деяких нафтових родовищах Передкарпатського про-гину зливаються з пісковиками вищележачої бистрицької свити або підстелюючої її манявської свити. В результаті утворюється потужна товща пісковиків різного стратиграфічного віку.
Рисунок 3 – Приклади застосування петрографічного методу для визначення послідовності утворення порід: І-III – маркуючий горизонт – шар 6; IV – зміна
віку шару при переміщенні берегової лінії (а, б, в – різновікові рівні);
V – верхній шар молодший від нижнього; VI – інтрузія 2 молодша інтрузії 1;
VII, VIII – виділення структурних поверхів 1,2 (а – гнейси, б – пісковики,
в – амфіболіти, г – аргіліти); ІХ-ХІ – виявлення співвідношень з інтрузією
IX – граніти 2 молодші товщі сланців 1; X – конгломерати 3 з галькою
гранітів, відслонення на задернованому схилі; XI – загальна послідовність
порід в стратиграфічній колонці.
Базуючись на наведеному вище, можна зробити висновок, що петрографічний метод можна застосовувати тільки на обмеженій площі. Застосування його в більш широких масштабах і у віддалених один від одного розрізах може призвести до ненадійного встановлення відносного віку окремих шарів і прошарків в одній і тій же товщі порід. Адже доказано, що часто гірські породи одного і того ж віку мають зовсім різний склад і, навпаки, одновікові породи можуть відрізнятися за петрографічним складом, що вказує на різні умови їх формування. Як приклад, можна навести відклади ямненської свити палеоцену Прикарпаття. Якщо в північно-західній частині Передкарпатського прогину вони виражені товщею монолітних пісковиків, то в цен-тральній його частині потужність пісковиків різко скорочується за ра-хунок їх заміщення алевролітами та аргілітами, а в південно-східній частині вони виключно представлені чергуванням аргілітів, вапняків, доломітів і мергелів з алевролітами.
Недивлячись на вказані недоліки цього методу, він є досить надійним при порівнянні метаморфічних і магматичних порід. Без його застосування іноді практично стає неможливим визначення відносного віку порід, наприклад, гнейсів, кварцитів та ін.
До петрографічного методу відноситься також і мінералогічний метод, коли окремі шари і пачки шарів (горизонтів) порівнюють за мінералогічними асоціаціями, ступенем діагенезу і метаморфізму. За-стосовуються вони виключно на обмеженій площі, де при розвитку Земної кори діяли абсолютно одинакові процеси.