Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





ВСТУП

Використання нафти і газу має значний вплив на науково-технічний прогрес нашого віку. Практично немає такої галузі економіки, де б не використовувались нафта, газ та продукти їх переробки. Вони ж є головними сучасними енергоносіями. Щорічний світовий видобуток, який ведеться майже у 80 країнах, досяг гігантських масштабів і становить понад 3 млрд. т нафти та близько 2 трлн. м3 газу.

Високий рівень щорічного видобутку нафти і газу в світі може призвести до швидкого вичерпання їх запасів із надр Землі. Такі побоювання не безпідставні: запаси нафти і газу нашої планети, звичайно, не обмежені. Тому, перед людством стоїть задача раціонального та економічного їх використання.

Правда, на сьогоднішній день знайдені далеко не всі запаси нафти і газу в Україні. Є ще великі території, переважно акваторії морів, де можуть бути відкриті нові родовища. Недостатньо розвідані також великі глибини земних надр. Це дає з оптимізмом дивитися на подальший розвиток нафогазової промисловості.

Нафтова промисловість України пройшла період максимального обсягу видобутку нафти, за яким неминуче наступає спад.

Відомо, що Україна власною нафтою не може забезпечити себе повною мірою ні сьогодні, ні в майбутньому. Тому, наш обовязок розподілити залишкові запаси нафти в надрах України на сьогодні і для майбутніх поколінь.

Оскільки видобуту нафту в надрах треба чимось замінити (водою, газом, повітрям, залишковою нафтою тощо ), то на сьогоднішній день найбільш ефективною технологією вважається заводнення нафтових покладів, хоч і відомі його негативні наслідки (занечищення довкілля, шкода надрам, техногенні землетруси); необхідно розширити фундаментальні дослідження щодо витіснення нафти водою за різними схемами, вдосконалення технологій з позицій господарської ефективності, зменшення навантажень на надра та довкілля; розширити застосування заводнення на економічно обгрунтованих обєктах.

Активізувати фундаментальні та прикладні дослідження з проблем раціональної технології експлуатації нафтових свердловин, в т.ч. підвищення їх поточної продуктивності по нафті з урахуванням можливого кінцевого нафтовилучення із покладів, з метою створення нових способів експлуатації та модернізації існуючих в аспекті зниження собівартості видобування

Бистрицька складка – це асиметрична антикліналь карпатського простягання, розміром 15х4 км. Північно-Східне крило коротке, Південно-Західне – довге, занурюється під Південно- Бистрицьку складку під кутом 30-35. Площина насуву крута – 60-75 з глибиною вона стає більш пологою – 25-30. В будові Бистрицької складки беруть участь відклади палеоцену, еоцену, олігоцену.

Газонафтові і нафтові поклади пластові, тектонічно, а в першому блоці Бистрицької і Південно- Бистрицької складок – тектонічно і літологічно обмеженні. Глибина залягання продуктивних покладів коливається від 1750 до 3900 м.

В діючому фонді Довбушансько-Бистрицького родовища знаходиться 43 видобувних свердловини, з них 39 нафтових і 4 газоконденсатних. Газоконденсатні свердловини підєднані в загальну систему промислового збору та транспортування. Родовище, в основному, розбурене на протязі 1979-1985 рр. Свердловини експлуатують поклади 3 складок: Довбушанської, Бистрицької та Південно- Бистрицької. Глибина залягання продуктивних пластів знаходиться в межах від 1800 до 3700 м. Свердловини похило спрямовані із відходом вибою від вертикалі 200-900 м, обсадженіі 146 або 168х146 мм експлуатаційними колонами, які зацементовані, в основному, до гирла і перфоровані в інтервалі залягання продуктивних пластів. Перфоровані інтервали складають від 100 до 700 м. Низ експлуатаційних колон на деяких свердловинах обладнано фільтрами, які в подальшому додатково перфорувались. Технічний стан експлуатаційних колон задовільний. Свердловин вводились в експлуатацію переважно механізованим способом з початковими дебітами від 3 до 10 т/доб.

Аналіз геолого-промислової характеристики родовища

1.1 Загальні відомості про родовище

Довбушансько-Бистрицьке родовище в адміністративному відношенні розташоване у Надвірнянському районі Івано-Франківської області. Районний центр м.Надвірна знаходиться на відстані 27 км. На північний схід від родовища. Найбільшими населеними пунктами району є села Пасічна, Делятин, Зелена, м.Яремча.

Дорожна сітка району розвинута добре. Через м.Надвірну і с.Делятин проходить магістральне шосе Івано-Франківськ – Рахів на Пд.-Заході є гравійна дорога поліпшеного типу, яка сполучає м.Надвірну і с.Бистриця. від цих доріг відходять путівці, які під час дощів непридатні для пересування автотранспорту. Через м.Надвірну проходить залізниця Івано-Франківськ – Рахів.

Провідне місце в економіці району займає сільське господарство, промисловість розвинута слабо. Клімат району помірно-континентальний. Максимальна кількість опадів випадає в червні-липні, середньорічна становить 760 мм.

У геоморфологічному відношенні родовище розташоване в межах зовнішніх Карпат, для яких характерні паралельні хребти з простяганням з північного заходу на південний схід. Абсолютні відмітки окремих вершин досягають 400 – +1400 м. З південного заходу на північний схід спостерігається загальне положення рельєфу. У більшості випадків позитивним формам рельєфу відповідають антиклінальні структури.

Річкова сітка розвинута добре і представлена притоками р.Бистриця верхньою течією р.Зелениця з притоками. Схили річкових долин стрімкі. Рікам характерні швидкі течії, перекати рівень яких залежить від атмосферних опадів.

Клімат району помірно-континентальний з м’якою зимою і теплим вологим літом, середньорічна температура +7 - +8 оС. Максимальна температура +35 оС, мінімальна -30 оС. Товщина снігового покрову досягає 1-3 м, глибина промерзання грунту 0.1-0.5 м. Середньорічна кількість опадів досягає 725 – 929 мм. Напрямок вітру непостійний, домінуючим є західний і північно-західний.

 

 

1.2 Характеристика геологічної будови

В геологічній будові Довбушансько-Бистрицького родовища беруть участь флішеві утворення крейди і палеогену, моласи нижнього неогену, які розвинуті в межах Бориславсько-Покутської зони, а також відклади насунутого комплексу Сколівської та Орівської скиб крейдового, палеоценового та еоценового віку.

Крейдова система /К/ складена породами стрийської світи / К2st /, які представлені піщано-глинистим флішем, місцями з прошарками мергелів і вапняків. Пісковики сірі, голубувато-сірі, світло-сірі, дрібно- і середньозернисті, кварцові, вапняковисті. Вапняки сірі, масивні. Мергелі сірі з зеленуватим


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14