Аналіз фактичних технологічних режимів експлуатації свердловин вибраного покладу. Конструкції свердловин. Поверхневе і глибинне обладнання
Станом на 01.01.2007 р. у видобувному фонді Лопушнянського родовища знаходиться шість свердловин (3 -Лоп., 4-Лоп., 8-Лоп., 11-Лоп, 30-Лоп., 32-Лоп.), із яких чотири (свердловини 3-Лоп., 4-Лоп., 11-Лоп., 30-Лоп.) експлуатують сеноманські відкладення, св. 8-Лоп. - палеогенові, а св. 32-Лоп. - сеноманські і юрські відкладення. Свердловини 3 -Лоп., 4-Лоп., 11-Лоп., 30-Лоп., 32-Лоп. фонтанують. Режим роботи - постійний. Свердловина 8-Лоп. експлуатується механі-зованим способом експлуатації штанговим глибинним насосом. Режим роботи періодичний: 4 год. - робота, 20 год. - накопичення. Характеристика роботи по кожній свердловині від початку введення їх в експлуатацію наведена нижче, а техніко-технологічні показники роботи свердловин наведені в табл. 4.1.
Свердловина 3 Лопушнянського родовища введена в експлуатацію 05.12.84. Через відсутність облаштованості родовища до березня 1986р. знаходилась в консервації. Після освоєння в квітні 1986р. пропрацювала з дебітом від 95 до 143 т/д протягом місяця (на штуцері діаметром 8 мм). Надалі консервацію свердловини було продовжено до жовтня 1986 р. Після запуску в роботу 02.10.86р. до березня 1988р. свердловина працювала стабільно з дебітом від 105 до 110 т/д (на штуцерах діаметром 5, 7, 8 мм). Надалі дебіт свердловини різко зменшився до 28,5 т/д через утворення пробки на вибої в інтервалі від 4130м до 4223 м (інтервал перфорації був перекритий повністю). Під час проведення КР 11.03-25.04.88 р. пробка була ліквідована. Проте, після проведення КР і заміру рпл дебіт свердловини не відновився до попереднього рівня і становив від 60 до 80 т/д. З метою відновлення видобутку 14.07.88 р. була проведена термообробка пласта (закачано 220 м3 гарячої нафти при температурі 120°С). Це дало збільшення протягом місяця середньодобового дебіту на 8-10 т/д, але досягнути відновлення рівня попередніх дебітів так і не вдалося. На рівні 50-60 т/д дебіт тримався до вересня 1989р., а з жовтня 1989р. різко зменшився до 28 т/д знову через утворення пробки на вибої свердловини. Вибій очистили під час проведення КР 03-14.12.89р. Одночасно була проведена СКО пласта з подальшим освоєнням свердловини азотом. Дебіт свердловини після цього становив від 40 до 30 т/д, тобто досягнути рівнів видобутку, які були до проведення ремонту (50-60 т/д) знову не вдалося. Найвірогіднішою причиною такого зменшення видобутку і невідновлення дебітів після проведення ремонтів вважаємо глушіння свердловини важким глинистим розчином густиною 1700 кг/м3. Збільшення депресії на пласт за рахунок встановлення штуцерів більших діаметрів призвело до технологічної зупинки свердловини протягом 08-09.1990р. Свердловина практично припинила фонтанування. Надалі із 12.1990 р. на свердловині був встановлений режим обмеження депресії на пласт в межах від 10 до 12 МПа. Свердловина від 12.1990 до 06.2006р. працює на штуцері діаметром 4 мм. Технологічні зупинки свердловини мали місце і в 1992, 1993, 1994 та в 2000 р.р. Протягом 1998-2006р.р. свердловина працює стабільно з однією зупинкою. Падіння видобутку свердловини в період 1990-1996 р.р. від 36-30 т/д до 12-10 т/д пояснюється, найвірогідніше, падінням пластового тиску від 60,1 до 34,4 МПа. Таке зменшення значень пластових тисків і, відповідно, вибійних тисків, до значень, які менші від тиску насичення (рнас=35,4 МПа) призвело до переходу роботи покладу з пружного до режиму розчиненого газу та утворення двофазного нафтогазового потоку з випередженням руху газової фази. З 1998р. спостерігається значне збільшення значень газових факторів від 500 до 900 м3/т. Фонтанування свердловини при подальшому зменшенні пластового (і відповідно вибійного) тиску можливе лише за умов збільшення газових факторів до необхідних величин.
Свердловина 4 Лопушнянського родовища введена в експлуатацію 01.08.91р. із сеноманських покладів. Робота свердловини відмічається стабільністю. Зупинки свердловини пов'язані із проведенням необхідних промислових досліджень, теплових обробок (ТО) (закачування гарячих розчинників парафінів) та встановлення цементного моста з метою ізоляції припливу води. Експлуатація свердловини проводиться на штуцері діаметром 4 мм. Зменшення середньодобового видобутку нафти відбувалося в перші роки експлуатації і становило від 101 до 60 т/д. Протягом наступних років (1994-1996 р.р.) видобуток стабільний в межах від 64 до 55 т/д. По причині падіння пластового тиску протягом останніх років видобуток знизився до 25 т/д.
Свердловина 11 Лопушнянського родовища введена в експлуатацію 04.03.92р. Враховуючи досвід роботи попередніх свердловин експлуатація свердловини постійно проводилась на режимах обмеженої депресії на пласт в межах від 10 до 12 МПа. Початковий дебіт свердловини становив 50 т/д, газовий фактор- 418 м3/т. До серпня 1996 р. свердловина працювала стабільно на штуцері діаметром 4 мм з дебітом від 60 до 55 т/д. В серпні 1995р. свердловина припинила фонтанування через утворення на вибої пробки і прихоплення НКТ. Причиною руйнації привибійної зони найвірогідніше стало розмивання штуцера діаметром 4 мм, так як аналізи проб нафти із свердловини ще в 1990р. показали вміст механічних домішок до 0,3% вагових, що і спричинило розмивання штуцера. Надалі робота свердловини постійно ускладнюється через утворення пробок на вибої і прихоплення НКТ, які ліквідовують під час проведення КР. Від серпня 1996р. до 01.09.99р. на свердловині проведено п'ять капітальних ремонтів. Після ремонтів середньодобовий дебіт свердловини майже відновлюється, але на незначний термін (від 10 до 30 діб), а надалі знову зменшується через утворення нової пробки.
Свердловина 30 Лопушнянського родовища введена в експлуатацію після буріння 11.07.99р. з дебітом рідини 23,4 т/д при буферному тиску 20,0 МПа і затрубному тиску 23,0 МПа на штуцері діаметром 4