Будова неогенового структурно – тектонічного поверху обумовлюється характером залягання розмитої поверхні мезозойських відкладів.

Структура залягання нижньосарматських горизонтів представляє собою брахиантиклінальну складку, яка простягається з північного заходу на південний схід і є типовою структурою оповивання піднесених блоків більш древніх відкладів.

Склепіння складки дещо змінене в південно – західному напрямку в порівнянні з найбільш при піднятим комплексом юрсько – гельветських відкладів.

Структурні форми залягання окремих піщаних горизонтів нижнього сармату, в основному, повторюють один одного при незначному збільшенні зміщення склепіння верхніх горизонтів і південно – західному напрямку.

Для вищезалягаючих горизонтів характерно поступове виположування структури і зменшення її розмірів.

Розміри складки по горизонту НД-9 складають 9 х 3,9 км (проти 5,5 х 2,2 км по гор. НД-4).

Південно – західне крило складки більш круте ніж північно – східне. Кути падіння панічно – східного крила складають 0,8-1,1є, південно – західного – 1,5-2є.

1.4. Газоносність та характеристика газових покладів.

В результаті проведених на протязі 1950-1967 рр. пошуково – розвідувальних робіт відкрито Рудківське багато пластове родовище газу.

Промислова газонасиченість родовища пов’язана з юрсько – гельветськими відкладами та з горизонтами нижньодашавської підсвіти (НД-9, НД-8, НД-7, НД-5 та НД-4), що залягають на глибинах 735-1651 м.

Поклади цих горизонтів знаходяться в розробці.

Непромислові локальні скупчення газу відмічаються в окремих невитриманих по площі і розрізу піщано – алевролітових про верстках горизонту НД-11 (НД-10).

Наявність газу в горизонті встановлена в результаті випробування свердловини 31, з якої отриманий приплив газу максимальним дебітом до 2 тис. м3/д (ін-л 1412-1415 м) при депресії 9.1 Мпа.

Поклад горизонту НД-9 (ІУ п. к.)

Горизонт залягає на глибинах 1020-1040 і від горизонту НД-8 відокремлюється глинистою пачкою товщиною 8-12 м.

При загальній товщині горизонту 127-180 м ефективна газонасиченість потужність колекторів складає 1,4-15 м.

По даних геофізичних і лабораторних досліджень відкрита пористість коректорів горизонту змінюється від 8,6 (свердловина 40) до 17,4% (свердловина 165) і в середньому складає 11,5 %. Проникність по промислових дослідженнях свердловин на стаціонарних режимах фільтрації знаходиться в межах 75-131 х 10-3 мкм2.

На протязі 1953-1954 рр. горизонт випробуваний в розвідувальних свердловинах 40, 45, 55, 65, 70. Промислові припливи газу з абсолютно – вільним дебітами 176 і 700 тис. м3/д (при статичних тисках 8,95 і 9,21 МПа) одержані відповідно до свердловинах 55 і 40.

Припливи газу з водою отримані в свердловинах 65 і 70, а із свердловини 45 – приплив пластової води.

Крім того припливи газу з абсолютно – вільними дебітами 401,8 і 205 тис. м3/д були одержані в свердловинах 15 і 110.

В експлуатаційних свердловинах 216, 217, 218, 219 і свердловинах 216, які раніш розробляли юрсько – гельветський поклад, отримані припливи газу з абсолютно вільними дебітами 180-736 тис. м3/д.

Скупчення газу приурочені до верхньої частини горизонту і утворюють склепінний поклад масивного типу. Початковий ГВК за результатами випробування і даними промислової геофізики прийнятий на абсолютній відмітці – 770 м.

Висота газового покладу біля 35 м.

В межах встановлених контурів площа газоносності горизонту складає 29 км 2.

Початковий пластовий тиск в покладі - 10, 44 Мпа. Пластова температура - 48єС. Основним компонентом газу горизонту НД-9 є метан, вміст якого коливається в межах 97-99 %, вміст гомологів метану не перевищує 0,02-0,83 %. Із не вуглеводневих газів присутні азот – 0,53-1,98 % і вуглекислий газ – 0,05-0,31 %.

Відносна питома вага газу – 0,566.

По вмісту піщаного матеріалу горизонт НД-9 розділяється на дві частини: верхню, яка згідно з місцевою синонімікою ідентифікується з горизонтом НД-9а і з якою пов’язана промислова газоносність і нижню, що відповідає горизонту НД-9б.

Горизонт НД-9б відрізняється від НД-9а значно меншою піскуватість і більшим розвитком алевролітові – глинистих проверстків, які рівномірно розподіляються як по площі, так і по розрізу покладу.

Горизонт НД-9б виділяється по всій площі родовища і характеризується невитриманістю проверстків пісковиків і алевролітів.

Горизонт НД-9б не протязі 1953-1956 рр. був випробуваний в 5-ти свердловинах (15, 40, 45, 55, 65), з яких одержані припливи пластової води з газом.

Промисловий приплив газі із горизонту отриманий тільки по свердловині 14 в жовтні 1995 р. При дослідженні свердловини дебіт газу із інтервалу 1240-1264 м складав 36-69 тис. м3/д при пластовому тиску 8,73 Мпа, та депресії на пласт в межах 0,31-0,87 Мпа.

1.5. Гідрогеологічна характеристика родовища та режим газових покладів

Рудківське газове родовище розташоване в північно – західній частині Більче – Волицької (Зовнішньої) зони Передкарпатського прогину.

В межах родовища виділяються два основні водоносні комплекси: сармат – верхньобаденський (верхній), мезозойсько – вельвет – нижньобаденський (нижній).

Регіональним водоупором між цими комплексами є тираська світа (гіпсоангідритовий горизонт) верхнього бадену та баранівські верстви нижнього бадену.

Порода баранівських верств і гельвету, які залягають під тираською світою, у гідрогеологічному відношенні відносяться вже до водоносного комплексу мезозойських (в. юрських) відкладів.

У верхньому комплексі водовміщаючими є піщано – глинисті горизонти, НД-9, НД-8 дашавської і косівської світ. В розрізі цих горизонтів водоносиченими є окремі прошарки пісковиків і алевролітів товщиною від декількох сантиметрів до 2-3 м, які мають обмежене розповсюдження по площі родовища, що обумовлює утруднений гідродинамічний зв’язок між окремими ділянками цих горизонтів.

За хімічним складом води неогенових відкладів відносяться до хлоркальцієвого або хлормагнієвого типу. Води горизонтів НД-5, НД-7 характеризується найбільшою мінералізацією, яка складає 22-32 г/л. Мінералізація вод горизонтів НД-9, НД-8 дещо нижча (менше 20 г/л).

Води неогенових відкладів мають напірний характер. Статичні рівні вод встановлюються на глибинах 65-100 м від гирла