Геолого-геофізична характеристика родовища
Характеристика геологічної будови
літоло-стратитрафічний опис
В межах Черемхівсько-Струпківського газового родовища пошуково-розвідувальними свердловинами розкриті породи палеозою, мезозою і кайнозою (таблиця 2.1).
Палеозойська група(Рz)
Силурійська систем (S)
Свердловиною 6-Струпківська розкриті відклади верхнього силуру. Це бурі, темно-сірі щільні, окремнілі з включенням слюдистого матеріалу аргіліти з прошарками органогенних вапняків.
Розкрита свердловиною потужність відкладів верхнього силуру сягає 168 м
Девонська система (D)
Девонські відклади розкриті свердловинами 1-, 3-Коршів. Це аргіліти темно-червоного кольору, місцями з бурим відтінком, міцні, щільні, слюдисті, не вапнисті, з включенням аргілітів ясно-сірого кольору з зеленуватим відтінком, не вапнистих, щільних, слюдистих.
Пісковики ясно-сірі, сірі, кварцеві, тонкозернисті, дуже міцні, слюдисті, невапнисті.
Розкрита свердловиною потужність відкладів дністровської серії - 60 м
Мезозойська група (МZ)
Відклади мезозою залягають на розмитій поверхні палеозою і представлені породами юрської і крейдяної систем. Вони отримали широке розповсюдження в бортових частинах ерозійної долини і відсутні в її центральній частині.
Юрська система (J)
Відклади юри на родовищі представлені двома світами верхньоюрського відділу (знизу - вверх) рава-руською (строкатою), нижнівською (карбонатною), які розкриті свердловинами 6-Струпківська і 1-, 3-Коршівська.
Перша світа представлена товщею перешарування аргілітів і алевролітів з пластами доломітів, доломітизованих вапняків, вапняків і ангідритів.
Потужність рава-руської світи - 120 м.
Друга світа представлена одноманітною товщею вапняків і доломітів.
В свердловині 3-Коршівська повна потужність нижнівської світи складає 189 м.
Таблиця 2.1 – Стратиграфічні розбивки
Назва площі № свердловини |
Альтиту-да,
м |
Вибій, м |
Стратиграфічна одиниця (глибина підошви, м)
аитропоген | неоген |
крейда |
юра |
девон |
силур
в. баден косівська св. | с. баден тираська св. | н. баден
баранівські верстви
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11
1-Черемхівська | 327,0 | 320 | 10 | 222 | 243 | 268
4- Черемхівська | 306,3 (з) | 350 | 12 | 318 | 334
5- Черемхівська | 298,9 | 530 | 10 | 515
7- Черемхівська | 310,0 | 250 | 12 | 250
8 - Черемхівська | 319,2(з) | 230 | 10 | 230
9- Черемхівська | 323,4 | 255 | 15 | 250 | 255
10- Черемхівська | 303,6 | 297 | 10 | 270 282 | 297
1 1- Черемхівська | 320,1 | 204 | 10 | 204 | - | - | - | - | - | -
6-Струпківська | 334,2 | 848 | 10 | 255 | 267 | 280 | 430 | 680 | - | 848
5 - Kopшів-Іcпac | 319,5(з) | 278 | 8 | 200 | 234 | 245 | 278
55 - Коршів-Іспас | 303,6 | 484,5 | 2 | 462 | - | 484,5
56 - Коршів-Іспас | 314,3 | 335 | 15 | 183 | - | 335
57—Koршів Іспас | 304,5 (з) | 506,9 | 3 | 169 | - | - | - | 506,9
1 - Коршівська | 298,7 | 688 | 10 | 387 | - | - | - | 628 | 688
3 - Коршівська | 299,8 | 632 | 10 | 177 | 209 | 216 | 313 | 610 | 682
Крейдяна система (К)
В межах родовища крейдяна система представлена утвореннями верхнього відділу. Крейдяні відклади розкриті на родовищі такими свердловинами: 6-Струпківська, 5-, 56-Коршів-Іспас, 3-Коршівська.
Відклади крейди з неузгодженням залягають на породах верхньої юри і літологічно представлені пісковиками, мергелями і вапняками.
Потужність до 150 м.
Кайнозойська група (КZ)
Неогенова система (N)
Відклади неогенової системи в межах Черемхівсько-Струпківського родовища представлені баденським ярусом і залягають на більш древніх утвореннях з кутовим і стратиграфічним неузгодженням. Баденська товща розділена на 3 під'яруси - нижній, середній і верхній.
Нижньобаденський під'ярус (N1b1)
На площі відклади нижнього бадену представлені баранівськими верствами і розповсюджені не рівномірно, як правило, поширені в понижених ділянках древнього рельєфу.
В літологічному відношенні представлені аргілітами темно-сірими з зеленуватим відтінком, вапнистими, міцними з прошарками алевролітів, мергелів.
Потужність 12-40 м.
Середньобаденський під'ярус (N1b2)
Тираська світа (N1tr)
Світа представлена лагунно-морськими хемогенними відкладами, що з неузгодженням перекривають нижній баден, а місцями і більш древні відклади. Це гіпси, гіпсоангідрити та вторинні вапняки. Зустрічаються утворення сірки.
Сульфатно-карбонатні породи літологічно неоднорідні. В нижній частині розрізу переважають ангідрити, в верхній - гіпси, вторинні вапняки. Для всього розрізу характерні лінзочки та прошарки первинних осадових вапняків та глин.
В цілому тираська світа - надійний репер для всієї Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Крім того, вона є регіональною покришкою для покладів вуглеводнів карпат-мезозойського комплексу. Потужності - до перших десятків метрів.
Верхньобаденський під'ярус (N1b3)
Косівська світа (N1ks)
Породи косівської світи розповсюджені на всій території родовища і залягають з неузгодженням на вапняках і гіпсоангідритах тираської світи, а на ерозійних схилах перекривають більш древні утворення.
В підошві світа представлена чергуванням зеленувато-еірих аргілітоподібних глин з тонкими (5-10 см) прошарками туфів, туфітів, туфопісковиків з карбонатними прошарками.
Найбільш повно косівська світа розвинута в глибокозанурених частинах палеорельєфу і представлена пісковиками, аргілітами, вапняками.
Пісковики ясно-сірі, кварцеві, тонко-, дрібно- і середньозернисті, вапнисті, слюдисті, щільні, різного ступеня цементації. Спостерігаються включення обвуглених рослинних залишків і зерна гравію.
Аргіліти темно-сірі, щільні, міцні, слюдисті, сланцюваті, часто з дзеркалами ковзання.
Вапняки сірі, світло-сірі, тонкошаруваті, щільні, міцні. В нижній частині розрізу вміщують в собі велику кількість примазок і гнізд сірки.
Всього в розрізі косівської світи Черемхівсько-Струпківського родовища виділяється декілька горизонтів пісковиків з потужностями від перших одиниць до 25 - 30 м. Характерним є збільшення піщаності розрізу, а також потужності окремих піщаних пластів від склепіння до периферійних
