Спосіб кислотної обробки привибійної зони пласта

Винахід належить до газовидобувної промисловості і може бути використаний для збільшення газовіддачі пласта на завершальній стадії видобування газу.

Відомий спосіб кислотної обробки призначений для підвищення проникності карбонатних колекторів [1]. В пласт закачують соляно-кислотний розчин і витримують протягом 6-8 годин, після витримки розчину в пласт нагнітають воду з степеню мінералізації 350-360 мг/л в об’ємі 1ч1,5 об’єму кислотного розчину і витримують в пласті 2-4 години. Після закінчення процесу реакції кислоти з породою (6-8 годин) обробка закінчена.

Представлений спосіб кислотної обробки пласта призначений тільки для карбонатних колекторів, а саме методика багатоступенева і потребує агрегатного обладнання для протискування реагентів.

Відомий спосіб кислотної обробки пласта [Авт. св. СССР №787622 кл. Е/21 В43/27, 1980] шляхом закачування водного розчину хлороцтової кислоти.

Недоліком даного способу є низька степінь очистки оброблюваної зони пласта.

Задачею винаходу було вдосконалення даного способу кислотної обробки пласта, який би шляхом підбору хімреагентів спростив механізм очистки привибійної зони пласта, збільшив проникність за рахунок додаткового тиску, що створився у привибійній зоні і сприяє виносу забруднення із пор.

Задача вирішується завдяки збільшенню проникності у ПЗП шляхом виносу забруднення із пор пласта, за рахунок додаткового тиску, що створює вуглекислий газ всередині пласта.

Введення оцтової кислоти і господарської соди дозволить створити додатковий тиск в пласті, при їх взаємодії.

Вдосконалення компонентного складу кислотного розчину і порядку його закачування, дозволить збільшити проникність пласта, що сприятиме збільшенню дебіту газу.

Винахід представлений хімреагентами, та методикою їх використання.

Хімреагенти представляють собою оцтову кислоту та водний розчин господарської соди.

Спосіб кислотної обробки привибійної зони пласта проводиться наступним чином. В залежності від об’єму виробленого продуктивного пласта і його пористості закачують послідовно з часовою перервою в залежності від приймальності пласта від двох годин до доби водний розчин соди в об’ємі від 1 м3 до 4 м3, потім по формулі підраховують об’єм 10% оцтової кислоти і закачують від 2 до 8 м3 розчину і витримують 24 години, щоб відбулася реакція взаємодії і виділився вуглекислий газ, який створює додатковий тиск в пласті.

Na2CO3 + 2CH3COOH = 2CH3COONa + H2O + CO2 ^

При русі флюїду до вибою свердловини відбудеться очищення привибійної зони пласта, завдяки чому створиться більша проникність, яка дасть можливість припливу газу до вибою свердловини з віддаленої зони пласта і збільшить швидкість фільтрації.

Вуглекислий газ, що виділився внаслідок реакції створює додатковий тиск у свердловині, завдяки чому частина оцтової кислоти, яка ще не прореагувала продавлюється в порові канали пласта. Залишки водного розчину соди теж під тиском заходять в пори пласта і взаємодіють з оцтовою кислотою з виділенням вуглекислого газу, що збільшує пластовий тиск.

Після закінчення реакції свердловину продувають на амбар. Тепер енергії газу достатньо в пласті, за рахунок додаткового тиску, що створився внаслідок виділення вуглекислого газу, щоб винести забруднення на денну поверхню, які накопичились в порових каналах пласта.

Формула винаходу

Спосіб кислотної обробки привибійної зони пласта, що включає воду, оцтову кислоту і господарську соду, який відрізняється тим, що додатково створений тиск шляхом закачування оцтової кислоти і господарської соди.

Яремійчук Р.С., Качмар Ю.Д. Освоєння свердловин: Практикум.-Львів : Світ, 1997.-256 с.