У пластових водах Пасічнянського родовища також присутні розчинені

гази.

Висока мінералізація і склад пластових вод менілітових і еоценових відкладів Пасічнянської складки, а також високі пластові тиски характеризують умови гідрогеологічної закритості надр і відсутність зв'язку з зовнішніми джерелами пластової енергії.

*

51

З ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНІ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ РОБОТИ

3.1 Пошуково-розвідувальні роботи

3.1.1 Обсяги і методи польових геофізичних робіт

На регіональному етапі геологорозвідувальних робіт проводились геофізичні дослідження з метою вивчення глибинної геологічної будови Передкарпатського прогину.

Пасічнянська складка виявлена сейсморозвідувальними роботами в 1969 році партією 56/69, що проводились на площі Зелена-Яремче-Космач методами МВХ і методами регулюючого направленого прийому. Відображення умовного сейсмічного горизонту (покрівлі еоцену) отримані тільки по одному сейсмологічному профілю, що простягається через свердловину 452-Б.

У 1976-1977р.р ' Західно-Українською геофізично-розвідувальною експедицією тресту "Укргеофізрозвідка" проводились деталізаційні сейсмічні дослідження МВХ та методом спільної глибинної точки МСГТ (1:50000). За результатами цих досліджень Пасічнянська складка являє собою антикліналь з чітко витягнутим та відносно пологим (20°) північно-західним ¦ крилом. Склепіння складки знаходиться на відстані 1км від свердловини 459-Б, а в присклепінні - свердловини 452-Б.

У 1980р. ЗУГРЕ виконувалися деталізацій ні сейсмічні дослідження методами МСГТ. При цьому була деталізована будова Пасічнянської структури в межах Битківського і Пасічнянського блоків. Пасічнянський блок був розкритий свердловинами 452-Б, 900, 901, 903-П. Пасічнянська структура відображалася по умовно сейсмічному горизонту (покрівлі еоцену) і являла собою типову складку Бориславсько-Покутської підзони з вузькою склепінною частиною і спадистим південно-західним крилом (20°). У Пасічнянському блоці абсолютна позначка покрівлі еоцену в склепінній частині складала - 3600м.

У 1988 році на Надвірнянській площі в результаті * деталізаційних

32

сейсмічних досліджень с/п 54/88 методами МСГТ відпрацьовано 20 погонних

І.

кілометрів профілів, що дало умову уточнити структурно-тектонічну будову площі, обґрунтувати наявність тектонічних порушень, більшість з яких перетинають усі лінії складки.

У 1989-1990р.р сейсмічною партією 54/89-90 проводились деталізаційні дослідження, які охопили цю ж територію. Цими дослідженнями підтверджена наявність поперечного порушення, яке проходило на відстані 300м на південний-схід від свердловини 900-П.

У 1991-1992р.р сейсмопартією 52/92 підтверджено наявність поперечного порушення, яке розділяє Пасічнянський блок на 2 частини і проходить на віддалі 300м на південний-схід від свердловини 900-П. Також підтверджено поперечне порушення, яке відділяє Пасічнянський блок від Битківського.

3.1.2 Обсяги і результати геологорозвідувальних робіт

Історія геологічного вивчення Надвірнянського

¦¦¦'¦'¦ * ;

нафтогазопромислового району, до якого відноситься Пасічнянське родовище, як і Українських Карпат і Передкарпатського прогину розпочалось ще з 2 половини 18ст.

З метою встановлення багатоярусності структури у межах сусіднього Битків-Бабченського родовища і виявлена перспектива нафтогазоносності глибинних складок, у 1966 році Надвірна "Укрзахіднафтогаз" розпочата бурінням свердловина 452-Б, проектна глибина - 5000м, проектний горизонт - стрийська світа Пасічнянської складки. У 1970 році на глибині вибою 4519м (вигодська світа Пасічнянської складки) під час промивки на глибині 4489м було прихоплено "4" бурильний інструмент.

За результатами буріння свердловини 452-Б та сейсморозвідувальних робіт у 1970 році складено проект розвідки Пасічнянської складки. Згідно з проектом для оконтурювання виявлених покладів, вивчення геологічної

55

будови родовища, колекторських властивостей продуктивних горизонтів, одержана необхідна інформація для підрахунку запасів нафти і газу.

Всього на Пасічнянській складці пробурено 8 свердловин. Крім свердловини 452-Б на Пасічнянському блоці Пасічнянського родовища на північний схід на віддалі 860м розпочата бурінням у 1990 році свердловина 805-П.

Розвідувальна свердловина 805-П закінчена бурінням у 1992 році, вона розкрила менілітові відклади фронтальної частини Пасічнянської складки, менілітові відклади виявилися непродуктивними.

У даний час на Пасічнянській складці буряться 2 свердловини 809-П, 905-П, що знаходяться на Битківському блоці.

Всього за період пошуків і розвідки, починаючи з 1966 року, пробурено 15 свердловин, 2 параметричних, 6 пошукових, 7 розвідувальних.

Виходячи з геологічних умов буріння, на Пасічнянській площі використовували бурові розчини /т=1100-1680кг/м , які обважнювалися крейдою та баритом. Обробку бурового розчину проводили КМЦ, КССБ, графітовим порошком, гашеним вапном, нафтою та іншими хімреагентами.

3.1.3 Вибір керну

Палеогенові відклади Пасічнянського родовища характерні великим фаціальним різноманіттям. Враховуючи характер зміни колекторських властивостей порід по площі і розрізу, згідно проекту планування відбір керну зі свердловин Пасічнянського блоку Пасічнянського родовища складає 6-8% від глибини свердловини. Винос керну з Пасічнянської складки планувався не менше 50-60%, основний відбір концентрувався у менілітових і еоценових відкладах. Дані про виніс керну із свердловин Пасічнянського блоку Пасічнянського родовища наведені в таблиці 3.1 та 3.2 (в цілому по розрізу та окремо по горизонтах). Проходка з відбором керну в-загальному по Пасічнянській площі складає 2324м або 2,8% від загального метражу. На

Таблиця 3.1 — Відбір та винос керну продуктивної товщі свердловин Битьківського блоку
__ Пасічнянського родовища

№св. | Глибина св., м | Проходка з відбором керну з свердло-вин, м | Лінійний | винос | 3 продуктивної товщі | 3 продуктивного горизонту

керну | Інтервал залягання, м | Загальна товщина | Проходка з відбором керну, м | Лінійний ви-нос керну | Інтервал за-лягання, м | Загальна товщина | Проходка з відбором керну, м | Лінійний винос керну

м | % |

м | % |

м | %

Середньоменілітова підсвіта (піщано-аргілітовий горизонт)

452-Б | 4519 | 162.2 | 63.65 | 39.2 | 3851-4038 | 187 | 53.6 | 6.4 | 3.4 | 3923.6-3996.8 | 73.2 | 29.8 | 1.6 |