Лабораторні дослідження виконувались, в основному, у лабораторіях газового аналізу Тематичної партії ДП "Західукргеологія" і ЛВ УКРДГРІ. а також у газових лабораторіях Івано-Франківської ЦНДЛ (свердловина 8-Черемхівська. 1998 р.) і КТН тресту "Львівнафтагазрозвідка" (свердловина 57-Коршів-Іспас).

За результатами аналізів випливає, що гази Черемхівсько-Струпківського родовища характеризуються високим вмістом вуглеводневих компонентів. За хімічним складом газ відноситься до вуглеводневих газів, сухий, легкий. Об"ємний вміст вуглеводнів коливається в межах 94.208-97,965% (в середньому 95,218 %). Метан, як головний компонент, займає від 94,194 до 97,742% об"ємних (89,267 до 95,996% мольних). На долю гомологів метану припадає від 0.014 до 0.689 % об'ємних: вміст етану коливається від 0,001 до 0.48% об'ємних; пропан - в межах від 0,001 до 0.18% об"ємних: бутани присутні у кількості до 0.19 % об’ємних.

Також виявлені тяжкі вуглеводні, що свідчить про наявність рідкої фази. Вміст пентанів займає до 0.08 % об'ємних, а гексанів-до 0.1 % об'ємних.

За даними гама-каротажу радіоактивність порід, які представлені пісковиками, алевролітами і аргілітами не перевищує 12-14 мкК/год. Дане значення є фоновим для цих порід. Виходячи з цього, додаткові радіометричні і радіоекологічні обстеження не проводились.

Із не вуглеводних компонентів у природному газі присутні лише азот і двоокис вуглецю, завдяки чому корозійна активність вільних газів незначна. Вміст двоокису вуглецю у природному газі у невеликих кількостях (від 0.07 до 1.016% об"ємних) не викликає особливих труднощів при його транспортуванні. Вміст азоту коливається від 1,963 до 4,911 % об'ємних. Азот хімічно не активний.

Гелій виявлений у всіх свердловинах. Його вміст досягає 0.012% об'ємних, в середньому 0.007 %.

Абсолютна питома вага газів коливається від 0,680 до 0.732 кг/м3. відносна питома вага природних газів складає 0,567-0,732. Теплотворна здатність газів коливається у межах 7519,9 – 7838,0 ккал/м3.

Газ Черемхівсько-Струпківського родовища можна використовувати як висококалорійне паливо, а також як сировину для нафтохімічної промисловості.

Складова частина гомологів метану у природному газі незначна. Концентрація етану становить до 0,48 % об’ємних. пропан досягає до 0,18 % об'ємних, бутани становлять до 0,19 % об"ємних. Пентани і гексани присутні у кількості до 0.018 % об'ємних. Вміст гелію , в середньому, дорівнює по родовищу 0.004 % об'ємних.

Супутні корисні компоненти газів Черемхівсько-Струпківського родовища нижчі промислових концентрацій, тому запаси їх не підраховувались Характеристика вільного газу наведена в таблиці 2.2.

2.4 Гідрогеологічна характеристика

У гідрогеологічному відношенні в межах родовища виділяється декілька водоносних горизонтів і комплексів: четвертинний, верхньобаденський. середньобаденський. нижньобаденсько-мезозойський і палеозойський.

Комплекси виділені на підставі даних отриманих в результаті пошуково-розвідувальних робіт на площах: Коршів, Коршів-Іспас, Черемхівсько-Струпківській, а також гідрогеологічних свердловин Жуківського сірчаного родовища.

Водоносний комплекс четвертинних відкладів розповсюджений по всій території району робіт і пов'язаний з четвертинними відкладами, потужність яких сягає 10-15 м і більше. Літологічно четвертинні відклади представлені алювіальними і еолово-делювіальними утвореннями.

Алювіальні гравійно-галечникові відклади долин і рік найбільш водовміщуючі. Дебіти свердловин на таких ділянках сягають 20 л/сек і більше. Коефіцієнт фільтрації цих відкладів змінюється в межах 5ч250 т/добу. Менш водовміщуючі еолово-делювіальні відклади, які розвинуті на водорозділах і їхніх схилах. Дебіти свердловин і колодязів в таких відкладах не перевищують 0,5 л/сек.

Води цих відкладів використовуються місцевим населенням для власних потреб.

Нижньобаденсько-мезозойський водоносний комплекс на Черемхівсько-Струпківському родовищі має повсемісне розповсюдження і пов’язаний з теригенними і карбонатними відкладами нижнього бадену, верхньої крейди і юри. Відсутність водотривких шарів між цими відкладами свідчить про єдиний водоносний комплекс. Баранівські верстви неогену випробовувались в свердловині 2-Коршівська (інтервал 802-810 м). Об'єкт "сухий". В свердловині 3-Коршівська дані породи випробовувались сумісно з гіпсоангідритовим горизонтом при цьому припливу теж не отримано. Відклади верхньої крейди та юри випробовувались в свердловині 3-Коршівська в інтервалі 304-312, 317-327 м. Отримано приплив солонуватої води дебітом 6 м3/д при Ндин 75 м сульфатно-натрієвого типу з мінералізацією 4,136 г/л. Статичний рівень встановлений на глибині 64 м. В свердловині 3-Коршівська з відкладів рава-руської світи (інтервал 585-555 м) отримано приплив соленої води дебітом 40 м3/д при Ндин 3 м. Статичний рівень встановлений на глибині 100 м від устя. Вода хлор-кальцієвого типу з мінералізацією 34,987 г/л. В цій же свердловині з нижнівської світи (інтервал 460-430 м) отриманий приплив солоної води дебітом 64 м3/д при Ндин 167 м зі значним вмістом Н25 (315 мг/л). Загальна мінералізація становить 4,119 г/л. Із мікрокомпонентів в воді присутній бром і йод в незначних кількостях. Води юрських відкладів напірні, але не переливають. По мінералізації, типу води і присутністю незначної кількості мікрокомпонентів можна зробити висновок, що ці води належать до зони з застійним режимом.

Палеозойський водоносний комплекс на родовищі не випробуваний жодною із пробурених свердловин Черемхівсько-Струпківського родовища. Лише в свердловині 12-Коршівська. яка пробурена південно-західніше родовища із девонських відкладів, які випробовувались разом з нижнім баденом отримано приплив дуже соленої води дебітом 6 м3/д при Ндин 640 м з загальною мінералізацією 23,3 г/л і питомою вагою 1.011 г/см3. Вода хлор-кальцієвого типу.

Мікрокомпоненти такі як Li, He, Аг, Sr та інші на Черемхівсько-Струпківському родовищі не досліджувались.

Результати випробування продуктивних горизонтів та відомості про хімічний склад та фізичні властивості вод наведені в таблицях 2.3 та 2.4.

2.5 Характеристика покладу газу і його запаси

Газовий поклад продуктивного горизонту Б-2 відкритий в 1959 році при випробуванні в свердловині 57-Коршів-Іспас, де з інтервалу 146-152 м