2 | Внутрішній діаметр експлуатаційної колони, Dвн, м | 0,132

3 | Пластовий тиск, Рпл, МПа | 3,27

4 | Глибина спуску колони НКТ, L, м | 903

5 | Зовнішній діаметр НКТ, dзовн, м | 0,073

Закінчення таблиці 6.1

1 | 2 | 3

6 | Внутрішній діаметр НКТ, dвн, м | 0,062

7 | Товщина продуктивного горизонту, h, м | 3

8 | Дебіт свердловини до СПКО, Q1, тис.м3/д | 1,9

9 | Проникність пласта, k, мкм2 | 0,062

10 | Норма витрати кислоти на 1 м пласта, М, м3/м | 0,5

11 | Карбонатність порід, К, % | 15

12 | Числові коефіцієнти: А, В | 214, 214

13 | Концентрація HCl, z, % | 27,5

14 | Концентрація розчину, х, % | 15

15 | Концентрація оцтової кислоти, с, % | 80

16 | Вміст SO в товарній кислоті, а, % | 0,9

17 | Густина хлористого барію, сб, кг/м3 | 4000

18 | Глибина зумпфа, hз, м | 12

19 | Довжина нагнітальної лінії, l, м | 30

20 | Коефіцієнт закачуваного повітря, dп | 1

21 | Атмосферний тиск, Ро, МПа | 0,1013

22 | Концентрація CH3OH, См, % | 17,5

23 | Подача агрегата, Qагр, м3/с | 6,6·103

24 | Коефіцієнт збільшення проникності, Кзб | 3

25 | Радіус свердловини, rс, м | 0,15

26 | Радіус контура живлення, rк, м | 1250

27 | Пористість, m, % | 0,145

28 | Густина конденсату, ск, кг/м3 | 650

Розрахунок

1) Визначаємо об’єм кислотного розчину

W=N·h, м3

W=0,5·3=1,5 м3

2) Визначаємо необхідну кількість соляної кислоти

Wк=а·х·W·((В-z)/(B·z·(a-x)), м3

Wк=214·15·1,5·((214-27,5)/(214·27,5·(214-15))=0,767 м3

3) Визначаємо кількість каталіну

Qi=0,001·W, м3

Qi=0,001·1,5=0,0015 м3

4) Визначаємо необхідну кількість оцтової кислоти

Qок=1,5·W/с, м3

Qок=1,5·1,5/80=0,028 м3

5) Визначаємо кількість хлористого барію

Qб=21,3·W/сб·(ах/z-0,02), м3

Qб=21,3·1,5/4000·(0,4·150/27,5-0,02)=0,00158 м3

6) Визначаємо кількість піноутворювача:

Qп=0,01·W, м3

Qп=0,01·1,5=0,015 м3

7) Визначаємо сумарний об’єм добавок:

Q= Qі+ Qок+ Qаб+ Qп , м3

Q= 0,0015+0,028+0,00158+0,015=0,04608 м3

8) Знаходимо об’єм метанольного розчинника

Vр=W-Wк-Q, м3

Vр=1,5-0,767-0,04608=0,6869 м3

9) Знаходимо об’єм метанолу:

Vм=См·Vp/100, м3

Vм=17,5·0,6869/100=12,021·10-5 м3

10) Знаходимо об’єм води:

Vв=Vр-Vм, м3

Vм=0,6869-12,021·10-5=0,6867 м3

Проводимо обробку свердловини

1) Визначаємо об’єм зумпфа:

Vz=рd2/4·hz, м3

Vz=3,14·01322/4·12=0,164 м3

2) Визначаємо потребу хлористого барію і води:

Qхб=540·Vz, м3

Qхб=540·0,164=88,677 м3

Vв=0,66·Vz, м3

Vв=0,66·0,164=0,106 м3

3) Визначаємо об’єм розчину, який закачується без тиску:

V1=0,785·[dпл2·l+ dвн2·L+ (Dвн2-dзовн2)·h], м3

V1=0,785·[0,07592·30+ 0,0622·903+ (0,1322-0,0732)·3]=2,889 м3

Отже весь розчин закачується без тиску, так як V1>W (2,889>1,5).

