Розв'язуючи систему рівнянь (1) — (8), визначаємо витрати спрямованого вгору потоку.

Підйом тіла у спрямованому вгору потоці стає можливим, якщо його витрати перевищують витрати, які забезпечують витання об'єкту. Витрати рідини, що забезпечують витання предмету, визначаються з рівняння балансу діючих на нього сил з урахуванням умов стиснення потоку [4].

де рт, р ,—відповідно густина тіла, що вловлюється, і густина рідини.

Теоретично підйом тіла у спрямованому вгору потоці стає можливим навіть при незначному перебільшенні витрат Q. над витратами Qt, визначеними за формулою (9). Фактичне необхідне значення Qe завжди більше від розрахованого і залежить від умов відриву тіла від вибою, його положення в каналі та інших факторів. У процесі виконання розрахунків процесу очищення вибою за формулою (9) визначають мінімально необхідне значення витрат, після чого роблять висновок про доцільність зміни режиму роботи струминного апарата.

На рис. З показано залежність витрат в інжекційній лінї від витрат поверхневого насоса для різних співвідношень площ робочої насадки і камери змішування. Розрахункові залежності отримано для пристрою, який опущено в свердловину діаметром 0,126 м на глибину 4000 м на насосно-компресорних трубах діаметром 73 мм. Залежність витрат інжектованого потоку від витрат робочого потоку

має лінійний характер для будь-яких співвідношень ~7~ . Зростання

А к. . Р

співвідношень f збільшує витрати Інжектованого потоку.

Залежність витрат потоку, який забезпечує витання предметів від відносного діаметра має параболічний характер для будь-яких значень діаметрів внутрішнього перерізу нижньої частини пристрою (див. рис. 4). Всі розрахункові залежності мають екстремум. Максимальне значення витрат із зменшенням діаметра пристрою.

Розроблену методику розрахунку можна використовувати як для експлуатації, так і при проектуванні пристроїв для очищення вибою, принцип дії яких грунтується на утворенні спрямованого вгору потоку рідини за допомогою струминних апаратів.