Зміст
ВСТУП
1 ГЕОЛОГО-ПРОМИСЛОВА ХАРАКТЕРИСТИКА РОДОВИЩА І ПОКЛАДУ
1.1 Загальні відомості про родовище
1.2 Історія геологічної вивченості та розвитку родовища
1.3 Характеристика газоконденсатних систем
2 аналіз експлуатації свердловин покладу
2.1 Характеристика фонду свердловин і поточного стану їх експлуатації
2.2 Конструкція свердловин. Характеристика глибинного та поверхневого обладнання
2.3 Технологічні режими експлуатації свердловин та основні ускладнення в їх роботі
2.4 Характеристика методів дослідження свердловин покладу, технологія, техніка та періодичність їх проведення. Обробка результатів дослідження свердловин
2.5 Характеристика і аналіз ефективності методів дії на привибійну зону пласта
2.6 Характеристика і аналіз ефективності поточного і капітального ремонту свердловин
2.7 Висновки про стан експлуатації свердловин та рекомендації щодо його покращення.
3. ПРОЕКТУВАННЯ ДІЇ НА ПРИВИБІЙНУ ЗОНУ ПЛАСТА
3.1 Обґрунтування необхідності дії на привибійну зону пласта
3.2 Аналіз методів дії на привибійну зону пласта, що застосовуються на родовищі
3.3 Характеристика сучасних методів дії на привибійну зону пласта і вибір раціонального способу для умов покладу
3.4 Вибір свердловини і встановлення черговості проведення запроектованих робіт
3.5 Технологічні і технічні розрахунки параметрів запроектованого способу. Вибір робочих матеріалів, реагентів і обладнання.
3.6 Проектування глушіння та освоєння свердловини
3.7 Техніка і технологія запроектованого способу дії на ПЗП. Організація і послідовність виконання робіт на свердловині
3.8 Розрахунок прогнозної технології ефективності запроектованого способу дії на привибійну зону пласта.
4 ПРОЕКТУВАННЯ ЗАХОДІВ ПО БОРОТЬБІ З УСКЛАДНЕННЯМ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ГАЗОВИХ СВЕРДЛОВИН
4.1 Аналіз умов експлуатації свердловин покладу і обґрунтування необхідності застосування методів боротьби з ускладненнями в процесі їх експлуатації
4.2 Характеристика сучасних методів боротьби з ускладненнями в роботі газових свердловин і відбір раціонального способу для умов покладу
4.3 Технологічні і технічні розрахунки параметрів подачі ПАР. Вибір робочих матеріалів і обладнання
4.4 Технологія і техніка закачки ПАР на вибій свердловини. Технологічна карта. Організація і послідовність виконання запроектованих робіт
4.5 Розрахунок прогнозної технологічної ефективності боротьби з обводненням свердловин за допомогою ПАР
5 ОХОРОНА ПРАЦІ, НАДР ТА ДОВКІЛЛЯ ПРИ ВИДОБУТКУ ГАЗУ
5.1 Забезпечення нормальних умов праці
5.2 Забезпечення безпеки технологічних процесів, монтажу і експлуатації обладнання
5.4 Результати прогнозування на ЕОМ показників видобутку газу з покладу для різних варіантів та їх аналіз.
5.5 Рекомендації щодо реалізації рекомендованого варіанту розробки покладу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
БІБЛІОГРАФЧНА ДОВІДКА
ВСТУП
Нафтогазова промисловість займає важливе місце в економіці будь-якої держави, не є винятком тут і Україна. Нафта і газ в даний час забезпечують 61 % всієї енергії, що споживається в Україні: газ – 43 %, нафта – 18 %. Таким чином газ в даний час є основним енергоносієм в нашій державі.
Більче-Волицьке газове родовище було відкрите ще в 1949 році. Воно роз-ташоване на території Стрийського та Миколаївського районів Львівської області. Безпосередньо через родовище проходить залізниця та шосейна дорога сполу-чення Львів-Стрий. На площі родовища розташовані населені пункти: с. Більче, Криниця, Держів, П’ятничани, залізнична станція Більче-Волиця.
На базі основного газового родовища створено підземне сховище газу. Ос-новні об’єкти сховища, дотискуюча компресорна станція (ДКС) та газозбірні пун-кти розташовані на території родовища.
Геологічне вивчення району почалось в 20-х роках в зв’язку з відкриттям газових покладів на сусідньому Дашавському родовищі, яке безпосередньо при-лягає до Більче-Волицької структури з південної сторони. Перший приплив газу на Більче-Волицькому родовищі одержано із свердловини БВ-5 в 1949 році.
В орогідрографічному відношенні – це Прикарпатська низовина із незнач-ним схилом на південний схід. Абсолютні відмітки поверхні складають 268-285 м над рівнем моря. Через площу протікає ріка Колодниця (притока Дністра) та її притока – ріка Черниця. Територія майже на половину покрита лісом, частково заболочена. Клімат помірно-континентальний.
Розробка Більче-Волицького газового родовища проводиться Стрийським газопромислом, структура управління якого подана на наступній сторінці.
1 Геолого-промислова характеристика родовища і покладу
1.1 Загальні відомості про родовище
Більче-Волицьке газове родовище було відкрите ще в 1949 році. Воно роз-ташоване на території Стрийського та Миколаївського районів Львівської області. Безпосередньо через родовище проходить залізниця та шосейна дорога сполу-чення Львів-Стрий. На площі родовища розташовані населені пункти: с. Більче, Криниця, Держів, П’ятничани, залізнична станція Більче-Волиця.
Геологічне вивчення району почалось в 20-х роках в зв’язку з відкриттям газових покладів на сусідньому Дашавському родовищі, яке безпосередньо при-лягає до Більче-Волицької структури з південної сторони. Перший приплив газу на Більче-Волицькому родовищі одержано із свердловини БВ-5 в 1949 році.
В орогідрографічному відношенні – це Прикарпатська низовина із незнач-ним схилом на південний схід. Абсолютні відмітки поверхні складають 268-285 м над рівнем моря. Через площу протікає ріка Колодниця (притока Дністра).
1.2 Історія геологічної вивченості та розвитку родовища
Геологічне вивчення району почалось в 20-х роках в зв’язку з відкриттям газових покладів на сусідньому Дашавському родовищі, яке безпосередньо при-лягає до Більче-Волицької структури з південної сторони.
В 1944 році газові поклади відкриті на Угерському родовищі, яке також прилягає до Більче-Волицької структури. Перший приплив газу на Більче-Воли-цькому родовищі отримано із свердловини БВ-5 в 1949 році.
Основним газоносним горизонтом як на Угерському газовому, так і на Більче-Волицькому родовищах являється секонські і гельветські пісковики, що пе-рекриваються потужною товщею баден-сарматських відкладів неогену.
Розробка основного газоносного горизонту почалась в 1955 році і здійснювалась 20-23 свердловинами до 1984 року. В процесі розробки було встановлено, що крім
