на ГС-3 – 3 шт., на ГС-4 – 4 шт. Для сепарації продукції встановлені блочні сепараційні установки типу УБНС на ГС-1 і БН-1000/25 на ГС-2,4 (сепарація продукції проходить на ГС-3 проходить в нафтогазовому сепараторі і її подача на установки нафти (УКПМ) безнасосна). Робочий тиск сепараційних установок 0,06-0,1 МПа. Після сепарації газ із ГС-2, 3, 4 направляється в газопромисловий колектор (Дд = 630 мм, S = 8 мм, l = 12,3 км) подається на Волинський газопереробний завод (ГПЗ). Газ від ГС-1 поступає на ГПЗ по газопроводу діаметром 525 мм з товщиною стінки 9 мм довжиною 1200 м. Об’єм газу поступає на ГПЗ із свердловин Долинського родовища становить 30-31 млн. м3/рік. Нафтоводяна суміш із залишковим газом насосами НК-200/370, які входять в блоки сепараційних установок, відкачуються на УКПН. Внаслідок тривалої експлуатації установки БН-1000/25 знаходяться в аварійному стані. Крім того велика продуктивність насосів не відповідає теперішнім об’ємам видобутку рідини і для збереження нормальних режимів роботи насосів ведеться вимушене накопичення в резервах. Призводить до втрати легких фракцій нафти. Враховуючи вищезгадані недоліки рішенням технічної наради від 04. 12. 95 р. видане завдання на проектування технічного переоснащення групових сепараційних установок на Волинському і Північно-Долинському родовищах. Технічне переоснащення має закінчитись в 2000 і передбачає наступну технологічну схему: нафтогазова суміш після заміру в установках “Супутник” АМ-40-14/400 поступає в сепаратор типу НГС-П-1-2000-1 (2 шт.) об’ємом 25 м3. Один сепаратор встановлюється робочим, один – резервний. Проектна потужність сепаратора становить від 2000 до 4000 м3 за добу. Газ, який виділяється в сепараційних установках, перед надходженням в збірний газовий колектор очищується в газосепараторах. Рідина із НГС само виливом перетікає в накопичувальну ємкість НЄ об’ємом 200 м3, яка може накопичувати рідину на протязі 3-х годин. Відкачування рідини здійснюється двома насосами НС 60/132 або НС 38/132 (2 мм). На випадок переповнення ємкості НЄ передбачений резервний резервуар з робочим об’ємом 900м3. також передбачені: встановлення блоку дозування інгібітора солевідкладення, заміна діючих нафтопроводів ГС до УКПН. Обладнання використовується вітчизняне. Принципова проектна схема обладнання групового сепараційного збору показана на рисунку. Паспортна потужність установки складає від 2000 до 4000 м3/добу рідини і 240 мм м3/добу газу. Орієнтована вартість споруд складає 4,86 млн. грн.. так як нові свердловини будуть буритися з площадок свердловин, які знаходяться в експлуатації, або переводяться з інших об’єктів, практично існуюча система підключення свердловин до групових зборів не зміниться. На рисунку показано принципову схему підключення нових 25 свердловин, які будуть пробурені на менілітові відклади, а також буде підключено 8 свердловин, на ГС-2-7, ГС-3-4, Гс-4-6 свердловин, тобто збільшення поступлення рідини буде розподілено рівномірно. Суттєве збільшення видобутку продукції передбачається лише в третьому варіанті розроблення мінілітового покладу.
Максимальний видобуток з родовища відповідно становитиме 1605,5 тис. м. рідини, 46,9 млн. м3 газу. Поступлення продукції на одну сепараційну установку очікується 1100-1200 м3/добу рідини і 30-32 тис. м3/добу газу, що значно менше паспортної потужності установок.
Таким чином, витрат на встановлення нового обладнання не потрібно.
5. Прогнозування видобутку нафти за базовими технологіями розробки.
5.1. Методики розрахунку, обґрунтування їх вибору
Характеристикою витісненя називається емпірична залежність типу накопичений видобуток нафти – накопичений видобуток рідини.[4]
Характеристика витіснення відображає реальний процес видобутку запасів нафти з надр і пов’язану з ним динаміку обводнення продукції при розробці неоднорідних пластів на режимі витісненя нафти водою.
Характеристики витіснення дають змогу визначити ефективність видобутку запасів нафти при заводнені об’єктів розробки. Порівняння характеристик витіснення різних об’єктів розробки у безрозмірному вигляді дозволяє порівняти ці об’єкти, виявити причини та фактори, які впливають на характер вироблення запасів нафти.
На практиці характеристики витіснення порід з іншими методами, використовують для оцінки ефективності заходів, які спрямовані на вдосконалення системи розробки для підвищення ефективності виробітку запасів нафти різних ділянок і зон, фіксуються на формі характеристик витіснення, бо змінюється характер динаміки обводження продукції.
Характеристики витіснення можна поділити на два види: інтегральні та диференційні. Інтегральні характеристики витіснення стійкі, слабо реагують на випадкові короткочасні зміни процесів розробки родовища та змінюють свою форму лише при суттєвих змінах процесу вилучення нафти у великих об’ємах пласта, що розробляється. Диференційні характеристики витіснення включають такі величини, як поточний видобуток нафти, обводнення продукції або водонафтовий фактор.
Основною ознакою використання інтегральної характеристики витіснення для експлуатації на прогнозний період є прямолінійний характер на кінцевій ділянці до моменту впровадження гідродинамічного процесу підвищення нафтовилучення на даному об’ємі.
Цим і пояснюється широкий спектр видів інтегральних характеристик витіснення, що запропоновані різними дослідниками. Кожна з них залежно від конкретних умов та особливостей процесу розробки і вироблення нафти може виявитися найбільш придатною для застосування.
Характеристики витіснення можуть застосовуватися для оцінки ефективності практично всіх методів гідродинамічної дії на продуктивні пласти за винятком, можливо, під газових зон газонафтових об’єктів розробки.
Для вивчення кількісної ефективності гідродинамічних методів підвищення поточного і кінцевого нафтовилучення можуть використовуватися характеристики витіснення різного виду, основними з яких є такі:
Qн = а + в • Qр; 5.1
Qн • Qр = в + а • Qр 5.2
Qн = а + в • ln • Qр 5.3
Qн = а + в / 5.4
Qр/Qн = а + в Qв; 5.5
q н = q 0•l - t, 5.6
де Qн, Qв, Qр – накопичений з початку розробки видобуток нафти, рідни, води;
q н – видобуток нафти за роки розробки;
а, в, - коефіцієнти, що визначаються статичною обробкою фактичних
