213
Всього по кошторису, грн | 5538
Витрати на збір, перекачування і очищення нафти на родовищах становлять за 1000 м3 – Вг = 58 грн.(приведені витрати).
Ефективність даного методу полягає в хімічній дії на пласт соляної кислоти, де вона розчиняє карбонати і вимиває їх з пласта.
.4.4 Розрахунок економічного ефекту від впровадження солянокислотної обробки
Таблиця 4.3 - Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності при проведенні солянокислотної обробки свердловин на родовищах.
№ свердло-вин | Фактич-ний дебіт, qг.ф. тис.м3/доб | Відпускна ціна нафти, Ц г
грн/тис.м3 | Собівартість нафти, С2
грн/тис.м3 | Ступінь збільшення дебіту після солянокисло-тної обробки, А
1 | 15 | 156 | 34 | 1.75
Змінні витрати встановлюються із розшифровок статей калькуляцій в розрахунку на додатковий видобуток нафти. До змінних витрат відносяться і затрати на електроенергію (оплата за використану енергію), витрати на перекачку нафти, відрахування на геолого-пошукові роботи.
Витрати на проведення солянокислотної обробки свердловини Зн визначаються, як суму витрат на проведення солянокислотної обробки , витрат на заробітну плату і витрат на експлуатацію техніки під час проведення СКО , тобто:
(4.1)
З досвіду (згідно даних ЦНДЛ) проведення робіт по проведенню солянокислотної обробки ПЗП для об'єму кислотного розчину 30 м3
Зк = 21000 грн.
до цього об'єму кислотного розчину додають оцтову кислоту 0.563 м3, тому :
Зк =330 грн.
а також хлористий барій
Зк = 280 грн.
СКО проводимо в двох свердловинах з майже однаковими параметрами (глибина свердловини, інтервал перфорації), то приймаємо, що затрати на СКО для свердловин будуть однаковими і становитимуть:
грн.
Сумарні витрати на експлуатацію техніки становлять:
грн.
Розрахунок витрат на заробітну плату проводимо використовуючи дані таблиці 4.4.
Таблиця 4.4 – Дані для визначення витрат на оплату праці.
Посада |
Розряд | Тарифна ставка | Кількість | Заробітна плата
Годин | Чоловік
Майстер | VI | 2.4 | 8 | 1 | 19.2
Бурильщик | V | 1.8 | 6.5 | 1 | 11.7
Помічник бурільщика | IV | 1.7 | 6.5 | 1 | 11.05
Оператор компресора | II | 1.6 | 6.5 | 1 | 29.4
Оператор ЦА | IV | 1.4 | 3.5 | 2 | 33.2
Оператор станції контролю |
V |
1.3 |
3.5 |
1 |
1.55
Водії | IV | 1.28 | 3.5 | 3 | 17.9
Витрати на оплату робочому персоналу за проведення робіт в одній свердловині (за даними НГВУ) становлять ЗЗ = 215.6 грн, тоді :
грн.
Витрати на проведення робіт на свердловинах знаходимо за формулою (4.1)
грн.
4.5 Визначення приведених витрат на підготовку додаткового видобутку нафти.
Приведені витрати на підйом становлять ПН = 5.4 грн/тис.м3.
Приведені витрати на підготовку нафти становлять ППІД = 26 грн/тис.м3.
Тоді загальні витрати становлять:
(4.2)
грн.
4.6 Визначення додаткового видобутку нафти.
Дебіт газу свердловин до обробки солянокислотним розчином приведено в таблиці 4.2.
Додатковий видобуток нафти на протязі року по проведенню робіт на свердловинах визначимо за формулою:
, тис.м3/рік (4.3)
де qд - добовий додатковий видобуток нафти на свердловинах за рахунок проведення солянокислотної обробки ( qд = 11,25 тис.м3/добу,
для свердловини тис.м3/рік
Річний економічний ефект з врахуванням солянокислотних обробок на свердловинах визначається за формулою:
(4.4)
де – Цг – відпускна ціна нафти, грн/тис.м3.
Сг – собівартість нафти, грн/тис.м3.
Підставивши значення у формулу (4.4) отримаємо:
Е =3870 · (156-34)-(171915+47857,5) = 448177,5 грн.
Як бачимо для умов родовища після проведення запроектованих робіт, економічний ефект становить 448177,5 грн.
Отже, проведення солянокислотної обробки на свердловині є ефективним. Оскільки в результаті проведення цього заходу ми одержали прибуток в розмірі 448177,5 грн.