Аналітичні (причинно-наслідкові) групування використовуються для визначення наявності, напрямків і форм зв’язку між досліджуваними показниками.

За характером ознак, на яких засновується аналітичне групування, воно може бути якісним (коли ознака не має кількісного вираження) або кількісним.

За складністю побудови розрізняють два типи групувань: прості і комбіновані. За допомогою простих групувань вивчається зв’язок між явищами, згрупованими за однією ознакою. У комбінованих групуваннях такий поділ досліджуваної сукупності робиться спочатку за однією ознакою, а далі усередині кожної групи – за іншою ознакою тощо.

За даними таблиці 2.1. зробимо групування показників для характеристики системи розрахунків за природний газ.

Таблиця 2.1 – Групування показників для характеристики системи

розрахунків за природний газ

Кількість споживачів природного газу в населеному пункті | Кількість підприємств у групі | Середній бал споживачів у групі | Середній бал проплат за природний газ

До 3600 | 36 | 3320,3 | 1987,7

3601 – 4000 | 42 | 3811,5 | 2175,5

4100 – 4500 | 48 | 4387,0 | 2496,0

4600 – 5000 | 47 | 4845,0 | 2652,5

5100 – 5500 | 39 | 5321,7 | 2936,4

Понад 5500 | 25 | 5933,0 | 3245,5

Правильне групування інформації дає можливість вивчити залежність між показники, більш глибоко з’ясовувати сутність досліджуваних явищ, систематизувати матеріали аналізу, вивчити головне, характерне і типове.

В нашому випадку, групування споживачів дає можливість вивчити залежність між такими основними показниками: яка кількість підприємств у кожній групі споживачів природного газу, середній бал споживачів природного газу у групі, яка кількість з них проплатила за природний газ.

Структурні (секторні) діаграми дозволяють виявити склад досліджуваних показників, питому вагу окремих частин у загальному розмірі показника. У структурних діаграмах зображення показника дається у вигляді розбитих на сектори геометричних фігур.

Графік характеризує структуру споживачів (ПП, ДП, МП, СН) в системі розрахунків за спожитий природний газ (рис. 2.1).

ПП – приватні підприємства; ДП – державні підприємства;

МН – міське населення; СН – сільське населення.

Рисунок 2.1 – Структура споживачів у системі розрахунків

за природний газ

Даний графік побудований на системі координат. Дані кількості споживачів природного газу наносяться по абсцисі, а структура споживачів по ординаті. Такий графік дозволяє виконати порівняння, а саме – хто і в якій кількості споживає природний газ.

Описані вище показники та відповідні прийоми аналізу будуть використані нами для проведення комплексного аналізу системи розрахунків за спожитий природний газ в Галицькому УЕГГ.

2.3. Класифікація факторів, що впливають на стан та

ефективність розрахунків за спожитий газ

У даний час газова промисловість регіону забезпечує добування природного газу, транспортування його по трубам до споживачів, переробку на хімічні напівпродукти.

Важливим питанням поряд із поставкою природного газу є розрахунки за нього. Рівень економічної ефективності розрахунків за спожитий газ залежить від багатьох чинників, що її визначають. У зв’язку з цим для практичного розв’язання завдання управління ефективністю важливого значення набуває класифікація чинників її зростання. Усі чинники доцільно класифікувати за обмеженою кількістю групувальних ознак, що сприяє визначенню головних напрямків і шляхів підвищення ефективності розрахунку за спожитий газ.

Класифікація великої різноманітності чинників зростання ефективності розрахунків може здійснюватись за трьома ознаками:

джерелами підвищення;

удосконалення розрахунків за газ;

місцем реалізації у системі управління підприємством.

Групування чинників за першою ознакою уможливлює досить чітке визначення джерел підвищення ефективності розрахунків за газ.

державні субсидії;

пільгові тарифи.

Активне використання перелічених джерел підвищення ефективності розрахунків передбачає здійснення комплексу заходів, які за своїм змістом характеризують удосконалення розрахунків (друга ознака групування чинників).

Практично найбільш важливою слід вважати класифікацію чинників ефективності розрахунків за спожитий газ за місцем реалізації у системі управління підприємством (третя ознака групування чинників), особливо відокремлення з них двох категорій чинників-внутрішніх (внутрівиробничих) і зовнішніх (народногосподарських), а також поділ сукупності внутрішніх чинників на так звані “жорсткі чинники” і “м’які чинники”.

Можливі напрямки реалізації внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення ефективності розрахунків за спожитий газ неоднакові за ступенем дії (впливу), використання і контролю. Тому для практики господарювання, керівників і відповідних спеціалістів підприємства Галицького УЕГГ важливим є детальне знання масштабів дії, форм контролю і використання найбільш істотних внутрішніх і зовнішніх чинників ефективності розрахунків на різних рівнях управління підприємством. Дане управління може і повинне постійно контролювати процес використання внутрішніх чинників шляхом розробки і послідовного здійснення власної програми підвищення ефективності розрахунків за газ, а також враховувати вплив на них зовнішніх чинників – економічної і соціальної політики держави, розвитку інфраструктури і структурних змін у суспільстві.

На рівень ефективності розрахунків за газ безпосередній чи непрямий вплив справляють зовнішні чинники. Проте саме підприємство не може активно їх контролювати. Ось чому ці чинники слід знати і вивчити, зрозуміти їх дію (вплив) і приймати до уваги при розробці (плануванні) і здійсненні програм підвищення ефективності розрахунків за спожитий природний газ на підприємстві.

У зв’язку з цим стає очевидною необхідність суттєвої характеристики і окреслення напрямків дії окремих зовнішніх чинників ефективності.

На закінчення варто зазначити, що обов’язковість у використанні зовнішніх чинників не є такою жорсткою, як по відношенню до внутрішніх чинників ефективності розрахунків. Проте ігнорування підприємством цієї вимоги може лише загальмувати темпи зростання ефективності.

2.4. Методологічні підходи щодо аналізу системи контролю та обліку за споживанням природного газу

Економічний аналіз базується на системі економічної інформації, що лежить в основі оптимальних управлінських рішень.

Створення раціонального потоку