K | 150 | 600 | поровий | 1020 | 250 | 700 | 5– | 3 | 14 | 7 | 22 | 15 | так

J | 600 | 1080 | поровий | 1040 | 300 | 600 | 84–– | 25–– | 50 | сульфнатр. | ні

T | 1080 | 1120 | поровий | 1060 | 250 | 450 | 1020––––– | 80 | хлор-магн. | ні

C3 | 1120 | 1330 | поровий | 1080 | 200 | 350 | 2600 | 19 | 4 | 2208 | 132 | 288 | 100 | ні

C2m | 1330 | 1710 | поровий | 1080 | 150 | 300 | 2300 | 14–––– | 120 | сульфнатр. | ні

C2b | 1710 | 2120 | поровий | 1120 | 100 | 200 | 2300––––– | 180 | хлор-кальц. | ні

C1s | 2120 | 2400 | поровий | 1120 | 100 | 150 | 3400 | 18 | 3 | 2900 | 180 | 705 | 200 | хлор-магн. | ні

C1v | 2400 | 2700 | поровий | 1140 | 90 | 80 | 4500 | 16 | 6 | 2960 | 180 | 1203 | 290 | ні

рЄ | 2700 | 3000 | поровий | 1160 | 60 | 90 | 4600 | 18 | 3 | 2960 | 180 | 840 | 280 | ні

1.5 Геологічний розріз типової свердловини

Роганська структура являється пасткою для накопичення вуглеводнів, її опис розрізу приведений у таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 – Загальний опис розрізу

Стратиграфія | Інтервали глибин, м | Літологічна характеристика

від | до

Четвертинні, Q

Неогенові, N

Палеогенові, Р | 0 | 150 | Грунтово-рослинний шар, лесовидні суглинки, піски, глини, мергелі

Крейдові, К | 150 | 600 | Крейда з прошарками мергелів, пісковики, піски

Юрські, J | 600 | 1080 | Пісковики, глини, вапняки, алевроліти, аргіліти

Тріасові, Т | 1080 | 1120 | Глини, пісковики, вапняки

Верхній карбон, С3 | 1120 | 1330 | Пісковики, алевроліти, аргіліти, вапняки

Середній карбон, С2

Московський ярус, С2m | 1330 | 1710 | Пісковики, аргіліти, вапняки, алевроліти

Башкирський ярус, С2в | 1710 | 2120 | Пісковики, аргіліти, алевроліти, вапняки

Нижній карбон, С1

Серпухівський ярус, С1s | 2120 | 2400 | Чергування пісковиків, аргілітів, вапняків, алевролітів

Візейський ярус, С1v | 2400 | 2700 | Чергування пісковиків, аргілітів, вапняків, алевролітів

Докембрій, рЄ | 2700 | 3000 | Породи фундаменту

1.6 Гірничо-геологічні умови буріння свердловини

Дані з механічних та абразивних властивостей гірських порід, що складають розріз свердловини (твердість, пластичність, категорія буримості, абразивність) наведені у таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 – Фізико-механічні та абразивні властивості гірських порід

Вік порід | Літологія | Твердість по штампу, МПа | Абразивність по Барону, А, мг | Коефіцієнт пластичності, Кпл. | Категорія порід по буримості (група)

крейдова | крейда

мергелі

пісковики | 50 – 120

350 – 520

450 – 1200 | 0,2 – 0,9

0,3 – 1,2

13 – 15 | 2,1 – 2,2

1,7 – 1,8

1,9 – 2,0 | м’які

юрська | глини

вапняки

алевроліти пісковики | 90 – 120

1310 – 1590

405 – 520

140 – 170 | 0,3 – 0,4

1,1 – 1,4

5,5 – 6,7

21,5 – 26,2 | ?

1,9 – 2,0

2,1 – 2,2

1,9 – 2,0 | м’які, середні, тверді

тріасова | глини

вапняки пісковики | 125 – 180

1000 – 1240

310 – 330 | 4,1 – 6,2

33,2 – 38,5

21,5 – 38,5 | ?

1,7 – 1,9

1,9 – 2,0 | м’які, середні, тверді

кам’яно-вугільна | вапняки аргіліти пісковики алевроліти | 1800 – 2250

580 – 840

1350 – 1700

1000 – 1360 | 4,1 – 4,0

3,8 – 4,0

43 – 49

42,0 – 58,1 | 1,6 – 1,9

2,1 – 2,1

1,4 – 1,5

1,7 – 1,8 | середні, тверді

Докембрій | породи фундаменту | 3990 – 4700 | 26,0 – 41,0 | 2,3 – 1,6 | середні, тверді

Величини коефіцієнтів аномальності пластового тиску, індексу поглинання та гідророзриву наведені нижче у таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 – Значення Ка, Кгр, Кп та температури

Інтервал, м | Коефіцієнт аномальності пластового тиску, Ка | Індекс

гідророзриву порід, Кгр | Індекс тиску поглинання, Кп | Пластова температура в кінці інтервалу, ?С

від | до

0 | 1080 | 1,02 | 1,57 | 42,2

1080 | 1120 | 1,04 | 1,59 | 44,8

1120 | 1330 | 1,05 | 1,60 | 49,3

1330 | 1710 | 1,06 | 1,63 | 59,6

1710 | 2120 | 1,07 | 1,65 | 72,8

2120 | 2340 | 1,08 | 1,65 | 80,0

2340 | 2400 | 1,10 | 1,68 | 82,0

2400 | 2700 | 1,11 | 1,70 | 94,1

2700 | 3000 | 1,11 | 1,71 | 98,0

При розкритті горизонтів по розрізу свердловини можуть виникати такі ускладнення:

Таблиця 1.6 – Відомості про ускладнення, які виникають при бурінні свердловини

№ п/п | Інтервали буріння, м | Характеристика ускладнення | Основні ознаки виникнення ускладнення | Причини виникнення ускладнення

1 | 0 – 150

1120 – 2120

2120 – 3000 | обсипання, обвали | 1) значне підвищення тиску на викиді бурових насосів;

2) різке підвищення в’язкості бурового розчину;

3) не доведення інструменту до вибою під час спуску;

4) винос розчину з більшою кількістю уламків осипаючихся порід;

5) затяжки інструменту при підйомі | Основними причинами обвалів являється тріщинуватість порід і схильність їх уламків під впливом води