, Па;
dГ 2 | (2.56)
де: л – коефіцієнт гідравлічного опору;
dГ – гідравлічний діаметр, який дорівнює внутрішньому діаметру труби dВ або різниці діаметрів dГ = Дс – dЗ – для кільцевого простору, м;
Дс – діаметр свердловини, м;
спр – густина промивальної рідини, кг/м3;
х – швидкість руху промивальної рідини, м/с;
L – довжина секції труб, м.
Для ламінарного режиму руху у трубах:
64
л = ———;
Re* | (2.57)
у кільцевому просторі:
96
л = ———;
Re* | (2.58)
Для турбулентного режиму руху
| (2.59)
де: Re* – узагальнений критерій Рейнольса;
Re – критерій Рейнольса.
Re
Re* = —————;
1 + (Sen / c) | (2.60)
спр Ч dГ Ч х
Re = —–————;
зПЛ | (2.61)
де: Sen – критерій Сен–Венана – Іллюшина;
с – коефіцієнт, який залежить від місця, де проводиться розрахунок, с = 6 – для труб і с = 8 – для кільцевого простору.
фО Ч dГ
Sen = —————;
зПЛ Ч х | (2.62)
Q
х = ——;
F | (2.63)
де: F – площа поперечного перерізу, м2.
Для визначення режиму руху рідини скористаємося нерівностями:
Якщо х < хКР – то режим руху ламінарний.
Якщо х > хКР – то режим руху турбулентний.
де: хКР – критична швидкість руху рідини, м/с. |
(2.64)
де: Е = 2000 – для труб, а Е = 1500 – для кільцевого простору.
Втрати тиску в з’єднувальних замках визначаються за формулою Борда – Карно:
х2
Рз = ж Ч спр Ч —— Ч і;
2 | (2.65)
де: ж – коефіцієнт місцевого опору;
х – середня швидкість руху рідини в трубах або незвуженій частині кільцевого простору, м/с;
і – кількість замків, шт.
F
ж = Кмс Ч (——— – 1);
Fмс | (2.66)
де: Кмс = 2 – дослідний коефіцієнт, який враховує особливості конфігурації місцевого опору;
F – площа поперечного перерізу каналу труб або незвуженої частини кільцевого простору, м2;
Fмс – найменша площа перерізу прохідного каналу в замку, м2.
?
і = ——— ;
?т
де: ? – довжина бурильних труб однакового діаметра, м;
?т – довжина труби, м.
Визначаємо втрати тиску в трубах, кільцевому просторі і з’єднувальних замках для наддолотного комплекту ТБПВ 127 Ч 10 Д – 200 м.
У трубах:
4 Ч 0,0237
х = —————––——————— = 2,64 м/с;
3,14 Ч (0,127 – 2 Ч 0,01)2
;
х = 2,64 м/с > хКР = 1,35 м/с – отже режим руху рідини турбулентний.
1180 Ч (0,127 – 2 Ч 0,01) Ч 2,64
Re = ——————————————— = 19676;
0,01694
0,181
л = ————— = 0,0231 ;
5v 19676
300 2,642
ДР = 0,026 Ч ————————— Ч ——— Ч 1180 = 299757 Па;
(0,127 – 2 Ч 0,01) 2
У кільцевому просторі:
4 Ч 0,0237
х = ——————————————— = 0,76 м/с;
3,14 Ч (0,21592 Ч 1,20 – 0,1272)
;
х = 0,76 м/с < хКР = 2 м/с – отже режим руху рідини ламінарний.
2720,85
Re* = ——————— = 1341,35;
1 + (26,12 / 8)
96
л = ———— = 0,0716;
1341,35
300 0,762
ДР = 0,0716 Ч ————————————— Ч ——— Ч 1180 = 65098 Па;
(0,2159 Ч (v1,2) – 0,127) 2
В замках у трубах:
(0,127 – 2 Ч 0,009)2 2,642 300
РзТ = 2 Ч ( ———————— – 1) Ч 1180 Ч ——— Ч ——— = 0 Па;
(0,127 – 2 Ч 0,009)2 2 12,5
У кільцевому просторі:
(0,21592 Ч 1,2 – 0,1272) 0,762 300
РзКП = 2 Ч ( ———————————— – 1) Ч 1180 Ч ——— Ч ——— = 413 Па;
(0,21592 Ч 1,2 – 0,13022) 2 12,5
Виходячи із конструкції свердловини та бурильної колони, рисунок 2.6, отримаємо такі інтервали:
- у трубах: 3000–2840м; 2840–2540м; 2540–1540м; 1540–0м;
- кільцевий простір: 3000–2440м; 2840–1950м; 1950–1540м; 1540–0м;
Рисунок 2.6 – Розрахункова схема для визначення гідравлічних втрат
Результати розрахунків гідравлічних втрат занесемо в таблицю:
Таблиця 2.9 – Результати розрахунку
Розрахункові інтервали, м | Параметри
у трубах | кільцевий простір
3000 – 2840 | 2840 – 2540 | 2540 – 1540 | 1540 – 0 | 3000 – 2840 | 2840 – 1950 | 1950 – 1540 | 1540 – 0
4,7 | 2,64 | 2,5 | 2 | 1,24 | 0,75 | 0,89 | 1 | х, м/с
4,62 | 1,35 | 1,26 | 1,33 | 3,17 | 2 | 2,25 | 2,44 | хКР, м/с
24317 | 19676 | 19431 | 17520 | 4312 | 5720 | 5832 | 5782 | Re––––
1523 | 1341 | 1863 | 1998 | Re*
0,021 | 0,0251 | 0,0251 | 0,026 | 0,0521 | 0,0716 | 0,0532 | 0,0313 | л
701402 | 299757 | 1211821 | 402301 | 199132 | 65098 | 345571 | 741823 | ДР, Па
0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 413 | 1134 | 7938 | Рз, Па
Для визначення втрат тиску в наземній обв’язці використовують формулу:
Робв = (лс + лбш + лв + лвт) Ч спр Ч Q2, Па; | (2.67)
де: лс, лбш, лв, лвт – відповідно коефіцієнти гідравлічних опорів в стояку, буровому шланзі, вертлюзі та ведучій трубі, значення яких приведено в [3].
Робв = (1,1 + 0,3 + 0,44 + 0,9) Ч 105 Ч 1180 Ч 0,02372 = 181605 Па;
Резерв тиску, який можна реалізувати в долоті, визначають як різницю між тиском, що розвиває насос при вибраному діаметрі втулок, і сумою втрат в циркуляційній системі.
Рд = вР Ч Рн – У Рі, Па; | (2.68)
де: Рд – резерв тиску, який можна реалізувати в долоті, Па;
вР – 0,75