Контроль за розробкою покладу здійснюється шляхом систематичного аналізу розробки на основі регулярних замірів і спостережень, а також комплексу досліджень проведених по експлуатаційних та спостережних свердловинах.

Виходячи з особливостей геологічної будови Більче-Волицького родовища проектний комплекс досліджень повинен включати:

регулярно (не рідше 1 раз в рік) досліджувати свердловини методом усталених відборів, з метою скорочення втрат газу дослідження проводити з подачею газу в газопровід;

періодичний (не рідше 2 рази в рік) відбір проб газу і механічних домішок з наступним їх фізико-хімічним аналізом;

систематично вимірювати робочі параметри свердловин: дебіт газу, гирлові тиски, вибійні тиски, температури і ін.;

Побудови карт ізобар, визначення середньозважених пластових тисків на різні дати, карти дебітів;

Регулярно визначати (не рідше 4 рази рік) статичні уставі і пластові тиски;

Систематичний нагляд за характером роботи свердловин (винос води, породи, гідроутворення) і за їх технічним станом;

Передбачати періодичні спостереження за характером зміни ГВК. На основі фактичного матеріалу повинні визначати і періодично уточняти:

а) режим покладу;

б) розподіл пластового тиску по покладу;

в) взаємодію окремих ділянок покладу;

г) початкові і поточні запаси газу.

Запроектований комплекс досліджень дозволить вирішити поставлені задачі, підрахувати запаси газу і отримати вихідні дані для складання проекту розробки родовища.

2.8 Висновки про стан розробки покладу і рекомендації щодо його покращення

За результатами проведеного аналізу, для покращення розробки родовищ слід пробурити нові свердловини у найменш дренованих ділянках покладу. Крім цього розробка покладу проводиться на режимі ДP=const і в деяких випадках робоча депресія на пласт становить 3,0 МПа і 3,68 МПа, а допустима складає 2 МПа. Необхідно знизити робочу депресію на пласт, тобто застосувати режим Ру=const, який часто застосовується на кінцевих стадіях розробки,або прийняти заходи по зменшенню депресії тиску на пласт,шляхом збільшення гідродинамічного зв’язку свердловини з пластом.

3 аналіз експлуатації свердловин покладу

3.1 Характеристика фонду свердловин і поточного стану їх експлуатації

Всього на родовищі пробурено 42 свердловини. З них 14 перебуває в фонді підземного газосховища (ПГС) – 3, 5, 7, 15, 20, 24, 26, 28, 30, 40, 50, 65, 100 і 115. на 01.01.2006 р. в експлуатаційному фонді перебувало 28 свердловин, з них дві спостережні і одна ліквідована (БВ-10), 25 експлуатаційних.

Свердловина БВ-504 являється спостережною за рівнем ГВК горизонту НД-8, свердловина БВ-512 – горизонту НД-5-НД-6.

Свердловина БВ-100 ліквідована по технічним причинам.

Горизонт НД-10-НД-12 Більче-Волицького родовища розробляється 30 свердловинами (БВ-9, БВ-18, БВ-27, БВ-200, БВ-502, БВ-505, БВ-508, БВ-510, БВ_516, БВ-517, БВ-520, БВ-521, БВ-522).

Горизонт НД-8-НД-9 розробляється дев'ятьма свердловинами (БВ-6, БВ_21, БВ-95, БВ-408, БВ-501, БВ-503, БВ-518, БВ-519, БВ-523).

Горизонт НД-5-НД-6 розробляється однією свердловиною (БВ-500).

Горизонт НД-3-НД-4 розробляється двома свердловинами (БВ-313 і БВ_514).

Свердловини №№ 6, 9, 18, 21, 200, 313, 502, 303, 510, 512, 514, 519, 520, 521, 522 працюють по індивідуальному шлейфі на ПОЗ Держів, де проводиться окремий замір дебіту, тиску, температури, вмісту води і конденсату.

Свердловини №№ 501, 505, 516, 523 мають окремий пункт збору на ГРС Пукеничі, де частково можна заміряти вище перераховані параметри.

Решта свердловин №№ 27, 95, 408, 500, 508, 517, 518 мають замірну дільницю на ПОЗ Сухе і загальним колектором підходять до ПОЗ Держів.

3.2 Конструкція свердловин. Характеристика глибинного та поверхневого обладнання

Свердловинні конструкції Більче-Волицького газового родовища вибрані виходячи з геолого-промислових умов буріння згідно конструкції свердловин прийняті на ДП „Львівтрансгаз”.

На родовищі прийнята наступна конструкція свердловин:

кондуктор Ш 324 мм – для перекриття зони поглинання і нестійкої частини розрізу в мезозойських відкладах;

проміжна колона Ш 245 мм – нею перекриваються зони хемогенних відкладів і коагуляції розчину у верхніх відкладах сармату;

експлуатаційна колона Ш168 мм – для освоєння та експлуатації відкладів тортону. Експлуатаційна колона перекриває зони можливого поглинання бурового розчину, а також газопроявів.

Всі обсадні колони цементуються з підйомом цементу до устя. В зоні продуктивних горизонтів для попередження міжпластових перетоків рекомендується застосовувати цементні мости для ізоляції окремих горизонтів один від одного.

Підземне обладнання складається з обладнання вибою і стовбура свердловини. На родовищі в зв’язку з тим, що породи пласта при русі газу до вибою свердловини можуть руйнуватись, застосовують перфораційний вибій. Свердловина перекривається обсадною колоною і цементується, для з'єднання стовбура свердловини з продуктивним пластом в обсадній колоні і в цементному кільці кумулятивним перфоратором пробивають (12 отворів на 1 п.м.).

До обладнання стовбура свердловини відноситься обладнання, розміщене всередині обсадної колони в інтервалі від вибою до гирла свердловини.

На Більче-Волицькому газовому родовищі обладнання стовбура свердловин складається з фонтанних труб, тобто відбір газу проводиться через колону фонтанних труб, яку опускають всередину обсадної колони. На кінці колони фонтанних труб є сітка для утримання в колоні глибинних приладів при обриві їх підвіски.

До наземного обладнання свердловини відноситься обладнання гирла, присвердловинні установки і споруди. Обладнання гирла повинно забезпечити можливість глушіння свердловини, проведення ремонтів і заходів по збільшенню продуктивності, дослідження свердловин.

Для зручності обслуговування (відкриття і закриття засувок, заміни штуцерів, проведення ремонтів і досліджень) на гирлі монтують спеціальні містки. Обладнання гирла складається з колонної головки (КГ), трубної головки (ТГ) і фонтанної ялинки (Я). На родовищі застосовують ялинки хрестового типу. Колонна головка призначена для обв’язки верхніх кінців обсадних колон (кондуктор, технічна і експлуатаційна колони) і служить опорою для фонтанної арматури. Колонні головки обладнують спеціальними відводами. На одному встановлюють вентиль з манометром для вимірювання міжколонних тисків, на другому – засувку. Через другий відвід при необхідності закачують спецрідини в міжколонний простір.

Трубна головка служить для обв’язки фонтанних труб, герметизації міжтрубного простору між експлуатаційною колоною і фонтанними трубами. Трубна головка