Термометричні дослідження з метою визначення геотермічного градієнта проведені в свердловинах 1-3л, 2-3л, 6-3л, 7-3л, 12-3л. Окрім цього в 11 свердловинах проведений замір температури в межах глибин 1090-3800 м за допомогою максимального термометра при визначенні пластових тисків глибинним манометром. За даними замірів побудована епюра пластових температур ????????????????????????????????????????????. З цієї епюри зняті значення пластової температури для продуктивних горизонтів та об’єктів розробки /див. табл. 1.3/.

1.6 Склад газу та газоконденсатна характеристика

родовища

Згідно з результатами фізико-хімічних аналізів газ всіх продуктивних горизонтів на 93-99 об’ємних відсотків складається із вуглеводнів. Вміст метану в газі по об’єму коливається в межах 95-98,5 %, етану – в межах 0,1-0,35 %, пропану – в межах 0,014-0,07 %, бутанів – в межах 0,005-0,8 %, пентанів – в межах 0,001-0,2 %. В пробах газу, відібраних в процесі експлуатації із нижніх горизонтів /починаючи з НД-7/ відмічені гексани в кількості від 0,008 до 0,3 % /в окремих пробах до 1,3 %/.

В цілому спостерігається збільшення вмісту більш важких вуглеводнів з глибиною залягання продуктивних горизонтів при зменшенні вмісту метану. Підвищеним вмістом важких гомологів метану особливо відрізняється газ горизонтів НД-12Б НД-15.

Із не вуглеводневих компонентів в газі присутні вуглекислий газ /0,2-1,0 % об./ азот /0,4-1,5 % об./, аргон /0,01-0,4 % об./. Окрім цього в газі горизонту НД-6 і НД-7 відмічений гелій в об’ємі, що складає 0,004-0,007 %, а в газі горизонтів НД-5 і НД-9 – водень в кількості 0,01-0,47 % об.

В пробах газу, відібраних в 1980 р. із горизонтів НД-8 /смерд. 15/, НД-12Б /смерд. 21/ і НД-9 /смерд. 11/, був виявлений сірководень в кількості 0,00004-0,0001 % об. /0,0006-0,0309 г/м3/. Однак багаторазовими хімічними аналізами, проведеними впродовж 1986 р. лабораторією кол. Комарнівської ОВС, наявність сірководню в газі Залужанського родовища не відмічена.

Відносна питома вага залужанських газів коливається в межах 0,565-0,589 при загальному зростанні її з глибиною залягання горизонту.

При випробуванні горизонту НД-15 отриманий газ з конденсатом. Промислові газоконденсатні дослідження проведені по свердловині 42-3л за допомогою одноступеневого горизонтального сепаратора гравітаційного типу ПС-1059. Конденсат ний фактор визначений при режимах роботи свердловини на діафрагмах діаметром 5,43 і 6,86 мм на обох режимах вміст ирогоконденсату становив 48 см3/м3, стабільного – 42,72 см3/м3. Компонентний склад відсепарованого газу , газу дегазації і розрахованого складу пластового тиску приведені в роботі [6]. Згідно з розрахунками потенційний вміст стабільного конденсату /сума пентанів і вищих вуглеводнів в сирому конденсаті і у від сепарованому газі/ складає 46,62 г/м3, етану – 10,5 г/м3, пропану – 28,2 г/м3, н-бутану – 23,4 г/м3, ізобутану – 9,3 г/м3. Мольна доля сухого газу в пластовому газі дорівнює 0,991.

1.7 Гідрогеологічна характеристика родовища

та режими газових покладів

На Залужанському родовищі виявлені в основному пластові води хлоркальцієвого та гідрокарбонатнонатрієвого типів. Рідше зустрічаються води хлорідномагнієвого та сульфатно натрієвого типів При цьому хімічний склад та характер вод змінюється як по площі так й по розрізу родовища. В верхній частині розрізу більш поширені пластові води хлоркальцієвого типу, в середній частині – переважають води гідрокарбонатно-натрієвого типу, а в крайній нижній частині розрізу знову появляються хлоркальцієві води /рифей. сверд. 19/.

В цілому спостерігається збільшення мінералізації пластових вод з глибиною їх залягання.

По переважаючому розповсюдженні того чи іншого типу пластових вод в розрізі виділені три гідрогеологічні зони:

І зона включає горизонти від ВД-13 до НД-5; ІІ зона – горизонти від НД-6 до НД-11, ІІІ зона – горизонти від НД-12 до НД-17.

Пластові води горизонтів І зони вивчені по пробах відібраних із пошуково-розвідувальних свердловин 4, 5, 6, 7, 8, 10, 12, 18, 19. Ці води відносяться переважно до хлоркальцієвого та гідрокарбонатнонатрієвого типів. Мінералізація вод коливається в широких межах від 9,35 до 65,7 г/л при густині 1,005-1,013 г/см3. Коефіцієнт метаморфізації вод – 0,85-1,54, хлорбромний коефіцієнт – 153,7-1183, вміст сульфатів – 0,08-11,75 мг/л. Із мікроелементів водах присутні і бром 3,74-76,8 мг/л; йод – 1,48-32,6 мг/л, бор – 40-118 мг/л.

Друга зона характеризується переважанням пластових вод гідрокарбонатнонатрієвого типу. Місцями зустрічаються також води хлоркальцієвого та сульфатнонатрієвого типів. Ці води вивчені по пробах , відібраних по свердловинах 2, 4, 5, 6, 8, 10, 11, 15, 17, 18, 19, 30, 33. Мінералізація вод дещо нижча від мінералізації вод І зони і коливається в межах 3,6-38,9 г/л при густині від 1,001 до 1,02 г/см3. Коефіцієнт метаморфізації вод – 0,95-2,67, хлор бромний коефіцієнт – 1001-1012, вміст сульфатів – 0,2-18,4 мг/л. Вміст мікроелементів складає: йоду – 8,46-131 мг/л, брому – 0,64-78 мг/л, бору – 10-129 мг/л.

Пластові води ІІІ зони відносяться до гідрокарбонатрієвих, мінералізація вод змінюється від 9,9 до 17,4 г/л, густина – від 1,005 до 1,013 г/л. Вміст сульфатів – 0,03-7,37 мг/л, коефіцієнт метаморфізації – 0,88-4,55, хлор бромний коефіцієнт – 137,2-1625. Вміст мікроелементів складає: йоду – 2,86-34 мг/л, брому – 46,4-200 мг/л, бору – 30-40 мг/л.

Нижньосарматські горизонти відрізняються значною фаціальною мінливістю як по розрізу, так й по площі, при лінзоподібному заляганні пластів-колекторів. Тому дебіти пластових вод із них змінюються в