структурно-пошукових і сіркопошукових свердловин горизонт Б-1 утворює структуру типу купола, який в плані має підковоподібну форму. Структура обрамляє з південного заходу палеомис. Випукла сторона цієї структури знаходиться з південного заходу. По покрівлі горизонту структура має розміри по замкнутій (+)140 м, 3,7x2,5 км при амплітуді 18 м. Слід зауважити, що у бік найбільш припіднятої частини палеовисочин, де відбувається виклинювання горизонту він занурюється і знаходиться на абсолютних глибинах (+)120 - (+)130 м. Занурення більш стрімке відбувається в бік палеодолин. Границя виклинювання горизонту має складну конфігурацію. У загальному вигляді вона має форму дуги, випуклість якої направлена у бік заходу. Дуга майже у середній частині ускладнена локальною затокоподібною формою витягнутою у східному напрямку на 0,65 км при ширині 150-200 м.
Друга пачка пісковиків, яка має умовну назву горизонт Б-1 знаходиться вище першої по розрізу. Цей горизонт знаходиться на глибині 23-88 м. тобто у діапазоні абсолютних глибин (+)290 - (+)219 м. На відміну від першого він поширений, як в межах палеовисочини, так і в межах палеодолин. Згідно з побудовами зробленими на основі пробурених різноцільових свердловин горизонт утворює структурну форму подібну до форми горизонту Б-2. По замкнутій ізогіпсі (+)240 м (покрівля горизонту) його розміри 3,3x2.5 км при амплітуді 27 м. Структура в плані співпадає з структурою горизонту Б-2.
Крила структур із сторони палеовисочини більш пологі ніж зі сторони палеодолин. Структури плікативні без явних тектонічних порушень на що вказують проведені дослідження.
Формування структур закінчилося у післяміоценовий час.
2.1.3 Газоносність родовища
Основні продуктивні горизонти, з яких отримані промислові припливи газу на Черемхівсько-Струпківському родовищі та прогнозуються поклади вуглеводнів на прилеглих ділянках, пов'язані з розрізом верхнього бадену.
Перші газопроявлення відмічені тут ще в 1958 році при бурінні свердловини 55-Коршів-Іспас з глибини 484 м і 56-Коршів-Іспас з глибини 335 м. При цьому викиди газу спостерігались під час підйому бурового інструменту, в зв'язку з чим не можна детально прив'язати об'єкт викиду. Імовірніше всього, це був продуктивний горизонт Б-2. з якого при стаціонарному випробуванні в свердловині 57-Коршів-Іспас (дублер 55-Коршів-Іспас) з інтервалу 146-167 м отриманий промисловий приплив газу з абсолютно вільним дебітом 134 тис. м3/добу. Пластовий тиск, замірений в свердловині - 14кгс/см2. Свердловина 57-Коршів-Іспас знаходиться в консервації.
Продуктивний горизонт Б-2 на даний час єдиний об’єкт. з яким пов’язані запаси газу промислової категорії С1. Він залягає в інтервалі глибин 140-200 м. На території родовища розкритий і випробувааний в стаціонарних умовах в 11 свердловинах. В 7 з них (4-. 7-. 8-. 10-. 11-Черемхівська. 6-Струпківська. 57-Коршів-Іспас) отримані промислові припливи газу. В свердловинах 1-Черемхівська. 1-. 3-Коршівська і 3-Струнківська отримані припливи пластової води, тому, що вони пробурені за межами контуру газоносності. Свердловина 1-Черемхівська обводнена за результатами ГДС.
Поклад газу продуктивного горизонту Б-2 пластовий склепінний, в склепінній частині літологічно обмежений. Спостерігається покращення колекторських властивостейна крилах структур, з якими пов'язана основна частина покладу. Максимальна ефективнатовщина прошарків (14,8 м) в свердловині 8-Черемхівська. мінімальна (6.8 м) всвердловині 10-Черемхівська. Літологічно, заданими вивчення керну в свердловинах 56-. 57-Коршів-Іспас. 1-, 2-, 5- Черемхівська, продуктивний горизонт Б-2 представлений чергуванням піщано-глинистих порід. Пісковики глинисті, слабозцементовані, тонко слюдисті, вапнисті, дрібнозернисті. Товщина пластів та пропластків від 10-20 см до кількох метрів. Відкрита пористість пісковиків 11.5-29% (за даними ГДС). Кількість пропластків від 2 в свердловині 4-Черемхівська до 9 в свердловині 7-Черемхівська.
На даний час поклад продуктивного горизонту Б-2 знаходиться в дослідно-промисловій розробці. В експлуатації знаходяться свердловини 7-. 8-. 10-. 11-Черемхівські. Свердловина 4-Чрм вибула з експлуатації в кінці 2003 в зв’язку з обводненням. Свердловина 6-Стр використовувалася в якості спостережної.
2.2 Характеристика товщин, колекторських властивостей продуктивних пластів та їх неоднорідність
Черемхівсько-Струпківське газове родовище досить складне за своєю геологічною будовою, що обумовлено значною розчленованістю доміоценової основи, яка спричинила літологічну мінливість продуктивної частини розрізу та ускладнила геоморфологічні особливості верхньобаденської товщі.
Ефективна газонасичена товщина в межах покладу змінюється від 0 (в межах газо-водяного контакту до 10,8 м в свердловині 7-Черемхівська. Найбільш ефективні газонасичені товщини приурочені до центральної частини покладу, де вони міняються від 10,8 (7-Черемхівська) до 6.8 м (10-Черемхівська). Середньозважена по площі величина газонасиченої товщини для категорії СІ складає для газової зони 8.8 м. для газоводяної зони - 8,6 м; для категорії С2 - 4,8 м для газової зони, 3.9 м - для газоводяної зони.
Відкрита пористість в межах продуктивного горизонту змінюється від 21,3 відсотка на периферії структури (10-Черемхів) до 27 відсотків в склепінній частині структури (11-Черемхів).
Максимальні величини середньозваженої величини відкритої пористості зосереджені в центральній частині покладу, де вони міняються від 25.2 % (8-Черемхівська) до 27% (11-Черемхівська). Зменшення відмічається на периферійних частинах структури, де в свердловинах 5-Черемхівська та 10-Черемхівська вони складають менше 21,3 %. Середньозважена по площі величина складає: для поля категорії С1 газової зони - 22.4 %. газоводяної зони - 21.9 %, для поля категорії С2 - відповідно 23,4 % і 22.5 %.
Газонасиченість покладу збільшується від 74 % в південно-східній частині поклад) (10-Черемхівська) до 84 % на північному заході (4-Черемхівська). Середньозважена по площі величина газонасиченості складає для категорії СІ 75 %. для категорії С2 - 7е) % (газова зона) і 74 % (газоводяна зона). >¦
2.3 ФІЗИКО-ХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГАЗУ
В процесі розвідки Черемхівсько-Струпківського газового родовища у свердловинах проводилися дослідження і відбиралися проби вільного газу для визначення їх фізико-хімічних властивостей. Всього на родовищі відібрано 21 проба вільного газу з 8