Для більшості нижньодашавських піщано-глинистих горизонтів характерна мінливість літології як по площі розповсюдження, так й по розрізу, при лінзоподібному заляганні колекторських різновидностей /пісковики й алевроліти/.

Товщина окремих горизонтів коливається від 40 м /гор. НД-6/ до 280 м /горизонти НД-9 і НД-16/. Загальна товщина нижньодашавської підсвіти на Залужанській площі досягає 2820 м.

За літологічною будовою верхньодашавська підсвіта подібна до нижньодашавськоої, однак, в цілому характеризується меншим вмістом піщаного матеріалу при більш широкому розповсюдженні в розрізі прошарків туфів і туфітів. В ній виділено 14 піщано-глинистих горизонтів – від ВД-1 до НД-14.

На Залужанській площі верхньодашавські відклади цілковито або частково зрізані насувом Самбірської зони. В крайній південно-західній частині площі розріз підсвіти починається з горизонту ВД-4. У зв’язку з цим загальна товщина її змінюється від 0 до 1200-1400 м.

Четвертинні відклади

Утворення четвертинного віку представлені галечниками, пісками, глинами та суглинками загальною товщиною 10-15 м, яка в заплавній частині р. Дністер збільшується до 30-40 м. Найбільшій частині території родовища розвинуті болота, котрі частково дренуються. Товщина торф’яного шару в межах заболоченої території коливається від 1-2 до 12-15 м.

1.3 Тектоніка

В регіональному тектонічному плані Залужанське родовище розташоване в південно-східній частині найбільш зануреної Крукеницької підзони Більче-Волицької /зовнішньої/ зони Передкарпатського прогину. В цьому районі насув Самбірської зони повністю перекриває Крукеницьку западину і підходить до Краковецького розлому, що відокремлює її від при піднятої Угерської підзони прогину.

Залужанська структура є найбільш зануреною на лінії антиклінальних складок, котрі простягаються в північно-західному напрямі, вздовж насуву Самбірської зони, аж до українсько-польського кордону. На фоні загального здіймання порід в цьому напрямку структура залягання баденських та сарматських горизонтів на Залужанській площі являє собою єдину брахіантикліналь, що простягається та розкривається в південно-західному напрямку /рис. 1.3 –1.4/.

По відкладах тираської світи Залужанська структура розчленована на ряд блоків тектонічними порушеннями, що охоплюють рифейський комплекс порід і частину дашавської світи. Амплітуда порушень, як й нахил крил структури, зменшуються по мірі зменшення глибини залягання. Найбільш крупне порушення, що ускладнює північно-західне крило складки простежується до горизонту НД-9, а решта згасають в баденських або в низах Сарматських відкладів.

Склепіння Залужанської структури по всіх сарматських горизонтах знаходиться в районі розташування свердловин 12-3л та 22-3л. Кут падіння порід на крилах структури коливається в широких межах – від 1 до 100. Найбільш круте північно-східне крило, амплітуда занурення якого складає 500-600 м по горизонту НД-15 і 275-325 м по горизонту НД-5 при ширині крила 3-3,5 км. Кут падіння південно-західного крила не перевищує 40 по відкладах горизонту НД-15 і вверх по розрізу поступово зменшується. Горизонти верхньодашавської підсвіти на цьому крилі /за винятком горизонтів ВД-13 і ВД-14/ повністю зрізується насувом Самбірської зони.

Південно-східна периклиналь складки з верхньодашавськими горизонтами зрізана насувом, а по нижньодашавським горизонтам дещо деформована, що знайшло своє відображення у зміні напрямку осі складки з південно-східного на східний. Ця частина складки нахиляється в східному напрямку під кутом 3-60 при амплітуді занурення 300-350 м на віддалі 4-4,5 км по горизонту НД-15 і 280 м по горизонту НД-5.

Північно-західна перикліналь складки найбільш полога з кутами падіння порід 1-20. Амплітуда прогину, що замикає структуру з північного заходу, а глибиною збільшується від 35-40 м по горизонту НД-5 до 130 м по горизонту НД-15.

Орієнтовні розміри сарматської структури: по замкнутій ізогіпсі покрівлі горизонту НД-15 – 3100 м – 7,1 х 3,4 км, по замкнутій ізогіпсі покрівлі горизонту НД-5 – 1450 м – 4,9 х 2,35 м.

1.4 Газоносність родовища та геолого-промислова

характеристика горизонту

В результаті випробування та вивчення промислово-геофізичних матеріалів на Залужанській площі встановлена промислова газоносність 12-ти горизонтів нижньодашавської підсвіти – НД-5, НД-6, НД-7, НД-8, НД-9, НД-10, НД-11, НД-12А, НД-12Б, НД-13А, НД-13Б, НД-15 та горизонту ВД-13 верхньодашавської світи нижнього сармату, що залягають на глибинах 1081-3714 м, тобто розвіданий поверх газоносності родовища досягає 1639 м.

Всі продуктивні горизонти Залужанського родовища складені тонким перешаруванням глин, пісковиків, алевролітів залягання яких має лінзовидний характер. Товщина проверстків пісковиків, алевролітів коливається переважно від декількох сантиметрів до 1-2 метрів. Їх вміст в розрізі становить 10-40% загальної товщини горизонтів. При цьому спостерігається певне збільшення піскуватості та товщин піщаних проверстків у верхній частині продуктивного розрізу родовища /горизонти ВД-13, НД-5 – НД-8/. Ця частина розрізу характеризується кращими колекторськими та фільтраційними властивостями.

Колекторами газу Залужанського родовища є проверстки пісковиків та алевролітів. Пісковики кварцеві, дрібнозернисті, алевролітові з глинисто-карбонатним та карбонатно-глинистим цементом, об’єм якого складає 10-20 %. Алевроліти по речовинному складу аналогічні пісковикам, але вміст цементного матеріалу в них дещо більший.

В зв’язку з мало представницьким керновим матеріалом ( із свердловин піднімався керн, представлений головним чином щільними породами) для підрахунку запасів газу були прийняті фізичні параметри колекторів, визначені за даними промислової геофізики, котрі приведені в табл. 1.1 в порівнянні з лабораторними визначеннями.

Продуктивні горизонти характеризуються загалом низькими колекторськими властивостями. Особливо поганими колекторами представлені нижчі горизонти від НД-10 до НД-15.

Газонасичення розрізу всіх горизонтів має вибірковий характер, в результаті чого газоводонасичені проверстки чергуються з водонасиченими. В зв’яку з цим газові скупчення в горизонтах утворюють поклади т.з. “прошарково-лінзовидного” типу.

Залужанське родовище відрізняється також аномально високими пластовими тисками /АВПТ/ в нижній частині продуктивного розрізу /горизонти НД-12 – НД-15/, значним відхиленням в плані контурів газоносності окремих горизонтів та наявністю газового конденсату в газі горизонту НД-15.

Нижче приводиться детальна фізико-літологічна та геолого-промислова характеристика газових покладів горизонтів