Стереотипність мислення багатьох керівників, що відкидають навіть думки про стратегічне планування, зводиться до обивательського: "Як я можу розробляти плани на 5-7 років, коли я не знаю, що буду робити завтра" — говорить багато про що. В першу чергу, напрошується питання: "А чи може ця людина, що вважається керівником, бути ним, чи він не думає, чи не знає перспективи своєї діяльності? Не знає, що необхідно почати і, що робити, щоб опинитися в майбутньому в бажаній точці розвитку підприємства?"

Тому не дивно, що розуміння важливості, ключового характеру і значимості ефективного управління, у тому числі і стратегічного, відсувається на другий план. Ставка як і раніше робиться, головним чином, на реструктуризацію, залучення зовнішніх інвестицій і нові технології, що, на їхню думку, змусять працювати людський капітал.

Очевидно, що в рамках стратегічного, зокрема, управління "за цілями і результатами" з використанням методів і прийомів ситуаційного (адаптаційного) менеджменту, має кардинальним чином вирішити проблему вже в найближчому майбутньому. Але для цього необхідні заходи організаційно-економічного характеру й інструменти, здатні ефективно планувати й управляти виробництвом.

У якості одного з ефективних інструментів слід зазначити завдання безупинного планування, базою якого міг би служити стратегічний

менеджмент. Так, наприклад, ВАТ "Івано-Франківськгаз" Тлумацьке УЕГГ можна запропонувати метод, що базується на принципах математичного програмування.

Для розв'язання завдання безупинного планування вводяться наступні позначення:

Р — загальна кількість продукції, послуг, що підлягає реалізації за стратегічний період Т;

j — тип продукції та послуг (газ, зріджений газ в балонах, послуги з газифікації);

Q — відпускна ціна продукції та послуг, що підлягає реалізації;

t — рік планового періоду;

Хtj — кількість продукції, послуг, що підлягають реалізації j-го періоду в році t;

в — нормативний коефіцієнт розподілу витрат;

At— прогнозований (прийнятий) обсяг продукції та послуг у році t.

Тоді умова, при якій в кожному році обсяг продукції та послуг, що реалізує ВАТ "Івано-Франківськгаз" Тлумацьке УЕГГ, не може бути більше виділених

ресурсів і запишеться у вигляді системи T нерівностей:

(3.1)

Завдання полягає в тому, щоб знайти такий план реалізації продукції та послуг (тобто вектор Xtj), що при обмеженнях (3.1) складав би максимум функціонала,

(3.2)

де

що виражає умови ефективності використання ресурсів на основі їхньої максимальної концентрації на продукції, що реалізовуються, і мінімізації обсягів витратних матеріалів на складах.

Цільова функція (3.2) і система обмежень (3.1) являє собою завдання складання безупинного календарного плану, що забезпечує виконання завдань з реалізації продукції та послуг і оптимізованого за критерієм ефективності використання ресурсів.

Для підвищення ефективності використання розташовуваних ресурсів алгоритм безупинного календарного планування повинен враховувати наступне положення: перерви у реалізації продукції та послуг не допускаються.

Алгоритм розв'язання цього завдання полягає в наступному: додається загальна вартість продукції та послуг, що, відповідно до прийнятих умов, повинні бути реалізовані в першому році. Ця сума віднімається з виділюваних ресурсів на перший рік.

Для продукції та послуг, що залишилися і які можуть бути реалізовані в першому році, за допомогою нормативів визначаються межі можливих значень робіт, що приходяться на перший і кожен наступний роки.

Виходячи з умов дотримання нормативних термінів і максимальної концентрації ресурсів, цільова функція розв'язуваного завдання записується в наступному вигляді:

(3.3)

де — відсоток готовності до реалізації і-тої продукції та послуги в році t, обумовлений запланованим чи вже частково виконаним обсягом робіт.

Обсяг запланованих робіт (витрат) за роками не повинен перевищувати нормативних витрат.

(3.4)

Цільова функція (3.3) і обмеження (3.4) представляють завдання лінійного програмування. Для його розв'язання рекомендується використовувати програму симлекс-методу.

В результаті розв'язання завдання (3.3), (3.4) визначаються перелік і обсяг продукції та робіт, що повинні бути реалізовані в першому році стратегічного періоду.

Розрахунок плану реалізації продукції та робіт другого року виробляється в такий спосіб.

Підраховуються обсяги продукції та робіт з раніше реалізованих послуг, реалізація яких закінчується і не продовжується в даному році, а також з тієї продукції та послуг, що будуть реалізовуватись тільки протягом цього року. Цей обсяг віднімається з прогнозованого (запланованого) обсягу витрат. Частина, що залишилася, приймається як обмеження з обсягу реалізації продукції та для всіх задіяних послуг другого року. Потім, визначається межа зміни величин Х і зважується завдання лінійного програмування, розглянуте вище.

Для кожного наступного року стратегічного періоду розрахунок програм робіт здійснюється аналогічним чином.

Ми запропонували приклад методичного підходу до вирішення проблем підвищення стійкості роботи організацій при обмеженості ресурсів.

При відхиленні запланованого обсягу реалізації продукції та послуг більше допустимих, обумовлених розмірами амплітуд флуктуацій, необхідний перехід на ситуаційну схему антикризового управління (рисунку 3.2).

Усунувши неприпустимі відхилення за допомогою адекватних заходів, переходять до функціонального варіанта роботи, тобто спочатку прийнятій функціональній схемі управління (на рисунку це відображено як "Робота за графіком").

До цієї схеми управління, але вже з великими коректуваннями вхідної інформації, варто звертатись і при недоцільності повернення до спочатку складеного графіка (на рисунку відображено блоком "Новий стан системи").

Це відбувається в двох випадках:

- коли витрати, пов'язані з "утисканням" процесу надання послуг в рамки спочатку розробленого плану, перевищують розумні межі (тобто витрати більші резервного порога ресурсів або в з'явилися нові дані, що зобов'язують зробити цей крок);

- коли варіант повернення в колишній стан недоцільний і робота за старим графіком з ряду причин (економічного, організаційного,