Він являє собою патрубок, в муфті якого розміщена підвіска для кріплення глибинного манометра та термометра.

2.15.4 Інтерпритація діаграм глибинних манометрів

В процесі випробування всі глибинні манометри записують діаграми, які використовуються для оцінки енергетичних та фільтраційних параметрів пласта (діаграма І і ІІ манометрів), а також оцінки якості та вчасності спрацювання окремих вузлів контрольно-вимірювального інструменту (манометри ІІІ і ІV). За нормальних умов випробування, діаграми манометра І і ІІ ідентичні, а діаграми манометрів ІІІ і ІV відрізняються від них і між собою. Типові діаграми манометрів зображені на рисунку 2.

0 – 3 Процес опускання контрольно-вимірювального інструменту в свердловину

1 – 2 Зупинка на долив у труби

3 – 4 Підготовка до пакерування

4 – 5 Можливе збільшення тиску під пакером за рахунок стиснення рідини в процесі проковзування пакера по стінках свердловини

5–6 Відкриття головного впускного клапану і падіння тиску до гідростатичного

6 – 7 перший відкритий період

7 – 8 перший закритий період

8 – 9 відкриття запірно-поворотного клапану

9 – 11 другий відкритий період

10 – 11 другий закритий період

11 – 12 відкриття запірного клапану і вирівнювання тиску під пакером і над пакером

12 – 13 підйом контрольно-вимірювального інструменту

3 Охорона праці та довкілля

3.1 Значення охорони праці в забезпеченні безпечних

та здорових умов праці

На сьогоднішній день оснащення бурових технічними, механічними, автоматичними засобами набуло масового значення. Збільшилася кількість контрольно – вимірювальної апаратури, підвищилися швидкості буріння і СПО. Ці фактори вплинули на вимоги, які ставляться перед працюючими.

Всі роботи по будівництву свердловини необхідно виконувати у повній відповідності з вимогами “Будівельних норм і правил СНіП”, “Правил безпеки в нафтогазовидобувній галузі”, “Правил пожежної безпеки в нафтовій промисловості”.

На основі цих норм і правил по нашому підприємству розроблені, з врахуванням місцевих умов, виробничі інструкції з техніки безпеки і протипожежної техніки для кожної професії і кожного виду робіт, які періодично необхідно переглядати і перезатверджувати.

Проаналізувавши причини травматизму розподіл нещасних випадків, на ДП “Полтаванафтогазгеологія”, по матеріальному фактору має такий вигляд:–

8,4 % – несправний інструмент;–

18,3 % – рухомі частини обладнання;–

11,2 % – обладнання, яке працює під тиском та інше.

Розподіл нещасних випадків по професіях має такий вигляд:–

48,5 % – помічник бурильника;–

14,3 % – мотористи;–

8,8 % – бурильники;–

28,4 % – слюсар, з обслуговування бурового обладнання.

Детальніші результати аналізу стану охорони праці за останні три роки приведені в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 – Стан охорони праці на підприємстві

Назва показника безпеки | Розподіл по роках

2004 | 2005 | до квітня 2006

Кількість виробничих нещасних випадків | 2 | 5 | 1

Загальна кількість днів непрацездатності всіх потерпілих | 166 | 328 | 62

Середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві | 1254 | 1467 | 1474

Коефіцієнт частоти травматизму | 1,59 | 3,40 | 0,67

Коефіцієнт важкості травматизму | 83 | 65,6 | 62

Фінансування заходів з охорони праці, грн.:–

планове–

фактичне | 159,3

136,7 | 298,6

157 | 317,2

54,7

Кількість працівників, притягнутих до відповідальності за порушення правил охорони праці | 3 | 18 | 6

Кількість навчань з охорони праці | 180 | 204 | 85

Кількість виявлених порушень правил охорони праці | 158 | 217 | 73

закінчення таблиці 3.1 – Стан охорони праці на підприємстві

Кількість проведених перевірок охорони праці | 37 | 72 | 28

Кількість атестацій робочих місць | 693 | 748 | 355

Кількість працівників позбавлених премій за порушення правил охорони праці | 12 | 28 | 6

Накладено штрафів на посадових осіб | 8 | 16 | 4

Об’явлено доган за порушення правил охорони праці | 5 | 14 | 3

(3.1)

де: КП – кількість працюючих;

n – число випадків

(3.2)

де: Н – показників втрати днів непрацездатності

Розподіл виробничого травматизму за видами робіт та професіям показаний в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 – Розподіл виробничого травматизму за видами робіт та професіями

Технологічний процес | Професія травмованого | Вид робіт (травмуючий фактор)

СПО (розкриття труб) | помічник бурильника | підвісний ключ

СПО (устатановка ОБТ на підсвічник) | помічник бурильник | ОБТ

Ремонт ДВЗ | моторист | інструмент

Ремонт редуктора | моторист, помічник бурильника | деталі редуктора

Спуск ОК | помічник бурильника | стальний трос, підвісний ключ, обсадна труба

Переобладнання устя свердловини | помічник бурильника | канатні петлі

При проведенні різного роду технічних та технологічних операцій кожен працюючий повинен прорахувати всі можливі ситуації і знаходитись в небезпечній зоні.

3.2 Аналіз потенційних небезпек та шкідливих факторів

виробничого середовища

При будівництві свердловини виникають потенційно небезпечні та шкідливі фактори виробничого середовища.

Всі джерела підвищеної небезпеки можна поділити на декілька груп.

До однієї з них відносяться роботи пов’язані з переміщенням вантажів. У процесі буріння персоналу бурової бригади доводиться переміщувати різного роду вантажі, які мають велику вагу і у випадку падіння можуть спричинити важкі травми працівникам.

Другу групу складають небезпеки, які створює експлуатація з масами, що обертаються (ротор, лебідка, насоси та інше), особливо, коли ці механізми не огороджені згідно з інструкцією.

До третьої групи належить небезпеки, пов’язані з руйнуванням тих вузлів обладнання, які працюють під тиском або в умовах вібрацій (бурові і цементувальні насосом, компресори, бурильні і обсадні колони, вертлюг, бурові шланги та інше). Сюди належать небезпеки від виникнення заколонних газонафтоводопроявлень та грифонів.

Четверта група небезпек пов’язана з використанням таких тонкодисперсних матеріалів, як цементи, глинопорошки і хімічні реагенти. Попадаючи в органи дихання або очі людини, пилеподібні матеріали можуть викликати подразнення і серйозні запалювальні процеси, якщо ці органи не захищені. Більшість хімічних реагентів у тій чи інший мірі токсичні.

Ще одна