Однак зазначимо, якщо відсутня циклічність і системність у роботі організації, то може виникнути зворотній ефект. Передбачення майбутнього образу організації, цілей і задач, розуміння споживача і конкурента можна досягти за допомогою стратегічного планування.

Необхідність прискореного поступу України на шляху сталого розвитку, економічного зростання, поєднаного з активною соціальною політикою держави, демократизацією всіх складових суспільного життя, потребує формування якісно нової державної регіональної політики. В Україні розроблені певні науково-методологічні основи для формування та реалізації регіональної політики. Вже існує інструментарій дослідження та аналізу регіонів як у міжнародній практиці й працях західних регіоналістів, так і в розробках українських вчених. Цим і зумовлена актуальність теми дипломної роботи.

Об’єкт дослідження: Тлумацьке управління експлуатацією газового господарства (УЕГГ) ВАТ «Івано-Франківськгаз».

Гіпотеза дослідження: на даному етапі стратегічні плани діють недосконало через низьку якість їх розробки та реалізації.

Мета дослідження: дослідження процесу стратегічного планування та

подання пропозицій до поліпшення процесу розробки та реалізації стратегії

на Тлумацькому УЕГГ ВАТ «Івано-Франківськгаз».

Для досягнення зазначеної мети в роботі, ставляться наступні завдання:

провести аналіз нормативно-правової і організаційної основи стратегічного планування розвитку території;

проаналізувати діючу практику складання стратегічних планів;

проаналізувати результативність стратегічного планування розвитку району;

запропонувати шляхи удосконалення стратегічного планування розвитку району та реалізації стратегії на Тлумацькому УЕГГ ВАТ «Івано-Франківськгаз».

Практичне значення одержаних результатів дипломної роботи визначається тим, що на їх основі в поєднанні з іншими науковими розробками цього спрямування, органами влади здійснюватиметься позитивний вплив на процес стратегічного планування розвитку території. Висновки і рекомендації можуть використовуватись у практичній діяльності економічних служб.

1 Теоретичні та правові аспекти розробки стратегії розвитку територій

1.1 Суть, значення та основні категорії стратегічного управління

Слово стратегія походить від грецького слова strathegia (стратегія), що означає мистецтво командування і віками стосувалося виключно до командування армією. Однак варто наголосити, що вже у стародавніх греків це слово містило в собі два основних документи, які й сьогодні можемо виділити в загальноприйнятому розумінні стратегії: стратегічне планування та командування (стратегічне управління). Стратег не тільки розробляв плани битв, але і командував бойовими діями. Так ми розуміємо поняття стратегії і сьогодні, хоча слово це вже давно проникло в цивільну мову. Говоримо про інвестиційну стратегію, маркетингові стратегії, стратегію розвитку організації і цілий ряд інших стратегій [8].

Визначення стратегії повинно містити обидва згадані вище аспекти: планування і управління. Якщо навіть вжити термін “стратегія” виключно у вузькому значенні стратегічного плану, потрібно пам’ятати – стратегічний план, окрім визначення стратегічних цілей завжди повинен містити в собі “виконавчу інструкцію” – перелік заходів з реалізації цілей. Для прикладу можемо привести визначення Альфреда Д. Чендлера, згідно яким стратегія це визначення основних довгострокових цілей підприємства, а також прийняття напрямків дії і виділення засобів для їх досягнення. Якби ми зупинились тільки на встановленні основних довгострокових цілей, без вказівок які засоби будуть використані для їх досягнення, то отримали б тільки “стратегічні тези”, а не власне стратегію. Такі тези являються тільки стартовою позицією для розробки справжньої стратегії.

Стратегічне планування додатково можемо поділити на:

Етап визначення стратегічних цілей;

Етап планування заходів для досягнення цих цілей.

Натомість стратегічне управління складається з:

Етапу впровадження стратегії в життя,

Етапу стратегічного контролю.

В класичному розумінні теорії організації процес планування розрізняють за трьома рівнями: стратегічне, тактичне і оперативне [8].

Рисунок 1.1 – Схема процесу планування

Планування на стратегічному рівні характеризується:

Найтривалішим часовим горизонтом.

Найширшими рамками впливу рішень.

Найвищим рівнем прийняття рішень.

Сучасний стан економіки України характеризується кризовими явищами. Це обумовлено відсутністю у підприємств чіткої стратегії розвитку. Адже невірно обрана стратегія або її відсутність призводять до зниження ефективності діяльності підприємств. В зв'язку з цим виникає необхідність здійснення стратегічного управління, що дасть можливість підприємствам покращити виробничо-господарську діяльність та вийти з кризового стану.

Різке зростання значення стратегічного управління пояснюється й прискоренням змін у навколишньому середовищі, появою нових запитів і змін

позиції споживача, зростанням конкуренції за ресурси, інтернаціоналізацією і глобалізацією бізнесу, появою нових несподіваних можливостей для бізнесу, досягненням науки і техніки, розвитком інформаційних мереж, що роблять можливим блискавичне поширення й одержання інформації, широкою доступність сучасних технологій, зміною ролі людських ресурсів, а також рядом інших причин.

Проте стратегії, єдиної для всіх компаній, не існує, так само як і не існує єдиного універсального стратегічного управління. Кожна фірма унікальна у своєму роді, тому і процес розробки стратегії для кожної фірми неповторний, тому що залежить від позиції фірми на ринку, динаміки її розвитку, її потенціалу, поведінки конкурентів, характеристик виробленого нею товару або послуг, стану економіки, культурного середовища і ще багатьох чинників. У той же час є деякі основні моменти, що дозволяють говорити про деякі узагальнені принципи розробки стратегії управління і здійснення стратегічного управління.

В загальному розумінні стратегія – це план управління фірмою, направлений на посилення її позицій, задоволення потреб споживачів та досягнення намічених цілей [1]. Керівники розробляють стратегії, щоб визначити, в якому напрямку буде розвиватися компанія, і приймати обґрунтовані рішення при виборі способу її реалізації. Вибір менеджерами конкретної стратегії означає, що із усіх можливих шляхів розвитку і способів діяльності, що відкриваються перед компанією, вирішено вибрати один напрям, в якому вона і буде розвиватися. Стратегічний план управління підприємством охоплює всі основні функції і підрозділи: постачання, виробництво, фінанси, маркетинг, кадри, наукові дослідження і розробки. Кожному відведено певну роль в цій стратегії. Єдність дій і підходів буде відображати поточну стратегію.

З метою визначення