносцирування підземних комунікацій (на території населених пунктів і промислових підприємств) складається з підготовчих робіт і відшукування мереж на місцевості. Напрямки ліній раніше прокладених комунікацій між колодязями, а також безколодязних комунікацій визначають за допомогою електронних приладів пошуку — трасошукачів і трубокабелешукачів, а там, де ці прилади використати неможливо,— шурфуванням. Знімання існуючих підземних комунікацій складається із планово-висотного знімання їх виходів на поверхню землі і знімання ліній, що виявлені за допомогою приладів пошуку або розкриття шурфами. Планове положення всіх виходів підземних комунікацій визначають від пунктів геодезичної мережі і знімальної основи, а також від кутів капітальних будинків, споруд, колодязів і т. ін. Знімання виходів раніше прокладених підземних комунікацій виконують лінійними засічками, способами перпендикулярів, створів і полярним способом.
Середні помилки планового положення точок підземних комунікацій, які визначені електронними приладами пошуку, відносно найближчих капітальних будівель (споруд) і точок знімальної основи, не повинні перевищувати 0,7 мм у масштабі плану. Граничні розходження між значеннями глибини закладання підземних комунікацій, що визначені електронними приладами пошуку під час знімання і одержаних у результаті контрольних польових вимірювань, не повинні перевищувати 15% від глибини закладання.Після виконання знімання і нівелювання існуючих підземних комунікацій здають:–
журнали вимірювання кутів, довжин ліній та нівелювання підземних комунікацій;–
абриси обстеження і прив'язок підземних споруд;–
схеми знімальної основи (теодолітних і нівелірних ходів);–
відомості обчислення координат кутів кварталів, будівель і підземних комунікацій;–
схеми розміщення підземних комунікацій на планах масштабу 1 : 2000 і 1 : 5000;–
таблицю характеристик підземних комунікацій;
технічний звіт або пояснювальну записку.
У залежності від призначення і подальшого використання планів підземних комунікацій їх оформлюють у вигляді видавничого або складального оригіналу.
Складальні оригінали повинні забезпечувати можливість виготовляти з них чіткі копії фотомеханічним способом. Видавничі оригінали виготовляють у разі потреби одержання з них тиражних (літографських) відбитків. При наявності автоматизованих систем інформація про підземні комунікації, що нанесені на план, має бути записана у цифровому вигляді.
1.7.4 Розрахунок основних даних для аерофотозйомки
Розрахунок основних даних виконується з метою складання технічного завдання на виконання аерофотозйомки. Згідно із завданням :
масштаб аерофотографування 1:11000;
фокусна віддаль АФА – 70 мм;
мінімальне перекриття знімків: поздовжне Рх’=80%,
поперечне Ру’=40%;
Розрахунок параметрів для аерофотозйомки в масштабі 1:2000 виконаємо в таблиці 1.8.
Таблиця 1.8 – Розрахунок основних параметрів для аерофотозйомки
Назва показників | Позна-чення і формули для обчислень | Оди-ниця ви-мі-ру | Розраху-нок
1 | 2 | 2 | 4
Розміри ділянки аерофотозйомки:
Довжина
Ширина
Площа |
С
Д
С х Д |
км
км
км2 |
6,0
6,9
41,4
Висота перерізу рельєфу | h | м | 10
Масштаб аерозйомки | 1:m– | 1:11000
Масштаб створюваної карти | 1:mк– | 1:5000
Фокусна віддаль АФА | f | мм | 70
Розміри знімка | lX х lY | см | 18 Х 18
Висота фотографування | м | 770
Максимальна висота точок | amax | м | 293,4
Мінімальна висота точок | amin | м | 136,1
Середня висота точок | асер | м | 214,8
Найбільше відхилення від середнього значення | hвідх | м | 78,65
Абсолютна висота фотографування | Набс=НФ-асер | м | 685
Мінімальне перекриття аерознімків:
Поздовжне
Поперечне |
P'x
P'y |
%
% |
84
34
Розрахункове перекриття:
Поздовжне
Поперечне |
|
%
% |
84,02
34,09
Базис фотографування на знімках | | см | 2,88
Віддаль між маршрутами на знімках | | см | 11,88
Базис фотографування на місцевості | | м | 201,6
Віддаль між маршрутами на місцевості | м | 831,6
Кількість знімків у маршруті | шт | 43
Кількість маршрутів | шт | 7
Число знімків на об’єкті зйомки | шт | 301
Кількість погонних метрів плівки | м | 73
Інтервал між експозиціями |
(W=100км/год) | сек | 7,25
Час зйомки всього об’єкту | хв | 36,1
1.7.5 Проектування планової прив’язки аерознімків
Проектування здійснюємо згідно із [2] .
Маркірування розпізнавальних знаків
При створенні топографічних планів великих масштабів, коли масштаб аерофотознімання вибирається у декілька разів дрібнішим від масштабу плану і підвищуються вимоги до точності розпізнавання на аерофотознімках точок геодезичної основи, рекомендується передбачати маркірування точок геодезичної основи. Маркірування проводять перед аерофотозніманням з мінімальним розривом у часі. При зніманні в масштабі 1 : 5000 маркірують пункти геодезичної основи і запроектовані розпізнавальні знаки: планові або планово-висотні. При зніманні в масштабах 1 : 2000, 1 : 1000 і 1 : 500 маркірують пункти геодезичної основи, планові (планово-висотні) розпізнавальні знаки, виходи (люки) підземних комунікацій, вхідні і вихідні орієнтири на осях маршрутів аерофотознімання. Можуть маркіруватися також об’єкти, координати яких передбачається визначати в результаті побудови фотограмметричних мереж. Маркіровані планові (планово-висотні) розпізнавальні знаки треба розташовувати таким чином, щоб на аерофотознімках їхнє зображення не закривалося зображеннями будівель, споруд, кронами дерев або їх тінями. Якщо пункти геодезичної основи закріплені стінними знаками, то замість них маркірують тимчасові знаки або розміщені поблизу місцеві предмети, координати яких будуть визначені додатково. Для маркірування застосовують дешеві матеріали. Обов’язковою умовою вибору матеріалу і барвника для маркірування є забезпечення максимального