Свердловини запроектовані на вигодсько-бистрицький поклад були введені в експлуатацію у 1985-1986 рр. Сюди ж переведені свердловини 911, 914, які розкрили ямнинські відклади уже в обводненій частині покладу, а також були розкриті для сумісного вироблення вигодські колектори у свердловинах 705, 707, 523, 503. В 1991-1994 р. сюди ж були переведені свердловини 760, 751 з менілітового покладу. Тому фактична кількість свердловин і їх видобуток нафти починаючи з 1987 р. перевищив проектні значення [1].

2.3. Перебіг у часі основних проектних і фактичних показників розробок.

Вигодсько-бистрицький поклад забезпечує від 75% до 80% видобутку нафти з родовища.

Судячи із звітності за останні п’ять років, можна зробити висновки, що в основному розробка покладу ведеться інтенсивно і досить успішно. Більшість показників, так як середньодобовий дебіт однієї свердловини, середньодобовий видобуток нафти і рідини по родовищі, пластовий тиск, загальний видобуток нафти.

Так, загальний видобуток нафти складає 150,2 тис. тон в рік, що становить 207,3% від проектного значення (тобто перевищує проектний показник на 7,3%) [3].

Таке ж перевищення спостерігається в 1997-2000 роках, причому найбільше перевищення фактичного показника спостерігається у 1998 р. (8,9%). Це зумовлено тим, що було переведено ряд свердловин з інших горизонтів на вигодсько-бистрицький поклад.

Слід відзначити, що обводненість продукції продуктивних свердловин меж не перевищувала проектні значення протягом 1996-2000 р. Протягом даного періоду закачка робочого агента знизилась по роках, але з 1997 року фактичний показник закачки води дещо перевищив проектні показники.

Середньодобовий дебіт однієї свердловини за добу в 2000 році перевищив проектне значення на 0,3 тон нафти, що стало близько 7%. В середньому приріст видобутку нафти однієї свердловини за даний період склав 0,104 тон за добу, що становить близько 2%.

Пластовий тиск перевищує проектні значення в середньому на 0,592 МПа (2%). Такий стан підтримується завдяки правильно налагодженій роботі на постійному контролі за системою підтримання пластового тиску.

Як бачимо в таблиці 2.1, газовий фактор по всіх роках звітності значно перевищує проектні показники. Так в 1994 р. фактичне значення газового фактора перевищило проектне на 28 м3/т (17,5%), а вже в 2000 р. на 70,9 м3/т.

З 1996 р. по 2000 р. кількість видобувних свердловин зменшилось з 93 до 71, кількість нагнітальних свердловин теж зменшилось на 5 свердловин (проходить проектна зупинка нагнітальних свердловин). В основному такий стан зумовлений тим, що поклад на завершальній стадії розробки, більшість свердловин є високо обводненими, тому подальший процес експлуатації їх є економічно невигідним.

Таблиця 2.1. – Порівняння проектних і фактичних показників розробки бистрицько-вигодського покладу

Показники | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

Видобуток нафти всього, 103 м

Кількість видобувних і нагнітальних свердловин

Пластовий тиск, МПа

Обводненість, %

Закачка води

Видобуток нафти невідпрацьований свердловинодень, т

Середньодобовий видобуток нафти та рідини, т/добу

2.4. Аналіз поточного стану розробки

Для вигодсько-бистрицького покладу в проекті розглядається два варіанти розробки.

Перший з них (базовий) варіант передбачає вигодсько-бистрицького покладу здійснювати існуючим фондом свердловин, який щорічно зменшується на одну видобувну свердловину. У 1998 р. на менілітовий поклад переведено свердловини 540, 911, які у 1997 характеризувались дебітом нафти 0,02-0,07 т за добу і обводненістю продукції 98% - 99%. У 1999 р. виводились з експлуатації свердловини 358 і 245, в наступні роки виводились свердловини дебіт яких менший 0,1 т/добу, а обводненість продукції більша 99%.

Із нагнітального фонду у 1998 р. виводилась свердловина 290, яка простоювала із-за незадовільного технічного стану, а у 1999 р. – свердловина 349, приймальність якої на протязі 1993-1997 рр. не перевищує 1 м3/добу. Оскільки у свердловині 349 залишаються нерозкритими колектори бистрицької світи, що після ізоляції вигодських відкладів рекомендується свердловину перевести у видобувний фонд і розкрити у ній Бистрицькі відклади.

Даний варіант передбачає до розробку покладу здійснювати при водонапірному режимі із збереженням пластового тиску на рівні досягнутого 26 МПа. З цією метою передбачена повна компенсація поточних відборів із покладу у пластових умовах.

Другий варіант розробки вигодсько-бистрицького покладу передбачає використання для більш повного вироблення запасів нафти свердловин залягаю чого нижче манявського покладу, а також розкриття колекторів бистрицької світи у тих свердловинах, де ще вони залишалися шлерфорованими. Загальна кількість свердловин, які можуть бути переведені на вигодсько-бистрицький поклад дорівнює 16, але враховуючи стан вироблення запасів нафти манявського покладу у найближчі 7 років, можуть бути переведені, як це передбачено рекомендувати для манявського покладу варіант розробки, тільки свердловини 905, 910, 921, 925. Інші свердловини манявського покладу можуть бути переведені на вигодсько-бистрицький поклад на протязі 2007-2032 рр., тобто після вироблення запасів нафти із манявського покладу.

Таким чином, наведені дослідження вироблення промислових запасів нафти вигодсько-бистрицького покладу. Показували, що не дивлячись на значні відбори нафта із нього, він має великі потенційні можливості для збільшення нафтовилучення.

Для цього необхідні більш досконалі технології вироблення запасів нафти із низько проникних колекторів. В першу чергу для цього необхідно збільшити охоплення продуктивного розрізу заводненням на основі використання відомих і нових хімічних реагентів. Не виключається можливе збільшення нафтовіддачі за рахунок періодичної експлуатації високообводними і нагнітальних свердловин, згущення сітки свердловин на слабодренованих ділянках покладу, застосування газової регресії та нових методів підвищення нафтовіддачі.

2.5. Аналіз системи підтримування пластового тиску і підвищення нафтовилучення із покладу

Існуюча система підтримання пластового тиску забезпечує нагнітання води