2.5. Методологічні підходи щодо аналізу впливу заходів з енергозбереження на стан розрахунків у газопостачанні

Найважливішим методологічним питанням в системі розрахунків за природний газ є визначення величини впливу окремих факторів на зміну результативних показників. У детермінованому аналізі для цього використовуються такі способи: ланцюгової підстановки, індексний, абсолютних різниць.

Ці способи ґрунтуються на методі елімінуванні. Цей метод базується на тому, що усі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни, а потім змінюються без зміни, а потім змінюються два, потім три і т.д., при незмінності інших. Це дозволяє визначати вплив кожного фактора на величину досліджуваного показника окремо. В нашому випадку розглянемо вплив заходів з енергозабезпечення на стан розрахунків у газопостачанні.

Найбільш універсальним є спосіб ланцюгової підстановки. Застосування цього способу дозволяє визначити вплив заходів, які впливаються на Галицькому управлінні з енергозабезпечення на зміну величини результативного показника, а саме зміну стану розрахунків за природний газ. Це здійснюється шляхом поступової заміни базисної величини кожного факторного показника в обсязі результативного показника на фактичну в звітному періоді. З цією метою визначають ряд умовних величин результативного показника, що враховують зміну одного, потім двох, трьох і т.д. факторів, крім одного, і визначити вплив останнього на приріст результативного показника.

Порядок застосування цього способу розглянемо за даними таблиці 2.2.

Як відомо, обсяг розрахунків за газ залежить від двох основних факторів: кількості споживачів (СКС) та середньорічного споживання газу (ССГ).

Маємо двофакторну мультиплікаторну модель: СР = СКС ССГ. Алгоритм розрахунку способом ланцюгової підстановки для цієї моделі:

Таблиця 2.2 – Дані для фактичного аналізу стану розрахунків у

газопостачанні

Показники | Умовні позначки | План | Факт | +; - | Виконання плану, %

Оплачено за природний газ, тис.грн. | СР | 160000 | 240000 | +80000 | 150,0

Середньорічна кількість споживачів газу | СКС | 1000 | 1200 | +200 | 120,0

Середньорічне споживання газу, грн. | ССГ | 160 | 200 | +40 | 125,0

СРпл = СКСплн ССГпл. = 1000 160 = 160000 (тис.грн.);

СРум = СКСф ССГпл. = 1200 160 = 192000 (тис.грн.);

СРф = СКСф ССГф. = 1200 200 = 240000 (тис.грн.);

Як бачимо, другий показник стану розрахунків за газ відрізняється від першого тим, що при його розрахунку взята фактична кількість споживачів природного газу замість запланованої.

Середньорічне споживання газу у першому і другому випадку планове. Значить, за рахунок збільшення кількості споживачів газу стан розрахунків за нього збільшився на 32000 тис.грн. (192000-160000).

Третій показник відрізняється від другого тим, що при розрахунку його величини споживання газу прийняте на фактичному рівні замість планового. Кількість же споживачів газу в обох випадках фактична. Звідси за рахунок підвищення заходів по енергозбереженню обсяг розрахунків за природний газ збільшився на 48000 грн. (240000 – 192000).

Таким чином, перевищення плану за обсягом розрахунків за газ є результатом впливу таких факторів:

збільшення кількості споживачів газу +32000 тис. грн.

підвищення заходів по енергозбереженню + 48000 тис. грн.

Разом + 80000 тис. грн.

Індексний спосіб заснований на відносних показниках динаміки, просторових порівнянь, виконання плану, що виражають відношення фактичного рівня аналізованого показника в звітному періоді до його рівня в базисному періоді.

За допомогою агрегатних індексів можна виявити вплив заходів в енергозабезпеченні на зміну рівня розрахунків за спожитий газ. Отже, індекс стану розрахунків за газ Іср буде дорівнювати добутку індексу кількості споживачів ІСКС і індексу середньорічного споживання газу ІССГ: |

(2.4)

(2.5)

(2.6)

(2.7)

Якщо від значення чисельника вищенаведених формул відняти значення обсягів розрахунків за газ в цілому і за рахунок кожного фактору окремо, тобто ті ж результати, що і способом ланцюгових підставок.

Спосіб абсолютних різниць є однією з модифікацій елімінування. Як і спосіб ланцюгової підстановки, він застосовується для розрахунку впливу факторів на приріст результативного показника, але тільки в мультиплікативних і змішаних моделей типу: і .

І хоча його використання обмежене, але завдяки своїй простоті набув широкого застосування. Особливо ефективно застосовується цей спосіб у тому випадку, коли вихідні дані містять абсолютні відхилення за факторними показниками.

При його використанні величина впливу факторів розраховується множенням абсолютного приросту досліджуваного фактору на базову (планову) величину факторів, що знаходяться праворуч від нього, і на фактичну величину, розташованих ліворуч від нього в моделі.

Розглянемо алгоритм розрахунку для мультиплікативної факторної моделі типу . Є планові і фактичні значення по кожному фактичному показнику, а також їхні абсолютні відхилення:

; ; | (2.8)

; ; | (2.9)

Визначаємо зміну величини результативного показника за рахунок кожного фактора:

; | (2.10)

; | (2.11)

; | (2.12)

. | (2.13)

Отже, розрахунок будується на послідовній заміні планових значень факторних показників на їхні відхилення, а потім на фактичний рівень цих показників.

Спосіб відносних величин, як і попередній, застосовується для виміру впливу факторів на приріст результативного показника тільки в мультикативних моделей і комбінованих типу . Він значно простіший ланцюгових підставок, що при відповідних обставинах робить його дуже ефективним. Це насамперед стосується тих випадків, коли вихідні дані містять уже визначені раніше відносні відхилення факторних показників у відсотках чи коефіцієнтах.

Розглянемо методику розрахунку впливу факторів цим способом для мультиплікативних моделей типу. Спочатку необхідно розрахувати відносні відхилення факторних показників:

; | (2.14)

; | (2.15)

; | (2.16)

Тоді відхилення результативного показника за розрахунок кожного фактора визначається в такий