452-Б і 903 середньоменілітовий горизонт випробовувався з клівським і підроговиковим.
Результати випробування, дослідження і експлуатації .свердловин свідчать, що менілітовий поклад є нафтогазоконденсатним.
2.4 Водоносність
Всього на Пасічнянському родовищі випробувано 12 водоносних об'єктів. Половина з них випробувана в колоні, а решта - випробувачами пластів у відкритому стовбурі.
Розкриття водоносних горизонтів після спуску експлуатаційної колони, якщо вона не була обладнана фільтром, проводилось кумулятивною перфорацією і рідше гідроперфорацією. Виклик припливу з пласта здійснювався зміню бурового розчину на воду, аерацією, продувкою Промисловим газом або випробувачем пластів. Дебіти води підчас переливу
гл
Таблиця 2.2 - Пластові температури об | 'єктів підрахунку Пасічнянського блоку Пасічнянського родовища
/ І | Ділянка блоку | Абсолютна позначка, м | Пластова температура, °С
Горизонт підрахунку | Блок |
Склепіння об'єкту під-рахунку | Середина
об'єкту
підрахунку | ВНК | На скле-пінні об'єкту підрахунку | На середи-ні об'єкту підрахунку | На ВНК
Середньоменілітовий | -3405 | -3524 | -3643(ГНК) | 105 | 108 | ПО
-3643(ГНК) | -3683 | -3723 | ПО(ГНК) | 11 | 112
2 | -4250 | -4455 | -4660 | 125 | 129 | 134
Клівський | -3530 | -3586 | -3643(ГНК) | 108 | 109 | ПО(ГНК)
-3643(ГНК) | -3683 | -3723 | ПО(ГНК) | 11 | 112
2 | -4450 | -4555 | -4660 | 129 | 132 | 134
Підроговиковий | -3610 | -3626 | -4643(ГНК) | ПО | ПО | ПО(ГНК)
-3643(ГНК) | -3683 | -3723 | ИО(ГНК) | 111 | 112
2 | -4550 | -4605 | -4660 | 132 | 133 | 134
Вигодський | 1 | -3800 | -3840 | -3879(ГВК) | 114 | 115 | Пб(ГВК)
2 | -4850 | -4925 | -5000(ГВК) | 138 | 140 | 142(ГВК)
замірювались в ємностях, а в непереливаючих свердловинах вираховувались за відношенням рівня. В кінці випробування об'єкту відбирались проби води глибинними пробовідбірниками, а в деяких випадках при переливі води проби відбирались на гирлі. Аналізи вод виконувались в ЦНДЛ ВАТ "Укрнафта". Підчас випробування водоносних об'єктів проводились заміри пластових тисків і температур (Табл. -2.2, 2.3). Припливи вод одержано з менілітових, еоценових і палеоценових відкладів Пасічнянської складки, гідрохімічні показники вод менілітових і еоценових відкладів наведено в таблиці 2.4. |
Таблиця 2.3 - | Динаміка пластових тисків | Свердлови | н
№ св. | Дата заміру | Глибина
заміру,
м | Абсолютна відмітка, м | р
1 пл
заміру, МПа | Густина кг/мЗ | Рш, МПа приведене | Відмітка приведення
452 | 7.05.70 | 3855 | -3339 | 52.4 | 530 | 54.0 | -3643 (ГНК)
5.10.78 | 3855 | -3339 | 41.8 | 530 | 43.4
25.05.94 | 3800 | -3284 | 21.1 | 530 | 23.9
900 | 16.12.77 | 4050 | -3517 | 47.9 | 530 | 48.6 | -3723 (ВНК)
30.08.79 | 4055 | -3522 | 46.4 | 530 | 47.0
16.12.91 | 4050 | -3517 | 44.1 | 530 | 44.8
24.05.94 | ' 4055 | -3522 | 42.2 | 530* | 42.8
12.11.96 | 4000 | -3467 | 29.5 | 970 | 31.2
901 | 6.06.77 | 4000 | -3467 | 21.4 | 1000 | 23.16
28.02.79 | 4285 | -3699 | 46.1 | 530 | 45.8 | +46.2
3.10.89 | 4250 | -3664 | 44.2 | 530 | 44.1 | 44.5
28.05.92 | 4280 | -3694 | 50.4 | 1100 | 49.8 | 50.7
903 | 11.07.80 | 2900 | -2314 | 36.9 | 1100 | 51.2 | 52.1*
31.05.85 | за барометричною формулою | 38.4
12.01.99 | 1600 | -1096 | 15.0 | 200 | 19.8
Таблиця 2.4 - Гідрохімічні показники пластових вод Пасічнянської |
скла | Дки
Відклади | Мінералізація,
г/л | Na/Cl | so4,
%-екв. | НСОз,
%-екв. | Са, %-екв. | І,
%-екв. | Вг,
%-екв.
Мені літові (МІ) | 165-271 | 0,79-0,83 | 0,03-0,12 | 0,08-0,19 | 7,55-9,70 | 15-19 | 181-661
Еоценові (Р2) | 194-228 . | 0,74-0,80 | 0,02-0,10 | 0,02-0,06 | 7,06-10,95 | 0-42 | 8-
242
У палеогенових відкладах Пасічнянської складки поширені води
Ј9
хлоркальцієвого типу з мінералізацією понад 100 г/л, що свідчить про те, що ці відклади розташовані в зоні застійного режиму вод, де існують сприятливі умови для збереження покладів вуглеводнів. Води менілітових відкладів практично не відрізняються від еоценових.
Дебіти свердловин, які розкрили водоносні горизонти менілітових відкладів Пасічнянської складки, складали від 1.4 до 28.8 м3/добу, а еоценових - від 5.3 до 8.6 28.8 м3/добу. Ефективні товщини водовміщюючих порід менілітових відкладів складають від 0 до 34.4 м, а еоценових - від 0 до 9.2 м. У палеоценових відкладах колектори відсутні.
Із мікрокомпонентів у водах Пасічнянської складки вивчались йод, бром і бор. Вміст йоду у водах менілітових відкладів складає 15-19 мг/л, брому 181-661 мг/л, В20з - 50 мг/л, а у водах еоценових відкладів -відповідно, -0-42 мг/л, 8-242 мг/л, 100-450 мг/л. Води менілітових відкладів є конвенційними щодо вмісту йоду, але через малі дебіти промислової цінності для видобування не мають. Спеціальних гідрогеологічних досліджень на Пасічнянському родовищі не проводилось.
Гідрогеологічні умови родовища обумовлені особливостями його тектонічної будови, а також колекторськими властивостями водовміщуючих порід. * Води менілітових і еоценових відкладів Пасічнянської складки є високо напірними. Пластовий тиск у менілітових відкладах перевищує умовний гідростатичний на 13-16 МПа, а в еоценових - на 31 МПа.
Для порівняння пластових тисків водоносних горизонтів менілітових і еоценових відкладів Пасічнянської складки вони, приводились до