Дані про штучну вентиляцію наведені в таблиці 9.5.

Таблиця 9.5. – Характеристика штучної вентиляції

Приміщення | Тип вентиляції | Вентиляційне обладнання | Кратність повітрообміну

Електрозал | Підпірна | ЦИ-70 | 6

Насосний блок | Витяжна ,

протічна | -//- | 6 ,

6

Майстерня | Протічна | - //- | 6

Склад запчастин | Витяжна | -//- | 6

Для забезпечення нормальних умов здорової роботи в приміщаннях використовується штучне освітлення. Характеристика освітленості у виробничих приміщеннях приведена в таблиці 9.6.

Таблиця 9.6. – Характеристика освітленості у приміщеннях.

Найменування приміщень | Освітленість , Лю | Тип світильників

Штучна | Комбінована | Аварійна

Операторна | 150 | 300 | 85 | ПРД2-500

Електрозал | 184 | 390 | 85 | НСПО-200

Механічні майстерні | 184 | 320 | 85 | НСПО-200

Ремблок | 180 | 365 | 85 | НСПО-200

Температурні умови та відносна вологість в приміщеннях для теплого періоду року приведені в таблиці 9.7.

Таблиця 9.7. – Температурні умови та відносна вологість.

Приміщення | Категорія робіт | Температура повітря | Відносна вологість

Операторна | Легка І-а | 19-25 | 55-70

Побутові приміщення | Легка І-а | 19-25 | 55-70

Механічні майстерні | Середня ІІ-а | 13-24 | 55-70

При виконанні робіт , що супроводжуються шкідливою дією на організм підвищеної небезпеки , передбачається застосування засобів індивідуального захисту. В таблиці 9.8 приведена характеристика цих засобів. .

Таблиця 9.8. – Засоби індивідуального захисту.

Назва засобу захисту | Номенклатура засобу захисту | Призначення засобу захисту | Професія працівника

Спец. маска | ТУ-38-106-346 | Захист обличчя | Всі члени бригади

Спецодяг | ОСТ-17-446-74 | Захист тіла | -//-

Спецвзуття | ОСТ-17-356-75 | Захист ніг | -//-

Гумові рукавиці | ТУ-38-106-346 | Захист рук | -//-

Захисні окуляри | ГОСТ 12.4,007-76 | Захист очей | -//-

Каска | ТУ 605-1660 | Захист голови | -//-

Виробничі приміщення повинні бути обладнанні та збудовані у відповідності до санітарних норм проектування промислових підприємств , вказівок по будівельному проектуванні споруд нафтової і газової промисловості та протипожежних умов проектування.

9.3.2. Розрахунок безпечної відстані до свердловини.

Визначити мінімально допустиму відстань між свердловиною і промисловим приміщенням для таких умов : витікання газу із свердловини атмосферу – 0,1 м3/год. ; густина газу – 0,95 кг/м3 ; діаметр свердловини – 324 мм ; швидкість вітру – 3,2 м/с ; гранично допустима концентрація газу – 300 мг/м3. висоту розміщення джерела викиду не враховувати (z=0 ) .

Дано :

м3/год. ; Для визначення загазованості приміщень і середовища

кг/м3 ; скористаємося формулою :

мм ; (9.1) ;

м/с ; де X – координата , відстань в якій визначає концентрацію

м2/м3 ; газів і парів нафти , г/(м2*с) ;

; -- інтенсивність викиду газів і парів нафти , г/(м2*с) ;

n – коефіцієнт , стійкості атмосфери який приймають

мм ; для несприятливих умов ;

; С2 – коефіцієнт дифузії , який дорівнює 0,08 ;

-- швидкість вітру , м/с ;

X – ? l – лінійний розмір джерела викиду , в нашому випадку це діаметр свердловини l=d=324 мм ;

Для визначення інтенсивності викидів газів використаємо формулу :

( 9.2 ) ;

де qм – масова витрата газу , кг/год. ;

F – площа поперечного перерізу свердловини , м2 ;

Визначимо масову витрату газу за формулою :

( 9.3 ) ;

де qг – об’ємна витрата газу , м3/год. ;

-- густина газу , кг/м3 ;

кг/год. ;

Площа поперечного січення свердловини :

( 9.4 ) ;

м2 ;

Підставивши значення у формулу ( 9.2 ) , одержимо :

кг/(м2*с) ;

Маючи всі дані для вихідної формули ( 9.1 ) , розрахуємо концентрацію С при різних значеннях X. Приймаємо X=0, 5, 10, 20, 30 м.

кг/м2 ;

кг/м2 ;

кг/м2 ;кг/м2 ;

кг/м2 .

Маючи ГДК2=300 м2/м3 , бачимо , що найбільш наближена концентрація до ГДК2 є концентрація при 20 м. Для точнішого визначення відстані побудуємо графічну залежність концентрації С від відстані X.

Отже , як видно з рисунка 9.1 , мінімально допустима відстань між свердловиною і побутовим приміщенням при заданих умовах становить Х=21.63 м.

9.4. Забезпечення безпеки технологічних процесів , монтажу і експлуатації обладнання.

Безпосередньо вплив виробничої діяльності Стрийського газового промислу не призводить до перевищення санітарно-гігієнічних норм і правил ,не здійснює зміни загально екологічного стану території.

Рекомендовано наступні природоохоронні технічні рішення та заходи.

Виконання природоохоронних заходів та нормативів щодо подолання соціально-екологічних та техногенних наслідків газовидобування ;

Регулювання процесу спалювання газу на факелах ;

Застосування герметизованої системи збору ,сепарації та підготовки продукції свердловин по всьому технологічному потоці ;

Проведення профілактично-попереджувальних ремонтів запірної арматури на сепараторах ,трубопроводах , свердловинах .

Застосування комплексу антикорозійних заходів :

використання обладнання і трубопроводів , стійких до корозійної і абразивної дії стічних вод ;

антикорозійна ізоляція та електрохімічний захист трубопроводів ;

використання високоефективних інгібіторів ;

контроль за корозійною стійкістю обладнання і трубопроводів;

При проведенні соляно-спирто-пінокислотної обробки привибійної зони слід дотримуватися наступних вимог :

До роботи допускаються особи , що досягли 18-тирічного віку , пройшли медичний огляд і спеціальний інструктаж. Обробки свердловин проводяться спеціальними бригадами.

Допуск до роботи дозволяється після навчання ,додаткового інструктажу ,перевірки знань і вимог інструктажу по користуванню хімреагентами.

Відповідальність за дотриманням правил техніки безпеки робітниками ,порядок доступу їх до робіт несуть керівники.

Для роботи з кислотою робітники повинні бути забезпечені спецодягом і спецвзуттям. Обслуговуючий персонал повинен розташовуватися з повітряної сторони.

На місці проведення робіт необхідно мати запас води і спец аптечку для надання першої допомоги з наявністю розчинів двовуглекислої соди чи марганекислого калію.

До небезпечних виробничих