ВСТУП

Луценківське газоконденсатне родовище територіальне знаходиться в Лохвицькому районі Полтавської області на відстані 20 км від м. Лохвиця. У тектонічному відношенні розташоване в межах Свиридівської сідловини північно-західної частини при осьової зони ДДз.

Родовище відкрито у 1979 році свердловиною 2, в якій під час випробування візейських відкладів горизонту В-22 з інтервалів 5116-5120 сумісно з 5132-5145 м отримано приплив газу дебітом 35,8 тис. м3/добу і конденсату 27,2 м3/добу при депресії 30,4 МПа. У процесі подальших геологорозвідувальних робіт виявлені газоконденсатні поклади у горизонтах В-21 і В-23. На Державний баланс запаси газу і конденсату прийняті у 1979 році.

Основні продуктивні горизонти на Луценківському родовищі знаходяться в теригенних колекторах нижнього карбону (верхньовізейський ярус). Глибини розташування продуктивних горизонтів складають 4800-5500 метрів. В межах родовища на 01.01.2006 р. пробурено 9 пошукових і розвідувальних свердловин. Фактичні глибини свердловин складають 5290-5990 метрів.

ДПР, відповідно до першого проекту (1998, Кисіль В.В.) проведено тільки по нижньому продуктивному покладу В-23 в період з квітня 1998 р. до жовтня 2000 р. в свердловині 3-Луценки і з червня 1998 р. до березня 2003 р. в свердловині 13-Свиридівська. Станом на початок 2003 р. за ініціативою надрокористувача був складений уточнений проект технологічної схеми розробки покладу В-23 (Сініцин В., Багнюк М., 2003 р.). Цей проект був розглянутий і ухвалений ЦКР Мінпаливенерго України у лютому 2003 р., але він не реалізований з причини закінчення строку дії ліцензії надрокористувача на геологічне вивчення Луценківського родовища. З березня 2003 р. видобуток вуглеводнів був призупинений.

Запаси газу і конденсату в ДКЗ України розглядалися двічі. В першому звіті запаси вуглеводнів представлялися станом на 01.07.2000 р. по всьому родовищу. Але за листом замовника геолого-економічної оцінки (генерального директора ДГП “Чернігівнафтогазгеологія” п. В. Марухняка) і згодою ДКЗ України матеріали підрахунку були повернуті замовнику. В липні 2002 р. в ДКЗ України на експертизу був представлений звіт “Геолого-економічна оцінка запасів газу і конденсату покладу В-23 Луценківського родовища”. За результатами розгляду матеріалів ДКЗ України були затверджені тільки запаси розвіданої групи (код класу 111) в межах площі дренажу покладу свердловинами 3-Л і 13С. Запаси попередньо-розвіданої групи були апробовані. Останні були визначені як різниця між запасами взятими на облік державного балансу і запасами даної групи. Запаси вищезалягаючих покладів родовища (В-22 і В-21) в ДКЗ України не розглядалися.

Ліцензія на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку та подальшу геологічну розвідку Луценківського родовища з підготовкою запасів родовища до __________ в ДКЗ України видана 14 грудня 2004 року ЗАТ “Природні ресурси” (Копія ліцензії наведена у текстовому додатку № 1).

Наведені матеріали з геологічного вивчення Луценківського родовища отримані від “Чернігівнафтогазгеологія”. ДГП “Укргеофізика”, його технологічного центру обробки інтерпретації геофізичних матеріалів, Ніжинської експедиції геофізичних досліджень свердловин ЗАТ “Природні ресурси”.

Аналіз, комплексна обробка цих матеріалів, обґрунтування вихідних підрахункових параметрів, визначення загальних початкових запасів, складання проекту ДПР та проведення геологічних, техніко-економічних розрахунків тощо виконувались фахівцями названих рйств за окремими договорами в рамках НВП УНГА.

1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО РОДОВИЩЕ

Луценківське Ішуценківське газоконденсатне родовище розташоване в центральній частині Дніпровсько-Донецької западини в межах Луценківсько-Рудівської структурної сідловини, до розділяє Срібнянську і Лохвицьку депресії.

В адміністративному відношенні родовище розташоване в Лохвицькому районі Полтавської області.

Населені пункти зв'язані між собою шосейними дорогами з бетонним та асфальтовим покриттям, сіткою грейдерних та польових доріг.

Найбільшими населеними пунктами в межах району робіт є місто Лохвиця, села Луценки, Яхники, Шмиглі, Мехедівка, Бербениця, Степуки та ін. (рис. 1.1).

Сполучення району досліджень з основними центрами країни можливе залізницею Кременчук-Бахмач, Бахмач-Ромодан, Бахмач-Гадяч, а також шосейними дорогами Київ-Полтава.

За характером рельєфу Луценківська площа являє собою хвилясту рівнину, розчленована річковими долинами, ярами та балками.

Гідрографічна сітка району представлена річкою Сулою та її притокою Суха Лохвиця, струмками без назв. Річка Сула має багато меандр, рукавів і стариць, які заболочують її заплаву. Абсолютні відмітки в руслі річки складають +100ч+110 метрів, а вододіли - +120ч+180 метрів та більше.

Клімат району помірно-континентальний з середньорічною температурою +6ч+7 °С.

Найбільш холодними місяцями є січень та лютий з середньомісячною температурою -7ч-8 оС, найбільш жарким - липень з середньомісячною температурою +19ч+20 °С.

Середньорічна кількість опадів складає 460-550 міліметрів, найбільша кількість їх випадає в осінній та весняний періоди. Грунт промерзає на глибину до 1 метра.

Корисними копалинами в районі є вільний газ, конденсат, суглинок, глина, піски та торф.

Водозабезпечення бурових робіт здійснювалося за рахунок вод бучакського водоносного горизонту, що залягає на глибині 170-190 метрів.

2 ГЕОЛОГО-ФІЗИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОДОВИЩА

2.1 Характеристика геологічної будови

2.1.1 Літолого-стратиграфічний розріз

В геологічній будові родовища приймають участь відклади девонської, кам'яновугільної, пермської, тріасової, юрської, крейдяної, палеогенової, неогенової та четвертинної систем, що залягають на докембрійському кристалічному фундаменті.

Товщина осадового розрізу оцінюється у 7-8 кілометрів.

Оскільки продуктивні горизонти на родовищі належать до відкладів візейського ярусу нижнього карбону, тому найбільш повно охарактеризована саме ця частина розрізу.

Породи докембрійського кристалічного фундаменту (RF) за даними регіональних сейсмічних досліджень в межах родовища залягають на глибинах біля 8 кілометрів і представлені, ймовірно, гранітами та іншими породами магматичного та метаморфічного ряду.

В обсязі палеозойської групи (Рz) відкладів виділяються девонська, кам'яновугільна та пермська системи.

Девонська система (D)

Відклади девонської системи пробуреними свердловинами на Луценківській площі не розкриті. Частково вони розкриті на сусідньому Свиридівському родовищі свердловиною 4с. В девонському розрізі в межах площі, ймовірно, переважають вулканіти різноманітного складу, глинисто-теригенні та карбонатні відклади. Товщини та фаціальний склад девонських відкладів