У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати
Тор 100
|
|
Дипломна робота - Геолго-промислова характеристика вигодсько-бистрицького покладу Долинського нафтового родовища. 129
поділяють на дві зони:
Внутрішню, прилягаючою до складчастих Карпат (геосинклінальний схил прогину); Зовнішню, що прилягає до платформи (платформенний схил прогину). В районі Долинського родовища виділяють з північного-заходу на південний-схід такі опущення: 1. Таняво-Болехівське; 2. Долинське; 3. Оболонське, які виділяються одне від одного пектантними порушеннями. Таняво-Болехівське опущення обмежено на північний захід Стрийським порушенням, а на південний схід Свіченим. В центральній частині – Сукільським, яке ділило його на Танявський і Болехівське блоки. На південний схід від Свіченого порушення + Долинське підняття з яким і пов’язане Волинське родовище. Будова Долинського блоку ускладнення п’ятьма поперечними порушеннями, а також трьома невеликими продольними порушеннями. [2] Нафтогазоносність. Промислово-нафтоносним + відклади менілімової світи олігацену та відклади еоцену і панеоцену. Найбільш продуктивними є відклади вигодської світи. Тут виявлено три досить потужні пачки порід-колекторів, які включають деколи до 8-11 продуктивних пластів. Ці пачки чітко простежуються у розрізі свердловини. Якщо брати в цілому Виготську світу, то найбільш проникні і поширені колектори пов’язані з відкладами другої піщано-аргілітової почки. Середня корисність вигодської світи складає 12,8%. середня нафтонасиченість становить 0,23, водонасиченість – 0,73. Значення проникності коливається в широких межах від 1 до 250 мкм. Бистрицькій світі в цілому не характерна промислова першонасиченість. Колектори світи розповсюдженні по площі локально і мають лінцовидний характер розповсюдження. В розрізі бистрицької світи виділено чотири продуктивні пласти, пов’язані з поняльською фацією, кожний з яких складається з 1-8 прошарків. В загальному для всіх пластів кокопельської фації спостерігається закономірне збільшення товщини нафтонасичених пластів у скла ніжній частині та зменшення або заміщення на колектор в напрямку до контуру на фронту складки. Пористість колекторів бистрицької світи коливається від 3 до 10%, нафтонасиченість – 83%, абсолютна проникність находиться в межах (1-3) мкм. В цілому по вигодсько-бистрицькому покладі ефективна нафтонасичена товщина порід закінчується від 0 до 133,4 м. Середньо зважена її товщина на площі становить 80,6 м. Газ вигодсько-бистрицького покладу на початковому етапі його розробки знаходився у розчиненому у нафті стані, оскільки пластовий тиск на 3,5 Па перевищував тиск насичення. Випробування вигодсько-бистрицького покладу на початковому етапі його розробки проводились як сумісно, так і окремо по кожній світі. В 11 свердловинах випробуванням охоплено вигодські відклади сумісно з манявськими. На Волинському родовищі припливи пластових вод отримано із воротищенських, менілітових та еоценових відкладів. Води бистрицького і вигодського відкладів є високо мінералізованими з високим вмістом йоду і брому. Максимальний вміст брому складає 644 мл/л, а максимальний вміст йоду складає 36,9 мл/л. Початкове положення водонафтового контакту (ВНЕ) визначено розрахунковим шляхом. При випробуванні свердловин початкові відмітки ВНЕ змінювались від 2505 до мінус 2550. За промислово-геофізичними даними положення ВНК визначено в 20 свердловинах. Коливання положення ВНК пов’язане з літологічною зміною продуктивних планів по площі і розрізу. 1.5 Колекторські властивості покладу. Колекторами на Долинському родовищі є в, основному, пласти пісковиків і алевролітів, які розділяються між собою аргелітами або щільними алевролітами. До нафтонасичених відносять і потужні пачки туфітів, які залягають у верхньоменілітовій підсвіті. На основі детальної кореляції в розрізі вигодської світи – 3 пачки (“І”, “ІІ”, “ІІІ”), у розрізі бистрицької світи – 4 пачки пластів (“І”, “2”, “3”, “4”). Для вигодсько-бистрицького покладу ефективна нафтонасичена товщина становить 80,6м при земельній товщині 190-250м. Відповідно коефіцієнти піщанистості становлять для бистрицьких відкладів 0,16, а для вигодських 0,71. Пласти пісковиків і алевролітів характеризуються високою неоднорідністю по площі і розрізу. Вони часто заміщуються більш щільними породами і стають практично непроникними. Коефіцієнти поширення продуктивних пластів по площі змінюються від 0,329 середньоменілітової підсвіти до 1,0дм пачок вигодської світи. Коефіцієнти поширення по об’єму дуже низький 0,104 - 0,302 для менілітових, бистрицьких, манявських і ямнинських відкладів і значно вищий для вигодської світи – 0,778. Пористість алевролітів і пісковиків змінюються в досить широкому діапазоні. При меншій границі пористості 6% для еоценових і палеоценових колекторів середнє значення за результатами промислово – геофізичних досліджень для еоценових відкладів становить 12,1%. Середнє значення проникності за результатами гідродинамічних досліджень рівна 0,0076мкм2 – для колекторів вигодсько-бистрицького покладу. Колекторські властивості туфітового горизонту, ще дуже мало вивчений. Серед кернів верхньоменілітових відкладів Долинського родовища зразка з інтервалу туфітового горизонту підняті у десяти свердловинах, але лабораторні дослідження проводилися лише для свердловини 753. Відкрита пористість туфітів рівна 7,2% - 8,2%, але абсолютна проникність їх дуже низька -10,004 – 0,0051*10-3мкм2. Об’ємна маса зерен рівна 2370 – 2400кг/м3. Зразок туфіту з інтервалу 1037 – 1942м характеризується відсутністю вуглеводнів водонасиченістю 28%. Нафтонасиченість туфітів на Долинському родовищі може бути обумовлена тільки наявністю тріщин. Про низькі колекторські властивості свідчать і результати випробовування і гідродинамічних досліджень туфітового горизонту у свердловинах 221, 224, 229, 660 і 661. У грудні 1993р. після промивки нафтою густиною 8963кг/м3 і створення надлишкового тиску проведена реєстрація зміни затрубного тиску. При створенні під час промивки свердловини репресії (22,3МПа) пласти практично не поглинали. На основі обробки кривої падіння затрубного тиску одержані такі результати: пластовий тиск - 19,5МПа на глибині 1990м; скін – ефект у привибійній зоні відсутній. Характер кривої відновлення тиску свідчить, що свердловина розташована в зоні високих фільтраційних опорів пластів. При цьому гідропровідність привибійної зони дещо покращена, а зона з високими фільтраційними опорами починається з декількох від вибою свердловини і не може забезпечити суттєвого промислового припливу. Аналізуючи результати випробування туфітового горизонту можна зробити висновок, що туфіти є низько проникними породами і запаси нафти дуже незначні. 1.6 Фізико – хімічні властивості флюїдів. Властивості пластових нафт вивчалися шляхом відбору глибинних проб. Відбір проб здійснювався під час дослідження |