У геоморфологічному відношенні родовище розташоване на північно-східному схилі Карпат. Це гірська місцевість' з коливаннями висотних позначок від 500-700 м на південному сході до 400-500 м на північному заході. Рельєф району характеризується високою розчленованістю, наявністю великої кількості ярів і невеликих потічків. Біля 80 % території покрито лісами і чагарниками. Окремою орографічною одиницею є долина р. Бистриця-Надвірнянська, яка розділяє район на 2 частини: північно-

Рисунок 1.1 - Оглядова схема Надвірнянського нафтопромислового району

Масштаб 1:200000

західну-Битківську і південно-східну-Пасічнянську. Гідрографічна сітка району представлена р. Бистрицею Надвірнянською і численними притоками. Вони беруть початок у горах, протікаючи навхрест їх простягання.

Рівень води в річках дуже залежить від кількості атмосферних опадів і пори року. Ґрунтові води пов'язані з алювіальними відкладами, які складають річкові тераси. Водні ресурси повністю забезпечують потреби населених пунктів і бурових. Річна кількість-опадів досягає - 800-1000 мм, причому їх максимум приходиться на літній період.

Клімат району помірно-континентальний, з м'якою зимою і теплим вологим літом. Ізотерми липня становлять +18 °С, січня -5 °С. Середньорічна температура коливається в межах +6 °С до +8 °С. Абсолютні максимальні і мінімальні значення температур досягають +35 °С і -ЗО °С. Сніговий покрив досягає 1-1,5 м, і зберігається 45-75 днів в році. Глибина сезонного промерзання ґрунту - 0,5-0,8 м.

Напрямок вітру непостійний, може змінюватись кілька разів на добу. Домінуючими напрямками є західний і північно-західний.

1.2 Історія відкриття та вивчення родовища

Історія геологічної вивченості Надвірнянського

нафтогазопромислового району, до якого відноситься Пасічнянське родовище, як і Українських Карпат та Передкарпатського передового прогину, розпочалася з другої половини вісімнадцятого століття. Вихідною інформацією для закладання свердловин на пошуки нафтових і газових покладів були дані геологічної зйомки та поверхневі газонафтопрояви. За Цими ознаками виявлені такі родовища та нафтові ділянки як Слобода-Рунгурська, Стара Копальня, Кубаш, Надія. У 1951 році відкрито велике Битків-Бабченське нафтогазове родовище, пов'язане із палеогеновими відкладами Битківської глибинної складки.

З метою встановлення багатоярусності структур у межах Битків-

Бабченського родовища і виявлення перспектив нафтогазоносності глибинних складок, у 1966 році Надвірнянською конторою розвідувального буріння об'єднання "Укрзахіднафтогаз" розпочата бурінням свердловина 452-Битків. Проектна глибина - 500 м, проектний горизонт - Стрийська світа Пасічнянської складки.

У 1970 році розпочата дослідна експлуатація Пасічнянського родовища. За результатами буріння свердловини 452-Б та сейсморозвідувальних робіт у 1970 р. складено проект розвідки Пасічнянської складки. Згідно з проектом для оконтурювання виявлених покладів, вивчення геологічної будови родовища, колекторських властивостей продуктивних горизонтів, одержання необхідної інформації для підрахунку запасів нафти, газу передбачалося буріння 16 розвідувальних свердловин із проектними глибинами від 4700-6200 м. Видобувні запаси нафти оцінювались в Зімлн.т., а вільного газу 31 млрд.м . Виходячи з даних буріння параметричної свердловини 452-Б, загальних геологічних уявлень, структурна основа була складена по аналогії

3 Битківською глибинною антикліналлю. Проектом рекомендувалася
профільна система розміщення розвідувальних свердловин.

На кінець 1971 року на Пасічнянській площі в роботі знаходилося сім бурових верстатів: шість - під пошуковим і один - під експлуатаційним бурінням. У 1974 році при випробуванні менілітових відкладів із свердловини 459-Б одержано промисловий приплив нафти дебітом 15 т/добу, при періодичному фонтануванні. У травні 1975 р. свердловина увійшла в експлуатацію з початковим дебітом нафти 4 т/добу на 6мм штуцері.

У 1976 році була складена технологічна схема розробки Пасічнянського родовища. Але так, початкові дебіти нафти випереджувальних експлуатаційних свердловин виявилися низькими (1-

4 т/добу при проектних 32 т/добу), технологічна схема, не була реалізована.
У 1978 році розроблений проект пробної експлуатації Пасічнянського
родовища.

Розробка родовища ведеться згідно проекту пробної експлуатації існуючим фондом свердловин, пробурених до 2000 року. Основним питанням пробної експлуатації родовища є одержання необхідних даних для проектування промислової розробки. Слід відмітити, що контроль за розробкою родовища в період пробної експлуатації проводиться незадовільно. Пробна експлуатація родовища почалася в 1970р свердловиною 452-Б, яка є однією з свердловин Пасічнянського блоку. Крім свердловини 452-Б Пасічнянський блок розкрили свердловини 800-П, 901, 903,818-П.

Свердловиною 452-Б, при сумісному випробуванні менілітових і еоценових відкладів палеогену і ділянки Пасічнянського блоку в інтервалі 3836-4519 м одержано приплив нафти і газу (3=120т/добу і 340 тис.м3/добу на 15 мм штуцері.

У 1980 році за результатами буріння свердловини 903 поклад в межах Пасічнянського родовища віднесено до нафтогазоконденсатного типу.

Всього в межах родовища пробурено 16 свердловин, з яких три свердловини (804, 810, 817) ліквідовані за геологічними причинами, одна свердловина (808) - за технічними, одна свердловина (805) переведена на Битківську складку, 1 свердловина (901) контрольна, 2 свердловини (809 і 905) знаходяться в бурінні.

2 ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ТА НАФТОГАЗОНОСНІСТЬ

2.1 Стратиграфія

В геологічній будові Пасічнянського родовища очікуються відклади крейди, палеогену, неогену, антропогену, які є характерними безпосередньо для багатьох родовищ Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину.

Крейдова система - К

Відклади нижніх горизонтів крейди в межах району і родовища не розкриті. Крейдова система тут представлена верхнім відділом - К2, який складений породами верхньострийської підсвіти - K2st3. Стрийська світа представлена тонко- і середньоритмічними чергуваннями пісковиків, алевролітів і аргілітів, в основному карбонатних, з прошарками вапняків і мерг.елів. Пісковики сірі, темно-сірі, дрібнозернисті, кварцові, слюдисті, глауконітові, вапнисті, щільні, деколи плитчасті. Алевроліти сірі, темно-сірі, кварцові, вапнисті, щільні. Аргіліти сірі і темно сірі, до чорних, середньошаруваті, вапнисті, часто з залишками рослинного детриту. Породи розбиті тріщинами, які виповнені кальцитом, зустрічаються пласти та прошарки пісковиків з глинисто-карбонатним цементом. На діаграмі. * стандартного каротажу стрийські відклади характеризуються невисокими значеннями уявних опорів.

Палеогенова система - Р

Узгоджено залягає на