Підвищений рівень звукового тиску Lp>90дБ(А) при нормі Lp=85дБ(А), [12]. Підвищений рівень вібрації Lv=110дБ при f=31,5 Гц при нормі Lv=107дБ, [15]. Лінії високого тиску РР = 7,5 МПа.

В таблиці 4.2 наведені деякі шкідливі речовини, які використовуються при роботі КС. Гранично допустимі концентрації (ГДК) записані на основі ГОСТу - 12.1.005-88 «Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические

требования».

Таблиця 4.2 – Характеристика шкідливих речовин, що використовуються

Речовина | ГДК, мг/м3 [14] | Перша допомога при отруєнні

В робочій зоні | В зовнішній атмосфери

Метанол

Бензин

Ацетон

Метан | 5

100

5

5 | 1,0

5,0

0,5

0,5 | Промивання шлунку, дезинфекція розчином марганцівки, пиття 5% розчином соди, молока, кави, чаю.

Свіже повітря, тепло, 20-30 капель валер’янки.

Свіже повітря, міцний солодкий чай, кава.

Аналіз показав, що на підприємстві є ряд потенційних небезпек, які приводять до травматизму працівників та професійних захворювань.

4.3 Забезпечення нормальних умов праці в Тлумацькому УЕГГ

При проектуванні виробничих об'єктів магістральних газопроводів, що і будуються або підлягають реконструкції, повинні дотримуватися санітарно - технічні вимоги викладені в СН-245-71 та СНІП 11-89-80.

Підприємства, що викидають в атмосферу шкідливі речовини, не можна розміщувати по відношенню до найближчого населеного пункту з повітряного боку. Від населених районів такі підприємства повинні відділятися санітарно - захисними зонами. Компресорні станції повинні бути розміщенні на рівному підвищенні з невеликим нахилом, що забезпечує відведення поверхневих вод. В санітарно-захисних зонах дозволяється розміщувати підсобні приміщення, гаражі, стоянки автотранспорту, склади. Території КС повинні мати огорожі, по периметру яких необхідно встановити попереджувальні знаки. На території КС будівлі та споруди потрібно розміщувати з врахуванням спільності санітарних і протипожежних вимог. Розриви між будівлями визначаються виходячи з вимог санітарне та протипожежних норм, але не менше однієї висоти найбільш високої будівлі. Виробничі приміщення повинні мати пристрої для природного провітрювання: кватирки, механічну вентиляцію. Для зливу масел і бруду з стін та підлоги в основних виробничих приміщеннях повинні бути облаштовані водяні стовпи з кранами для підключення шлангів.

В складі кожного підприємства є санітарно-побутові приміщення, склад, розміри і облаштування яких залежить від характеру виробництва і визначаються нормами промислових підприємств.

При розташуванні побутових об'єктів необхідно дотримуватись санітарних умов і санітарних розривів від пристроїв, які виділяють пил, шкідливі гази і пари. Номенклатура санітарно-побутових приміщень забезпечується відповідними вимогами: гардеробні призначені для зберігання домашнього та

робочого одягу, при чому робочий одяг зберігається окремо від домашнього. Душові розміщуються біля або в приміщенні, що прилягає до гардеробної. Умивальні розміщуються в приміщеннях суміжних з гардеробними при умові, що відстань від умивальників до шаф повинно бути неменше2м.

Номенклатура санітарно-побутових приміщень наведена в таблиці 4.3.

Метеорологічні умови виробничого середовища суттєво впливають на здоров'я людини, зокрема, температура повітря, відносна вологість, швидкість руху повітря, тиск. У відповідності з санітарними нормами СН-245-71 встановлюються оптимальні і допустимі метеорологічні умови для робочої зони приміщення.

Таблиця 4.3 – Номенклатура санітарно-побутових приміщень

Назва приміщення | Вимоги до приміщення | Норма площі приміщення м2/люд, | Кількість працюючих людей | Фактична площа м2

Гардероб | 1 шафа подвійна на кожного робітника | 1,1 | 80 | 90

Душова | 1 стінка на 10 робітників | 0,9 | 80 | 75

Умивальня | 1 кран на 10 робітників | 1,3 | 80 | 25

Приміщення для особистої гігієни жінок | 1 приміщення на 15 і більше жінок у зміну | 2,8 | 80 | 7

Приміщення для відпочинку | на 1 робітника в найбільшу зміну, але не менше 8 м2 | 0,1 | 80 | 20

Кабінет з техніки безпеки | 1 приміщення на управління | не<24 | 80 | 25

Таблиця 4.4 – Оптимальні значення метеорологічних умов в робочих зонах виробничих приміщень [13]

Характеристика приміщення | Категорія важкості фізичних робіт | Період року | Температура, 0С | Відносна вологість, % | Швидкість руху повітря, м/с

Виробниче приміщення

Закрите | ІІа | Холодний | 18...20 | 40...60 | 0,2

Теплий | 21...23 | 40...60 | 0,3

Адміністративний корпус | Іб | Холодний | 21…23 | 40...60 | 0,1

Теплий | 22…24 | 40...60 | 0,2

Від освітлюваності у виробничому приміщенні залежить комфортність умов праці. Правильно спроектоване і виконане виробниче освітлення покращує умови зорової роботи, запобігає втомлюваності, сприяє підвищенню продуктивності праці і якості робіт, виявляє позитивну психологічну дію на працюючого, підвищує безпеку праці і знижує травматизм на виробництві.

Для умов КС характерний ІV-й розряд зорової роботи, що характеризує значення освітленості, наведені в таблиці 4.5.

Таблиця 4.5- Характеристика штучної освітленості робочих місць [42].

Назва приміщення | Розряд роботи | Освітлення, ЛК | Типи світильників

Загальна | Комбі- нована | Ава- рійна | Еваку- аційна

Виробничі приміщення КС | ІV-ий | 200 | 500 | 12 | 0,5 | Світильники у вибухобезпечному виконанні

Існують три типи освітленості: природне, штучне, комбіноване. Штучне освітлення застосовують у виробничих, складських приміщеннях, де природного освітлення недостатньо. Природне освітлення застосовується в приміщеннях із постійним перебуванням людей. Комбіноване освітлення застосовують у виробничих приміщеннях у випадках, коли це вимагається за

умовами вибору раціональних рішень.

Оскільки, в повітря робочої зони КС можуть потрапити токсичні гази, пара, пил, на підприємстві застосовується вентиляція, яка за способом організації буває природна і штучна. Характеристика штучної вентиляції приведена в таблиці 4.6.

В приміщеннях майстерні контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, під час роботи токарного станка, свердлового верстата, рівень виробничого шуму вище допустимих значень і не відповідає вимогам "Санітарних