Аналіз розробки покладу

1. Коротка історія та етапи проектування розробки родовища. Основні положення останнього проектного документу на розробку та експлуатацію родовища та покладу

Газоносність Бухтівецького газоконденсатного родовища встановлена в 1927 році. В 1965–1987 рр. на площі родовища велося пошуково–розвідувальне буріння, завдяки якому в 1970 р. свердловина 1–Бх. відкрила найбільший за запасами Вигодський поклад. Цього ж року на базі оперативно підрахованих запасів газу був складений проект дослідно–промислової розробки Бухтівецького газоконденсатного родовища.

В зв’язку з незначною площею газоносності і невеликими запасами газу подальше буріння розвідувальних свердловин було визнане недоцільним, а задачі дорозвідки покладу повинні бути вирішені в період дослідно–промислової експлуатації свердловини 1–Бх. В 1976 році свердловина 1–Бх. ліквідована з технічних причин.

В період з 1994–1999 рр. довивчення родовища здійснюється розвідувальними та оцінювально–експлуатаційними свердловинами. В результаті в 1999 році був складений звіт про науково–дослідну роботу “Проект розробки Бухтівецького газоконденсатного родовища”.

2. Аналіз фактичних показників розробки покладу. Причини відхилення фактичних показників розроби від проектних

Промислово – газоносними на даному ступені вивченості Бухтівецького родовища є чотири поклади газу: Вигодський і Менілітовий поклади в межах північного купола Бухтівецького підняття та Бистрицький і Менілітовий поклади в межах південного куполу.

За станом на 1.01.2005 р. Вигодський поклад розробляється свердловинами 16–Бх. та 20–Бх., Бистрицький поклад свердловиною 51–Бх., а Менілітовий поклад свердловинами 17–Бх. і 18–Бх .

2. 1. Розробка покладу Вигодських відкладів.

Вигодський поклад пов’язаний з північним куполом антиклінального підняття по покрівлі еоценових відкладів. Поклад в 1970–1976 рр. розроблявся свердловиною 1–Бх. (інтервал 2050–2146 м, верхній продуктивний пласт). Свердловина ліквідована в зв’язку з деформацією експлуатаційної колони.

З 08.1994 року поклад розробляється свердловиною 16–Бх. , яка пробурена як дублер ліквідованої свердловини 1–Бх. В 1994–1996 рр свердловина експлуатувала інтервал перфорації 2100–2110 м. (нижній продуктивний пласт). Після підтягування до вибою пластової води пласт був ізольований цементним мостом.

З 03.1997 року поклад розробляється свердловиною 16–Бх. (інтервал перфорації 1994–2037 м, верхній продуктивний пласт).

Початковий робочий дебіт свердловини 1–Бх. складав до 74 тис. м3/добу при депресії на пласт більше 10 МПа. Робота свердловини в такому режимі, очевидно, привела до підтягування “язиків” обводнення. Водяний фактор за період експлуатації виріс з 5 до 50 л /1000 м3.

Подібний режим роботи здійснювала при розробці нижнього пласта свердловина 16–Бх. До вибою свердловини через негерметичність цементного кільця за експлуатаційною колоною підтягувалась пластова, так звана “постороння” вода. Відновлення експлуатації верхнього продуктивного пласта в свердловині 16–бх. в 1997 році при депресії на пласт до 5 МПа також викликає підтягування пластової води.

Річні відбори газу з Вигодського покладу були відносно невисокими до 26, 1 млн. м3 (1971 рік).

Сумарний видобуток газу з покладу на 1.01.2002 р. складає 81, 7 млн.м3.

Поклад Вигодських відкладів є єдиною газодинамічною системою, але з затрудненим зв’язком між верхнім і нижнім продуктивними пластами.

Пластовий тиск в покладі знизився з 21,97 МПа до 16,1 МПа.

Видобуток конденсату з покладу складав від 2 до 209 т. в рік. Початковий конденсатний фактор в свердловині 1–Бх. складає до 20,8 г/м3, в свердловині 16–Бх –23,8 г/м3.

Середній за рік конденсатний фактор для свердловини 1–Бх. В 1971–1975 роках досягав 6–8 г/м3, для свердловини 16–Бх. – в 1994–1999 роках досягав 3–5 г/м3. В цілому з родовища видобуто 511 т конденсату.

2. 2. Розробка покладу Менілітових відкладів.

Менілітовий поклад південного купола відкритий в 1927 році. В розробці знаходився до 1963 року. Дані про початкові величини статичних і пластових тисків, дебіти газу, річні відбори відсутні.

З 1955 по 1963 рік з покладу відібрано 13,84 млн. м3газу. Згідно наявних даних з газом видобувався конденсат.

2. 3. Розробка покладу Бистрицьких відкладів.

Поклад Бистрицьких відкладів південного купола Бухтівецької складки введений в розробку в жовтні 1998 року.

Початковий пластовий тиск в покладі, заміряний при дослідженні на стаціонарних режимах фільтрації (05.1997р) складав 13,445 МПа. На дату початку розробки покладу (10.1998р) пластовий тиск за рахунок відновлення був рівний 14,41 МПа.

Початковий робочий дебіт свердловини 51–Бх. — 1–2 тис. м3/добу, при робочому тиску на головці 0,21 МПа.

Необхідно відмітити, що при розробці газових покладів Бухтівецького родовища можуть утворюватись, починаючи з вибоїв свердловин, гідрати. Гідратоутворення на родовищі відмічалися в процесі дослідження свердловини 1–Бх. (інтервал перфорації 2050–2146 м)при досягненні депресії на пласт 7,24 МПа, а також в процесі експлуатації свердловини 16–Бх. (інтервал перфорації 2100–2110 м, в 1993–1994 р. р. )

Як уже зазначалося, Вигодський поклад Бухтівецького родовища розроблявся з 1970 р. по 1976 р. свердловиною 1–Бх., а з 1994 року по сьогорнішній день свердловиною 16–Бх. Порівняльна характеристика проектних і фактичних показників розробки покладу приведена в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. – Порівняння проектних і фактичних показників розробки вигодського покладу Бухтівецького родовища.

Роки | Річний

видобуток газу

млн. м3/р | Пластовий тиск на кінець року, МПа | Робочий тиск,

МПа | ?Р, МПа | Кіль–кість сверд–ловин, шт | Робочий дебіт

свердл.

тис. м3/д | Сумар–ний відбір газу,

млн. м3.

1971 | пр. | 13. | 20, 4 | 11, 4 | 6, 5 | 1 | 43 | 13.3

Фак. | 21,6 | 21, 54 | 11, 6 | 5, 1 | 1 | 74

1972 | пр. | 12.8 | 20, 2 | 10, 3 | 6, 5 | 1 | 40, 7 | 26, 1

Фак. | 16,7 | 21, 16 | 11, 0 | 3, 6 | 1 | 49 | 43. 0

1973 | пр. | 12,4 | 19,