Загальна потужність відкладів косівської світи змінюється в межах родовища від 150 до 450 м.

Четвертинні відклади (Q)

Розвинуті по всій території родовища. Вони представлені суглинками, галечниками, супісками і глинами. Потужність від 2 до 25 м.

2.1.2 Основні відомості про тектоніку родовища

Черемхівсько-Струпківське газове родовище знаходиться в межах Івано-Франківської підзони Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Прогин виповнений міоценовою моласою. яка лежить на глибоко еродованій мезопалеозойській основі. Поверхня основи характеризується розвинутим значно розчленованим палеорельефом. Основа прогину складена двома структурними поверхами :палеозойським і мезозойським.

Перший структурний поверх в районі родовища представлений монокліналлю північно-західного простягання з кутами падіння нижньодевонських порід на південний захід до 3-5° і насунутою з південного заходу Рава-Руською складчастою зоною (Глушко, 1968 р.). Кути падіння в межах складчастої зони досягають 60°. Лінія насуву Рава-Руської зони орієнтовно проходить повз населені пункти Торговиця-Коршів-Ценява, тобто майже поруч з родовищем.

Другий структурний поверх з кутовим і великим стратиграфічним неузгодженням перекриває перший. Він характеризується моноклінальною будовою. Мезозойська монокліналь занурюється на південний захід під кутом 1-1,5° вона ускладнюється флексурами північно-західного простягання. Одна з них, Тлумач-Заставницька, яка обмежує зовнішній край Більче-Волицької зони, проходить північно-східніше родовища через с. Хотимир. Амплітуда флексури 60-90 м. Її змикаюче крило лежить під кутами 6-9°. В межах верхнього коліна на денну поверхню виходять відклади тираської світи середнього бадену і, навіть, відклади турону. В межах нижнього коліна під міоценом появляються відклади сантону.

Міоценовий чохол, в районі родовища, представлений баденськими моласовими відкладами, які лежать на еродованій поверхні. В межах Івано-Франківської підзони ця поверхня сильно розчленована і характеризується складним рельєфом. Його абсолютні відмітки коливаються у великому діапазоні, від (—) 1000 до (+)290 м. Буровими роботами закартована похована донеогенова долина, яка увійшла в геологічну літературу під назвою Коломийська. Ця долина прорізає відклади мезозою і, частково, палеозою. В її бортах на донеогенову поверхню виходять мезозойські відклади, на дні і в нижніх частинах бортів виходять палеозойські відклади. Витоки долини починаються північно-східніше с. Устечко. Долина має чисельні притоки, долини яких з різною глибиною врізані в мезопачеозойську основу. В районі родовища, північніше і південніше, є глибоко врізані в основу долини. Вони обтікають район родовища з півночі і півдня (рис. 2.1).

Окрім долин донеогеновий рельєф характеризується наявністю і додатніх форм. Височини знаходяться у діапазоні абсолютних відміток (+)100 - (-)200 м. Височчина району Черемхівсько-Струпківського родовища знаходиться майже на тих самих абсолютних висотах.

Сейсмічні дослідження проведені ЗУГРЕ (СП 5874, 5875, 5483, 5485) дозволили скласти структурну карту по сейсмічному горизонту МZ-РZ, тобто по розкритій поверхні основи. Згідно цієї структурної карти (Рис. 2.2.) височина цього району має в плані форму, приблизно, рівностороннього трикутного мису, який простягається і занурюється у захід-південно-західному напрямку. По ізогіпсі (-)200м він має в межах родовища довжину понад 4 км (відсутні сейсмічні побудови по його східній частині) при ширині 3,5 км. Контур родовища приблизно співпадає з полем, яке заключене між ізогіпсами (-)200 м і (+)100 м. Сейсмічні профілі свідчать про відсутність в межах вершини мису значної частини верхньобаденської товщі (Рис. 2.З.).

Рисунок 2.1- Тектонічна схема Зовнішньої зони Передкарпатського прогину

МАСШТАБ 1: 50 000

1987 Р.

Склали: Завтородня Г.І., Янів П.В.

Рисунок 2.2 - Фрагмент структурної карти по відбиваючому сейсмічному горизонту МZ-РZ

Рисунок 2.3 - Фрагмент сейсмічних профілів

Структурні побудови зроблені на основі пробурених свердловин по підошві верхнього бадену, доповнюють інформацію про будову цієї ерозійної палеоструктури (граф. додаток 2). Вона простягається ще далі на схід північний схід поступово розширюючись майже до 5 км. Зі сходу її обмежує неглибока (30-50 м) шириною 0,5-1 км ерозійна долина, яка бере початок північно-східніше с. Пужники і простягається у північно-східному напрямку через с. Жуків. Таким чином цей мис має довжину біля 6.5 км. Найбільш припіднята частина знаходиться в райвні с. Пужники на відмітці (+)150 м. Вододіл височини має захід - південно-західне простягання і проходить через с. Пужники-Михалків. У бік с. Михалков вододіл поступово занурюється наближаючись до правого борту Коломийської долини. З північного заходу, заходу і півдня мис обмежений Коломийською долиною і її правими притоками.

Таким чином структурна карта підошви верхньобаденських відкладів (граф. дод. 2) дає майже повну уяву про будову еродованої поверхні. Фактично її рельєф більше диференційований і значно контрастніше виглядає. Середньо- і нижньобаденські відклади частково його вирівнюють, особливо Коломийську долину.

Відклади верхнього бадену огортають і. майже повністю, вирівнюють палеорельєф. Від'ємні форми палеорельєфу заповнені значною кількістю піщаного матеріалу. Височини покривають переважно глинисті відклади. Виключення становить тільки верхня частина косівської світи, це добре висвітлюють геологічні профілі і структурні карти (граф. дод. 2, 4, 10).

Черемхівсько-Струпківське газове родовище пов’язане зі структурою огортання ерозійного виступу, описаного вище, як мис. Його схили і борти прилеглих до нього долин огортаються піщано-глинистими відкладами верхнього бадену.

Розріз верхнього бадену найбільш повно представлений в межах палеодолин в той час як в межах палеовисочин він скорочений за рахунок відсутності нижньої частини.

Газоносність Черемхівсько-Струпківськогс родовища пов’язана з двома переважно піщаними пачками, які знаходяться в верхній двухсотметровій товщі верхнього бадену. яка огортає палеовисочину.

Нижня пачка пісковиків, під умовною назвою горизонту Б-2, залягає у діапазоні глибин 140-200 м. що відповідає абсолютним глибинам (+)120 м - (+)160 м. В межах припіднятої частини палеовисочини ця пачка виклинюється, тобто вона поширена на її схилах. Згідно з побудовами зробленими на основі пошукових,