Бурінням параметричної свердловини № 612 в 1988 році на Безлюдівській площі доведена продуктивність горизонту С-4 та В-18 –19. Розпочинається детальне вивчення даної площі та до 1994 року було пробурено ще чотири свердловини.

Роботами с.п. 31-34-40/90 СУГРЕ, в 1990-1994 рр. була більш детально вивчена будова Роганської площі яка при проведені досліджень входила до Харківської ділянки досліджень.

В 1992 році г.п. 235/91 на Північно – Скворцівській площі північного борту ДДз, проведена детальна гравіметрична і магнітна зйомки масштабу 1:10000, за результатами яких більш чіткіше проінтерпретовано перспективні структури. Підтверджена модель геологічної будови Роганської площі.

На основі проведених робіт в 1994 році був складений паспорт на Роганську площу (Д.Ф. Левішко). На основі якого вона була передана для пошукового буріння по вищій категорії.

В 1998 році був складений проект пошуків покладів нафти і газу на Роганськії площі (м. Первомайськ Г.М.Москаленко. Первомайська НГРЕ). За яким буріння не проводилось.

В результаті отримання промислових притоків вуглеводнів та аналізу геолого-геофізичних даних свердловини №1 Васищівської площі в 2004 році, підвищилась перспективність пошуків нафти та газу досліджуваної території і виникла необхідність складання нового проекту пошукового буріння на Роганській площі.

1.2 Обґрунтування обсягу бурових робіт, місце закладення та глибин проектних свердловин, вибір типової свердловини

Пошукова свердловина на Роганській площі запроектована виходячи із запасів газу та конденсату, з врахуванням блочної будови площі, раніше пробурених свердловин і необхідного комплексного максимального вилучення вуглеводнів з надр. При розміщенні свердловини враховані ситуація на місцевості, можливості охоплення експлуатаційних об’єктів дренуванням.

По всіх варіантах розробки передбачено буріння 3 пошукових свердловин на об’єкт горизонту РЄ. Для експлуатацій горизонту РЄ необхідно пробурити 3 пошукових свердловин № 1, 2, 3. Призначення свердловин нагнітальні на газ (конденсат). Розміщення свердловини приведене на структурної карті.

1.3 Нафтогазоносність

Колекторами нафти і газу являються, в основному, пісковики і алевроліти з високими і задовільними фільтраційно ємнісними властивостями. Рідше колекторами служать тріщинуваті вапняки, а також розущільнені породи кристалічного фундаменту.

Роганська площа в нафтогазоносному відношенні знаходиться в одному найперспективніших районів ДДз – східній частині північного борту западини, де відкриті Безлюдовське, Скворцівське, Юліївське, Коробочкинське та інші родовища. По аналогії перспективи нафтогазоносності площі пов’язуються з верхньосерпухівськими (гор.С-4, С-5) та верхньовізейськими відкладами (гор.В-18-19, В-20-21) відкладами нижнього карбону та розу щільними породами кристалічного фундаменту.

Згідно експертної оцінки УкрДГРІ сумарні ресурси газу категорії С3 на Роганській площі складають 2580 млн.м3, в тому числі Чугуївського об’єкту – 1800 млн.м3.

На Васищівській площі, що розташована в безпосередній близькості від Роганської, в св. № 1 ВПТ з гор.В-18-19 отримано приток газу розрахунковим дебітом 19 тис.м3/добу, перспективні в нафтогазоносному відношенні пласти за даними ГДС виділені в гор.С-4 та С-6-7.

Приведемо у таблиці 1.1 характеристику газоносних горизонтів.

Таблиця 1.1 – Характеристика газоносних горизонтів.

Інтервал залягання, м | Горизонт | Проникність перспективних пластів-колекторів, 10-15 м2 | Тип флюїду

від | до

2700 | 2965 | рЄ | 2,5 | газоконденсат

1.4 Гідрогеологічна характеристика району із зазначенням

кількості і характеристики водоносних горизонтів

В гідрогеологічному відношенні район перспективних робіт розташований в північній бортовій зоні Дніпровського артезіанського басейну, який характеризується порівняно високим ступенем вивчення гідрогеологічних умов.

За даними хімічного складу підземних вод у вертикальному розрізі ДДз відбувається як латеральне, так і вертикальне переміщення підземних вод і відповідно цьому виділяються два гідрогеологічні поверхи:

1. Поверх вертикального руху вод, до якого приурочені, в основному, девонські відклади і нижня частина кам’яновугільних (турнейський ярус) на Роганській площі не виділяється.

2. Поверх латеріального руху, який розділяється на зони – дуже затрудненого, затрудненого та активного водообміну.

Зона затрудненого водообміну включає в себе відклади карбону та нижньої пермі, вони приурочені до пісчаних товщ з пористістю 10-322 і проникністю до 5 Дарсі, високо напірні.

Статичні рівні змінюються від 60 до 200 м, дебіти свердловин до 250 м3/добу і більше. Води відносяться до хлоркалієвого типу.

До зони затрудненого водообміну відносяться нижня частина юрських, тріасові та верхньопермські відклади, води хлоркальцієвого типу.

До зони активного водообміну відносяться водоносні комплекси від четвертинних до верхньоюрських включно.

Водоносні горизонти юри за хімічним складом відносяться до гідрокарбонатно-натрієвого хлоркальцієвого, рідше – до сульфат натрієвого типу.

Води альб-сеноманських пісковиків характеризуються великими дебітами – декілька тисяч м3/добу, води гідрокарбонатнонатрієві.

Води сенон-турона пов’язані з тріщинуватими породами крейдово-мергельної товщі в більшості напірні, високодебітні (40-250 м3/добу), сульфатнонатрієві.

Бучакський водоносний горизонт приурочений до товщі сірих і зеленоватосірих пісковиків. Води прісні, гідрокарбонатнонатрієві, широко використовуються для питних та технічних потреб.

Води харківського водоносного горизонту приурочені до пісків і пісковиків товщиною 3-8 м.

Загальним водоупором є мергелі київського ярусу. Води гідрокарбонатнонатрієві, слабо мінералізовані (до 0,8-1 г/л), добрі на смак, широко використовуються в народному господарстві.

Води неогенових відкладів пов’язані з пісками полтавської світи. Живлення їх відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, гідрокарбонатні, мінералізація близько 0,7 г/л.

Джерелами водопостачання Роганської площі можуть бути харківські пісковики і тріщинувата зона верхньокрейдових відкладів. Експлуатація цих вод буде проводитись гідрогеологічними свердловинами глибиною 35 м.

Таблиця 1.2 – Характеристика водоносних горизонтів

Індекс стратиграфічного підрозділу | Інтервал залягання, м | Тип колектора | Густина, кг/м3 | Вільний дебіт, м3/добу | Фазова проникність,

10-15 м2 | Хімічний склад води, мг | Ступінь мінералізації, мг.екв/л | Тип води за Суліним | Чи відноситься до джерел водопостачання

від | до | Cl- | SO4- | HCO3- | Na+ | Mg++ | Ca++

Q+N+P | 0 | 150 | поровий | 1000 | 200