Об’єм газу необхідний для проведення СПКО:

V2=dп·Р/Ро, м3

V2=1·3,27/0,1013=32,28 м3

5) Визначаємо об’єм конденсату для продавки пінокислотного розчину в пласт:

Vкон=1,3рL·d2/4, м3

Vкон=1,3·3,14·903·0,0622/4=3,344 м3

Визначаємо час продувки розчину.

t=W/Qaгр, с

t=1,5/6,6·10-3=228 с?4 хв

6.6 Проектування освоєння свердловини

Перед проведенням СПКО пласта глушіння свердловини не потрібно проводити, так як це в подальшому ускладнить освоєння свердловини внаслідок поглинання пластом рідини.

Після проведення СПКО в подальшому необхідно освоїти, тобто провести роботи, метою яких є отримання промислового припливу газу. Однак освоїти свердловину з низьким пластовим тиском досить важко, так як необхідно запобігти поглинанню рідини пластом. В даному випадку необхідно застосовувати особливі технологічні пристрої, при яких підвищення рівня в свердловині не викличе підвищення тиску на вибої.

В даному випадку можна застосовувати метод газліфта для освоєння свердловини. Газ буде подаватись з свердловин БВ-508, БВ-522 і БВ-27. Подача газу буде проводитись в трубний простір за схемою прямої промивки. Порядок проведення процесу такий: газ компресором закачують в трубний простір (НКТ) витісняючи конденсат в затрубний простір, коли весь конденсат буде витіснений з НКТ і бульбашки газу піднімаючись по затрубному просторі, будуть захоплювати за собою конденсат.

Максимальний тиск на вибої (в момент спливання перших бульбашок газу):

Pmax=ск·g·Vконд·4/р(Dвн2-dзов2), Па

Pmax=650·9,81·3,544·4/3,14·(0,1322-0,0732)=2,38·106 Па

Оскільки максимальний тиск менший за пластовий, то свердловина почне працювати. Після очищення перфораційних каналів і покращення проникності привибійної зони свердловина почне працювати.

6.7 Техніка і технологія запроектованого способу дії на ПЗП. Організація і послідовність виконання робіт на свердловині

Технологія проведення СПКО полягає в наступному:

1. Після підготовки НКТ встановлюють в зоні нижніх отворів інтервалу перфорації і обладнують гирло свердловини для закачування спирто-кислотного розчину в пласт.

2. Обв’язують наземне обладнання свердловини.

3. Опресовують нагнітальні лінії і газопроводи.

4. Потрібну кількість кислотного розчину закачують агрегатом ЦА-400, а компресором УКП-8-80 закачують газ.

В аераторі газ і кислотний перемішуються, в результаті чого утворюється піна. Аерований кислотний розчин закачують в свердловину агрегатом ЦА-400.

Аератор являє дві насосно-компресорні труби діаметром 100 і 50 мм, концентрично розміщені одна в одній. Кислотний розчин з ПАР подають в кільцевий простір між трубами, а газ нагнітають в 50 мм трубу, що має отвори. До зовнішньої труби аератора приєднується викидна лінія ЦА-400, а до внутрішньої – викидна лінія УКП-8-80.

5. Аграгетом ЦА-400 закачують необхідну кількість піноутворювача і води.

6. Агрегатом ЦА-320 закачують потрібну кількість метанолу.

7. Закачування кислотного розчину проводять при мінімальній подачі ЦА_400 при відкритому затрубному просторі.

8. Після заповнення спирто-піно-кислотним розчином його продавлюють конденсатом і витримують свердловину під тиском 1,5-2 год.

9. Освоюють свердловину закачування газу, способом описаним в пункті Роботи по проведенню СПКО на свердловині БВ-516 виконують в такій послідовності:

а) біля свердловини встановлюють чотири ємності: перша об’ємом 5 м3 для конденсату, друга об’ємом 1 м3 для ПАР, третя об’ємом 5 м3 для води і четверта об’ємом 5 м3 для кислотного розчину;

б) до свердловини підганяють кислотовоз, автоцистерну з метанолом, агрегати ЦА-400 і ЦА-320 і компресор УКП-8-80;

в) на свердловині встановлюють аератор;

г) процес проведення СПКО обов’язково забезпечують пожежною машиною;

д) проводять обв’язку обладнання згідно схеми;

е) опресовують нагнітальні лінії на 1,5 кратний робочий тиск, а газопроводи – на максимальний тиск компресора;

є) привозять на свердловину 3,55 м3 конденсату

ж) готують свердловину до проведення СПКО. НКТ встановлюють в зоні нижніх отворів інтервалу перфорації, гирло свердловини обладнують для закачування кислотного розчину в пласт;

з) агрегатом ЦА-400